8 Березня і «чоловічий расизм»

Свято 8 Березня відзначають на честь дня народження комуністичної діячки Клари Цеткін, відомої своєю боротьбою за права жінок. «Контракти» з’ясували у сучасних жінок-політиків, чи все ж таки перемогла справа Клари Цеткін і чи не відчувають вони сьогодні дискримінації з боку чоловіків у своїй професійній діяльності?

Олександра КУЖЕЛЬ, президент аналітичного центру «Академія», екс-керівник Держкомпідприємництва:

—?Дискримінації у професійному житті не відчуваю. Якщо жінка у політиці та в діловому житті будує свої відносини з партнерами на двох таких складових, як професійність і порядність, то жодних проблем не виникає. Якщо жінка намагається використовувати якісь інші важелі, то можливі проблеми. Хоча певну нерівність у ставленні чоловіків відчуваю. Наприклад, коли я, будучи депутатом, просила слова для виступу, то чоловіки говорили: «Дайте слово жінці». Проте я їм «вбила в голову», що до мене ставилися треба як до рівної, однак при цьому не забувати, що я жінка. Я хочу, щоб мені подавали руку, хочу, щоб говорили компліменти. Це нормальне явище, коли в житті жінка вимагає відповідного ставлення. Однак, коли йдуть ділові переговори, то не повинно бути жодного іншого сприйняття партнера, крім сприйняття його як професіонала. Я ділова жінка й до кожного свята готуюсь як чоловік, зокрема й до 8 березня. Мені потрібно поздоровити жінок-керівників, політиків і тощо, тобто маю безліч клопотів. А взагалі для мене 8 Березня — це свято мами. Коли я прокидаюся цього дня, у мене біля ліжка стоять квіти. І так упродовж 20 років.

Тамара ПРОШКУРАТОВА, народний депутат, СДПУ(О):

—?Я з чоловічою дискримінацією у Верховній Раді не стикалась. Хоча, звичайно, жінок у політиці мало. Сподіваюся, у наступному парламенті їх буде більше. Але мені це не заважає. Наприклад, у моїй фракції всі ставляться до мене по-особливому — з повагою, дуже бережно, розуміючи те, що я жінка. Хоча у принципових політичних питаннях, коли йдеться про якийсь важливий законопроект, я також маю право голосу, як і інші чоловіки. Мені у моїй фракції з чоловіками дуже затишно. Я рада, що я жінка й працюю з ними. Те, що я жінка, у певних випадках тільки допомагає. Наприклад, під час голосування тих законопроектів, які стосуються освіти, дитинства, материнства я маю повну підтримку чоловіків. Мені не хотілося б, щоб з 8 Березня — цього прекрасного дня весни, молодості і матері — робили свято політичне.

Катерина САМОЙЛИК, голова Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України», голова Комітету ВР з питань молодіжної політики, КПУ:

—?Ви подивіться на Верховну Раду й полічіть. Із 450 депутатів лише 24 жінки. Тому ми, жінки різних фракцій, стали авторками законопроекту про рівні можливості чоловіків і жінок. Звичайно, в ньому йдеться не про вибори, а про рівні умови в разі прийняття на роботу, в її оплаті тощо. Цей законопроект відповідає світовим стандартам, які використовуються для захисту прав жінок. Якби його було ухвалено, якість життя української жінки стала б на щабель вищою. Звичайно, у нашому суспільстві існує дискримінація жінок. У разі вибору між молодим чоловіком і молодою жінкою роботодавець візьме чоловіка, бо він знає, що жінка з часом піде в декретну відпустку. Якщо жінка пішла в декрет, то роботодавець зробить усе можливе, аби скоротити посаду й не виплачувати декретні. У Верховній Раді я дискримінації не відчуваю, але мої рідні, близькі зазначають її. До мене приходять сотні листів від жінок. Будьте певні — усі вони стосуються нерівних можливостей чоловіків і жінок. Тому дуже добре, що є такий день, як 8 Березня — свято весни, пробудження життя, природи, кохання. Це єдине св’ято, коли відкриваються серця чоловіків, й вони готові принести до ніг своїх коханих жінок усі квіти земної кулі, усе сонячне сяйво.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар