Альма-матер депутата

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати: як депутата вчили, так він і голосує. «Контракти» з’ясували, де й чому навчалися народні обранці.

За основу дослідження було взято першу вищу освіту, яку зазвичай парламентарі отримували ще за часів Радянського Союзу. Такий підхід зумовлений тим, що другу освіту часто-густо здобували вже перебуваючи на важливій державній посаді чи паралельно з веденням бізнесу, почасту на так званих платних факультетах.

Крім цього, саме в студентські роки формується світогляд, який зазвичай зумовлений атмосферою певного навчального закладу.

Бігуни, футболісти, артисти

Дехто з нардепів закінчив досить незвичний як для майбутнього політика навчальний заклад. Серед таких установ — Ташкентський інститут меліорації (лідер кримських татар Мустафа Джемільов), Московський історико-архівний інститут (заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров), Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (голова Комітету ВР з питань культури Лесь Танюк («Наша Україна»), школа-студія Московського художнього академічного театру (член КПУ, народна артистка України Валерія Заклунна-Мироненко).

Не обійшлося й без спортсменів. Два олімпійських чемпіони Валерій Борзов (СДПУ(О) і Сергій Бубка («Регіони України»), аби потрапити до парламенту, брали старт у Київському інституті фізкультури, звідти й починав свою кар’єру футболіст, депутат і тренер національної збірної з футболу Олег Блохін (СДПУ(О).

Кузня кадрів — металургійний технікум

Неможливо оминути Комунарський (сьогодні Алчевський) гірничо-металургійний інститут. Заклад не відомий широкому загалу, але за кількістю нардепів, що закінчили його (їх — дев’ять) обійшов більшість знаних і престижних вузів. Серед цих дев’ятьох лише Юлій Іоффе («Трудова Україна») більш-менш відомий широкій громадськості.

Проте є кілька серйозних бізнесменів, зокрема президент Індекс-банку Віктор Тополов, голова ради директорів об’єднання «Укртрубпром» Микола Солощенко.

Варто відзначити Жданівський металургійний технікум (сьогодні Маріупольський металургійний інститут). З цього закладу «вийшли в люди» п’ятеро народних депутатів.

Один з них — колишній голова ради директорів Маріупольського меткомбінату ім.?Ілліча Володимир Бойко, в якого теоретична освіта так і закінчується цим технікумом.

Заступник голови СПУ Йосип Вінський розпочав «політичні жнива» після Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту.

Дипломи Білоцерківського сільськогосподарського інституту отримав екс-голова ВР, за власним визначенням «не перша, але й не друга людина в Україні» Олександр Ткаченко.

Серед російських вищих навчальних закладів у наших депутатів були популярними технічні заклади Москви й Санкт-Петербурга. Проте жоден з них не підготував для незалежної України більше трьох депутатів. І лише один український парламентар закінчив Московський держуніверситет ім.?Ломоносова — це Левко Лук’яненко (БЮТ).

Колишні кадебісти осіли у фракціях «Трудової України» та КПУ

Виокремити ми вирішили тих, хто вийшов із закладів, які готують силовиків. З?них найбільше в парламенті військових — 21 депутат.

Найвідоміші — екс-міністр оборони Олександр Кузьмук, син екс-голови СБУ Андрій Деркач (ТУ), який крім Харківського вищого військового училища 1993?року закінчив також Академію міністерства безпеки Росії. Міліцейську освіту мають п’ятеро парламентарів. Привертає увагу друга освіта Віктора Драчевського («Трудова Україна») — Академія МВС Росії. Ще менше «парламентарів-кадебістів», тобто тих, хто має відповідну освіту. Їх четверо: Сергій Сінченко (КПУ) та троє «трудовиків» — колишній голова СБУ Леонід Деркач, Олександр Косьяненко та Анатолій Клименко.

Неважко помітити, що серед парламентарів 75% вишколених «дзержинців» припадає на фракцію «Трудова Україна».

Тактику боротьби ліві вивчали у ВПШ

Однією із запорук успішної кар’єри радянського партдіяча була «кірочка» Вищої партійної школи при ЦК КПУ. 16-ти депутатам цей навчальний заклад дав «путівку в життя». Серед них уже згаданий екс-голова ВР Олександр Ткаченко, один з лідерів НДП Анатолій Толстоухов, лідер СПУ Олександр Мороз і головний фінансист цієї партії Йосип Вінський. У київській ВПШ навчався й лідер кримських комуністів Леонід Грач. Взагалі ця установа популярна серед лівих: четверо парламентських «вепешистів» перебувають у Соцпартії, дев’ять — у КПУ.

Лідер — університет ім. Т.Шевченка

Найпопулярнішим ВНЗ серед нардепів є Київський університет ім. Т. Шевченка. У ньому навчалося 45 депутатів. Серед найвідоміших випускників Сергій Головатий (БЮТ), колишній віце-прем’єр Микола Жулинський («Наша Україна»), представник Президента в парламенті Олександр Задорожній («Народовладдя»), перший президент, лідер фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук, голова ВР Володимир Литвин, Борис Олійник (КПУ), голова бюджетного Комітету ВР Петро Порошенко (НУ). Саме в цьому університеті навчалися також екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк (НУ), академік Петро Толочко («Народовладдя»), голова Комітету ВР з питань свободи слова, колишній комсорг університету Микола Томенко (НУ) і ще один екс-міністр закордонних справ Геннадій Удовенко (НУ). При цьому з випускників університету ім. Т.Шевченка найбільше майбутніх депутатів навчалося на факультеті журналістики — вісім чоловік.

Найближчий конкурент «універу» — Українська сільськогосподарська академія (зараз Національна аграрна академія) — дала країні 16 парламентарів. У її стінах здобули освіту два екс-спікери парламенту — голова Соціалістичної партії України Олександр Мороз і двічі спікер Іван Плющ («Наша Україна»).

Третю позицію за чисельністю випускників-депутатів розділяють два навчальні заклади: Київський інститут народного господарства (сьогодні Київський державний економічний університет) і Львівський державний університет ім.?І.?Франка (сьогодні Львівський національний університет ім.?І.?Франка). У стінах «наргоспу» вчилися голова Комітету ВР з питань банківської діяльності Сергій Буряк («Трудова Україна»), голова Комітету ВР з питань промислової політики Юрій Єхануров (НУ), почесний президент банку «Аваль» Федір Шпиг (ТУ). Львівський університет пам’ятають нашоукраїнець Віктор Пинзеник (до речі, він єдиний з українських депутатів, хто захищав свою дисертацію в Московському державному університеті ім. М. Ломоносова), екс-генпрокурор Михайло Потебенько («Народовладдя»), Тарас Чорновіл (позафракційний), лідер УНА-УНСО Андрій Шкіль (БЮТ).

На четвертому місці Київський політехнічний інститут. Тут, готуючись до сесій, мучилися колишній перший секретар ЦК КПУ УРСР, голова Комітету ВР з питань економічної політики Станіслав Гуренко (КПУ), екс-заступник київського мера, голова Комітету ВР у закордонних справах Станіслав Сташевський («Трудова Україна»).

12 нардепів закінчили Львівський політехнічний інститут. Серед них — Олександр Гудима (НУ), Юрій Луценко (СПУ). Цікаво, що троє випускників цього західноукраїнського вузу є членами фракції КПУ, двоє — СДПУ(О).

Шосте місце посідає Харківський юридичиний інститут (сьогодні Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого). Його закінчили координатор парламентської більшості Степан Гавриш («Демократичні ініціативи»), голова Комітету ВР з питань національної безпеки Георгій Крючков (КПУ), екс-заступник голови ВР Віктор Мусіяка («Регіони України»), голова Комітету ВР з питань правової політики Василь Онопенко (БЮТ), екс-голова правління банку «Правекс» Леонід Черновецький (НУ).

Решта вузів дали українському парламенту менше десяти депутатів. Можливо, в них ще все попереду.

---

Політичні лідери та вищі навчальні заклади, які вони закінчили

---

Рейтинг навчальних закладів за депутатською шкалою

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар