Як закриваються «лазівки»

Розмовляв Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

«Контракти» звернулися до президента Асоціації «Союз оптовиків і виробників алкоголю та тютюну» (СОВАТ) В’ячеслава Сокерчака з проханням проаналізувати попередній досвід боротьби держави з тіньовим сектором алкогольного й тютюнового ринку й спрогнозувати ефект від чергових антитіньових заходів.

В’ячеслав Сокерчак

Пане В’ячеславе, ви як парламентар, упродовж восьми років брали активну участь у формуванні державної політики у сфері підакцизних товарів. Як з позицій сьогодення ви оцінюєте ефект від попередніх антитіньових заходів?

— В 1993-1994 роках спостерігався сильний сплеск нелегального обігу тютюнової та алкогольної продукції. Водночас дуже часто змінювалося акцизне законодавство. Тому що уряд отримав право регулювати ставку акцизного збору. Розквіт контрабанди сигарет я пов’язую якраз з «ручним» керуванням акцизною ставкою.

Тому 1996 року під час розробки Закону «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби» ми виходили з того, що в Україні сигарети мають бути не дорожчими, ніж у Росії чи Молдові. Інакше, якщо в Україні збільшували ставки акцизу, це оберталося розквітом контрабанди і зменшенням надходжень до бюджету. Крім того, в Законі було визначено базу оподаткування на найближчі три роки. У результаті впродовж 1996-1998 років частка контрабандних тютюнових виробів на українському ринку зменшилася до 21%.

Але вже наприкінці 90-х років обсяги контрабанди знову зросли...

— 1998 року відповідно до Указу Президента Кабмін знову отримав право змінювати ставки акцизу, і він різко підвищив їх. Як наслідок — черговий сплеск контрабанди, особливо 1999 року до 33%. Після Пустовойтенка урядам не давали такого права. І зараз частка тютюнової контрабанди на ринку — найнижча за роки незалежності — 3-4%.

Чому боротьба з тінню на алкогольному ринку не була такою ж успішною?

— По-перше, треба мати на увазі, що кількість ліцензій на право виробництва алкогольних напоїв у кількадесят разів перевищує кількість ліцензій на виготовлення тютюнових виробів. Зрозуміло, чим складніша система, тим важче в ній підтримувати лад. Усі ми добре розуміємо, що коли не буде «лівого» спирту, то не зробиш і «лівої» горілки.

По-друге, до минулого року було кілька ставок акцизу на спирт: для медичних цілей — одна, для парфумерної та виноробної промисловості — інша, для лікеро-горілчаної — ще iнша. Різниця між мінімальною та максимальною ставкою перевищувала 100 разів (12?копійок і 16 гривень за літр). Пільговий спирт брали нібито на ліки, а використовували на горілку. Є документи, які підтверджують, що впродовж кількох років для кріплення вин етилового спирту «використовувалося» вдвічі більше, ніж потребувало виробництво того обсягу кріплених вин, який випускався. Куди подівся спирт? Пішов на «ліву» горілку.

Торік вдалося зменшити кількість ставок до двох і запровадити вексельну систему сплати акцизу на різницю між пільговою і повною ставкою. Якщо фірма, яка брала спирт, раптом зникне, то акциз мусить сплачувати банк, який видав вексель. Крім того, торік значних змін зазнала процедура застосування марок акцизного збору. Я маю на увазі не запровадження голограм, а прив’язку марок акцизного збору до певного виду напою, регіону виробництва й місткості тари. Як?наслідок — виробництво легальної горілки 2003 року зросло на 19%.

А щоб остаточно унеможливити застосування тіньових схем з використанням «спиртового» чинника, слід зняти всі «дахи» на рівні силових міністерств та обласних адміністрацій над цехами, які виробляють «ліву» горілку.

Чи сприятиме легалізації алкогольного ринку законопроект № 4000-1, якщо він стане законом?

— Якщо закон буде підписано Президентом, то цього року знову зросте виробництво горілки. По-перше, добре, що пільгова й повна ставка акцизу зближуються: для медичного спирту вона становить 2?гривні, для використання в харчовій та парфумерній промисловості — 3 гривні за літр 100% спирту. Що меншою буде ця різниця, то менше зароблятиме тінь. Крім того, за бажання, скажімо, сплатити за медичний спирт пільговий акциз слід документально підтердити, що спирт пішов саме на ліки.

Зменшиться кількість лазівок для тіньовиків через те, що система проходження спирту, його замовлення, звітність і тощо, стає жорсткішою. Податківці, супроводжуючи спирт упродовж всього ланцюжка його просування, тепер разом з виробником відповідатимуть за його зникнення.

Але ж податкові пости на спиртозаводах вже були — наприкінці 90-х...

— Так. Тодішній голова ДПАУ Микола Азаров скаржився, що деякі податківці на посту за місяць спивалися... Проте зараз суть контролю за спиртом з боку податківців змінилася. У новому Законі чітко сказано, де запроваджуються податкові пости та яку функцію вони виконують. Найголовніше — запровадження поняття акцизного складу. Тепер податківці нестимуть посилену відповідальність за недогляд за роботою акцизного складу.

Новий закон спрямований і на легалізацію тютюнового ринку?

— У цьому сегменті суттєвих зрушень не буде. Ринок тютюнових виробів на сьогодні — один з найцивілізованіших, і діяти тут слід дуже обережно. Тому норму щодо підвищення ставки акцизу на сигарети міжнародних марок майже втричі ми назвали непродуманою, щойно народний депутат Писаренко її вніс.

Проте не варто робити трагедії, ціна за пачку найдорожчих сигарет може підвищитись, але не думаю, що вони здатні спровокувати контрабанду. Врешті, ставку 30 гривень за 1000 штук сигарет можна буде переглянути найближчим часом.

З 1 січня на тютюнові вироби запроваджено змішану ставку акцизного збору. Якщо уряд наступного року захоче отримати від тютюнової галузі до державного бюджету більше коштів, він повинен обережно підвищувати адвалорну складову ставки. При цьому бажано постійно аналізувати, як оподатковується аналогічна продукція в сусідніх з Україною державах, як зростає купівельна спроможність нашого населення. Адже більшість українських споживачів — люди незаможні, тому змушені купувати дешеві сигарети.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар