Торгувати по-крупному

Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

Попри швидкий розвиток сучасних форматів торгівлі залишається майже порожньою ніша «великих» форматів — гіпермаркетів і cash & carry.

Стартує перший гіпермаркет

Наприкінці лютого повноцінно запрацювала друга черга київського торгово-розважального центру «Караван» — першого в країні закладу, що працює в форматі гіпермаркету. Три чверті із запропонованих 15 тис. кв. метрів торгових площ знайшли своїх орендарів, а більшість торгових відділів відкрилося для покупців.

Отже, перший досвід ТЦ «Караван» цілком можна назвати успішним: «якірний» продуктовий гіпермаркет площею 8 тис. кв. м, що запрацював разом з першою чергою торгового центру 31 жовтня минулого року, став непоганою «приманкою» для орендарів і покупців.

Зокрема, у продовольчому гіпермаркеті, розрахованому на обслуговування 15 тис. покупців щодня, за словами керуючого ТРЦ «Караван» Олександра Грановського, уже за три місяця роботи вибивалося в середньому 5 тис. чеків на день, тобто загальний потік відвідувачів досягав 7-8 тис. осіб.

«Несподіванкою стало те, що чимало покупців (40% загальної маси) приїздить із центральних районів столиці, хоча більшість (60%) становлять мешканці сусідніх масивів — Оболоні й Виноградаря, — продовжує Олександр Грановський. — До того ж товари верхніх цінових сегментів продавалися краще, ніж середнiх». Утім, і дорогі, й середні, і дешеві сири, риба, цукерки та інші товари коштують хоча й не набагато, але дешевше, ніж у будь-якому супермаркеті столиці, що забезпечується економією на масштабах.

Масштаб важать багато. Площа дає змогу розташовувати в гіпермаркеті майже 30?тис. асортиментних позицій товарів повсякденного попиту, серед яких 25-30% — промислові. Ще більше важить добре продуманий формат. Наприклад, у продуктовому гіпермаркеті запроваджено технологію організації торгівлі французької мережі Auchan. Дуже вигідним стало розташування гіпермаркету. Віддаленість від житлових масивів і станцій метро дає змогу відсікти «щоденного» покупця, який закуповується лише на 25-30 грн. Водночас пожвавлена магістраль, якою пролягають кілька маршрутів громадського транспорту, дає можливість без проблем дістатися до ТЦ покупцям «на колесах» i тим які не мають автомобіля.

У гіпермаркетах міжнародних мереж (Auchan, Geant, Carrefour) «якірну» функцію виконують не тільки продуктові гіпермаркети, а й численні спеціалізовані промтоварні крамнички, які управляються незалежними операторами-орендарями. Саме зараз комплекс таких відділів сформувався й у «Каравані». А в червні цього року в ТРЦ з’явиться третій «якір» — розважальний комплекс.Не поскупилися власники «Каравану» й на нове торгове обладнання, що обійшлося в EUR 3 млн, а також на обов’язкові для гіпермаркету підсобні виробництва — пекарське й кулінарне.

А перший cash & carry зійшов з дистанції

Усе це дає підстави фахівцям у галузі торгівлі називати «Караван» класикою жанру гіпермаркету. Саме в цьому його унікальність, бо торгові центри, так само як і продуктові магазини великої площі (близько 10 тис. кв. м), працюють в Україні вже давно. Взяти хоча б мережу Fozzy, яка включає зараз три велетенських магазини — у Вишневому поблизу Києва, Одесі й Хмельницькому. Однак фахівці вказують на невідформатованість Fozzy. Якщо гіпермаркет розраховано тільки на роздрібного, а cash & carry — лише на дрібногуртового покупця, то в Fozzy перетинаються потоки і тих, і інших. Так склалося історично: прийшовши в роздрібну торгівлю, Fozzy Group мала солідну клієнтську базу гуртових покупців.

Однак мережа «Євромарт», яка намагається охопити відразу й роздрібного, і дрібногуртового покуця, нещодавно залишила ринок. Хоча на початку роботи, наприкінці 90-х, шанси у компанії були непогані. Принцип cash & carry — набирай товар хоч поштучно, закуповуючись відразу принаймні на 200 грн, отримай дрібногуртову знижку, розплачуйся за все готівкою — мав би дати змогу легко переманити власників базарних яток, кіосків і дрібних павільйонів, що на той час майже безроздільно панували на роздрібному ринку. Однак стратегія, запозичена в іноземних інвесторів — інвестфондів Commercial Capital (Греція; тепер — Emporiki Venture Capital) і WNISEF (США) — на українському грунті не спрацювала. Західний досвід підказав інвесторам орієнтуватися на власників кафе, барів, ресторанів, адже саме вони становлять більшість дрібногуртових покупців там, де дрібних крамничок, кіосків і базарів давно немає. Пройшло небагато часу, і представники «Євромарту» скаржились на брак в Україні звички харчуватися поза домом.

Натомість, помітивши, що низькі дрібногуртові ціни приваблюють масового покупця, мережа вирішила переманити їх. Тож певний час «Євромарти» були гібридом cash?&?carry і дискаунта, де дрібногуртових і роздрібних покупців було майже порівну. Однак елементи, які роблять дискаунт прибутковим, — розташування на віддалених «дешевих» земельних ділянках і економія на обладнанні — спрацювали проти «Євромарту». Роздрібних покупців, більшість з яких не змінила звички закуповуватися на день-два, привабили супермаркети, розташовані посеред житлових масивів і краще оформлені. Все це стало підставою для висновку про неперспективність формату дискаунта на київському ринку. До того ж інвестори не ставили за мету створити мережу загальнонаціонального рівня. Інвестиційні фонди не приховують того, що вони розвивають проекти з метою подальшого їх продажу. Швидше за все, вони чекали слушної нагоди продати мережу комусь із міжнародних гігантів рітейлу.

Коли почав споруджуватися перший в Україні магазин Metro cash & carry, «Євромарт» спробував змінити формат. Влітку минулого року було закрито один з двох київських cash & carry, натомість у Харкові й Києві відкрито по одному «економ-супермаркету», орієнтованому тільки на роздрібного покупця. Проте на розвиток цього напряму компанія вже не мала ресурсів. Натомість Metro вже оголосила про відкриття магазинів у Дніпропетровську, Харкові й Одесі. Як прогнозують фахівці, за кілька років Metro залишиться в Україні єдиним оператором формату cash & carry.

---

Коментар експерта

Ігор МАЛАШЕНКО, директор з розвитку бізнесу компанії «Новий Проект»:

—?Оцінити потенціал сегмента гіпермаркетів досить складно. Зараз ця ніша українського рітейлу не насичена. Гіпермаркет більший за супермаркет за площею торгового залу (не менш як 5000 кв. м) і кількістю найменувань товарів (не менше ніж 50?000), значна частина яких — непродовольчі, а також відрізняється низьким рівнем націнки. Якщо супермаркети площею від 1000 кв. м необхідні в густонаселених районах, щоб покупці могли в будь-який час купити все необхідне, то класичні гіпермаркети найчастіше будують на околицях міста, тому що потрібен простір для паркування більшої кількості автотранспорту. Наразі на нашому ринку поділ магазинів на гіпер- і супер- визначений не надто жорстко. Проте формат «гіпермаркет» потенційно надзвичайно успішний. Скільки потрібно гіпермаркетів у Києві? У Варшаві, наприклад, їх більше ніж двадцять, у Кракові — близько десяти. От і рахуйте. Такі великі мережі, як Auchan і Metro, мають 20-30-літній досвід удосконалення комерційних та управлінських методик, і не варто розраховувати на те, що їх зупинять труднощі, з якими вони зіткнуться на нашому ринку. Крім того, впродовж останнього десятиліття вони вели міжнародну експансію й успішно адаптувалися до різних культур. А для того щоб гідно конкурувати із західними мережами, потрібно, по-перше, докладно вивчити їхню кадрову і комерційну політику, вміло це використовувати, по-друге, удосконалювати свій професіоналізм.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар