Управління бізнесом: між фанк і караоке

Тетяна КОРНІЙЧУК

Під час Всеукраїнського бізнес-форуму вітчизняні бізнесмени змогли повчитися у найзапитанішого спікера Європи, автора бізнес-філософії у стилі фанк К’єлла А. Нордстрема.

К’єлл А. Нордстрем

«Необхідно сприяти тому, щоб кращі люди з усього світу мали можливість приїжджати до України й ділитися своїми знаннями. Тому для участі в Бізнес-форумі ми вибрали яскраву зірку серед зірок — К’єлла Нордстрема», — так аргументувала запрошення сучасного гуру менеджменту президент Фонду «Віче України» Інна Богословська. — На мою думку, є кілька чинників, які об’єднують тему форуму «Нова філософія бізнесу» і філософію К’єлла Нордстрема.

Якщо ти хочеш бути успішним у бізнесі (а відтак і в будь-якій іншій сфері діяльності), то повинен бути унікальним, створити свої правила гри і перемогти — така основна ідея книжки «Бізнес у стилі фанк». Я впевнена, що ця ідея актуальна для українського бізнесу, який також має бути унікальним, щоб вистояти в конкурентній боротьбі. Ще одна ідея, яка зближує нас з філософією Нордстрема, — люди є рушійною силою бізнесу. Адже в Україні величезний людський потенціал. Крім того, я впевнена, що людина повинна отримувати від життя більше задоволення. Ми хочемо привнести в українське життя більше кайфу й упевнені, що К’єлл Нордстрем і є людина-кайф».

Погодьтеся, неординарна характеристика неординарної особистості. Проте в кожного, хто читав бізнес-бестселер професора Стокгольмської школи економіки, напевно, є своя думка щодо цього. Принаймні полеміка навколо його першої книжки «Бізнес у стилі фанк», написаної спільно з Й. Ріддерстрале, досі не вщухла. А незабаром на полицях книгарень з’явиться російський переклад нового потенційного хіта — «Караоке капіталізм». І дискусії спалахнуть з новою силою. Адже своїми ідеями шведські економісти кинули виклик міцно вкоріненим стереотипам у сфері корпоративного управління. Попри безліч спірних тверджень, багато з них знайшли відгук і серед українських підприємців. А як інакше пояснити аншлаг на його лекції?

Дізнатися, яку бізнес-філософію проповідує К’єлл Нордстрем, можна з його книжок, а ось що він думає....

... про революцію

Мені цікава Україна з кількох причин. Одна з них — те, що ваша країна належить до тієї частини світу, історія якої була дуже тісно пов’язана з ідеологією Карла Маркса. Адже в той час, коли тут відбувалася революція політична (країна починала позбуватися комуністичного минулого), на Заході (майже одночасно) бізнес-структури також переживали серйозні струси. На початку 90-х років компанії усвідомили, що головне в бізнесі — не технології, не обладнання, а людина. І поступово американські, європейські, азійські компанії визнавали: єдине, що має значення, — це ми з вами. Різниця між успішними і неуспішними компаніями саме й полягає в тому, що одні враховували людський чинник, а інші — ні. Адже, наприклад, рекордингова компанія досягає успіху насамперед не завдяки своєму обладнанню, а співачці Мадонні, яку записує. Успіх компанії Motorola — це результат діяльності працівників, які розробляли новітні технології. І хіба ці приклади — не карикатури на теорію Карла Маркса? Виробництва почали поступово звертати більше уваги на людей, і це результат не чиєїсь політичної волі, а еволюції.

Ця тенденція впливає безпосередньо і на інститут власності. Адже, наприклад, один з банків-лідерів у Скандинавії нині на 30% належить своїм працівникам. Компанії, які прагнуть бути успішними, розуміють, що мотивація їх працівників — ключ до досягнень. І для керівників банку питання власності не є основним, це питання — в центрі уваги всіх працівників.

... про глобалізацію

Мені не дуже подобається термін «глобалізація» але доводиться його використовувати. Адже для одних глобалізація має містичне значення, а для інших — негативне. Для мене — ні те, ні інше. Я вважаю, що глобалізація — це краще, що трапилося з людством за останні кількасот років. Оскільки це насамперед розмивання кордонів, а отже, об’єднання людей, їх співпраця. Думаю, українці відчули цей дух співпраці. Раніше — за часів СРСР — ви були позбавлені можливості спілкуватися з іншою частиною світу, зокрема й бізнесового.

Позитив глобалізації — це можливість спілкуватися з кращими людьми з усього світу, обмінюватися ідеями, знаходити стимули для роботи в різних галузях. Таке спілкування передбачає відкритість і прозорість — це ще один плюс. Проте якщо їх немає, з’являються зловживання правами людини на будь-якому рівні: країни, регіону, підприємства.

Звичайно, в тісній інтеграції ми всі починаємо залежати один від одного. Наприклад, Україні потрібні запчастини з Німеччини, технології — з Фінляндії, а десь необхідні українські знання. Тому за таких умов зростає ціна втрат, коли ми виходимо за межі співпраці. І платити за це доводиться знову на рівні країни, регіону, міста, компанії і навіть конкретної особи.

... про європейську Каліфорнію

Я бачу Україну як європейську Каліфорнію. Як свого часу «чинник Каліфорнії» докорінно змінив життя США, так і Україна може змінити Європу. У 50-60-х роках ХХ сторіччя це був слаборозвинений штат, «чорна діра». А тепер за своїм виробничим потенціалом Каліфорнія посідає п’яте місце у світі, майже як окрема країна. І на сьогодні більшість новацій у різних сферах — від захисту довкілля до розробки IT-технологій — виникають саме там. Якщо в Європі є своя Каліфорнія, то ви знаходитеся в ній. На сучасному етапі Європа надто структурована, і це іноді стає певним гальмом на шляху розвитку: заважає генерувати ідеї, запускати проекти. А у вас є можливість уникнути всіх помилок, які вже зробила інша частина західного світу.

---

Досьє

К’єлл А. Нордстрем працює в Інституті міжнародного бізнесу при Стокгольмській школі економіки. Докторську дисертацію захистив з міжнародних аспектів бізнесу. Нині Нордстрем входить до складу рад директорів інтернаціональної компанії Stokke Fabrikker А/S, шведської інтернет-компанії Spray Ventures і Razorfish, американського розробника прикладних рішень для електронного бізнесу.

К. Нордстрем — консультант і експерт кількох мультинаціональних корпорацій: Pharmacia, Ericsson, Volvo, Procordia, Gambro і Cardo. Брав участь в управлінських програмах Шведського інституту менеджменту, Пекінського інституту економічного розвитку, Інституту технології Чалмерса та Інституту управління корпорації Ericsson.

К’єлл Нордстрем є автором книжок «Процес інтернаціоналізації фірми — пошук нових моделей і пояснень» та «Electrolux AB вступає в Угорщину, початок і розвиток бізнесу в Східній Європі — уроки». А книжку «Бізнес у стилі фанк» («Funky Business») перекладено 25 мовами і в багатьох країнах визнано кращим виданням з бізнесу. 2003 року випущено ще одну спільну з Йонасом Ріддерстрале книжку — «Караоке капіталізм» яка, так само як і «Funky Business», претендує на роль бестселера (влітку 2004 року планується поява книжки в країнах СНД).

---

До речі

Ідеї Нордстрема вже розвивають, наприклад, російські експерти. Вони створили теорію, що в майбутньому суспільство поділиться на дві групи — глобалів і локалів. Глобали є універсальними, мобільними, такими які багато комуніціюють особисто і віртуально. А локали будуть позбавлені цих переваг, часто через економічне становище країни. Власне, це натяк на країни третього світу.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар