Правила гри

Війна під мікроскопом

Вілен ВЕРЕМКО

Уряд оголосив боротьбу мінімізації податкових зобов’язань, але хвилюватися зарано — війна йде лише на папері. Проблеми ухиляння від сплати податків великими підприємствами та фіктивне відшкодування ПДВ зламали зуби не одному уряду.

Схоже, не буде винятком і нинішній Кабмін. На таку думку наштовхує розпорядження КМУ від 18 липня 2005 р. № 271-р «Про заходи щодо недопущення мінімізації податкових зобов’язань, вивезення капіталів за кордон, а також відмивання коштів через офшорні зони». Зокрема, документом затверджено план заходів щодо недопущення згаданої вище мінімізації.

Так, передбачається ввести особливий режим оподаткування для збиткових підприємств, вдосконалити законодавство щодо ПДВ, ввести реєстрацію зовнішньоекономічних договорів, подовжити терміни проведення податкових перевірок тощо. Втім, план виглядає настільки абстрактно, що складається враження, що його було затверджено просто з відчаю. Такий собі урядовий аутотренінг. Як той їжак, що кричав, стоячи на пеньку, «Я сильний, я сильний!»... «Але легкий», — тихенько прошепотів він, летячи на траву від необережного поштовху ведмедя.

Нецікаві знахідки

Уряд, понишпоривши в архівній шухляді, струсив пил з деяких ідей «злочинної влади». Зокрема, Кабмін доручив Мінфіну, ДПАУ, Мінекономіки та Мін’юсту «внести узгоджені пропозиції щодо запровадження особливого режиму оподаткування («залікових податків») для збиткових підприємств». Цю інновацію свого часу було втілено у вигляді торгового патенту, коли контролювати прибутковість роздрібної торгівлі було майже неможливо. Пізніше обговорювалася ідея запровадити фіксований податок для збиткових підприємств. Буцімто, якщо вони збиткові — нехай банкрутують, а ні, то мають платити бодай мінімум. Але серйозно сприймати цю пропозицію можна лише після розроблення відповідного законопроекту.

Також розпорядження зобов’язує профільні органи влади внести пропозиції щодо запровадження обов’язкової реєстрації та постійного моніторингу зовнішньоекономічних договорів з офшорними компаніями. Пікантність ситуації полягає в тому, що недавно президент Указом від 29 червня 2005 року № 1003/2005 скасував президентський Указ від 7 листопада 1994 року № 659, який саме й передбачав обов’язкову реєстрацію зовнішньоекономічних договорів щодо визначених категорій товарів.

КМУ проти ДПАУ

Так само «послідовною» виглядає ідея подовжити термін податкових перевірок для великих підприємств до 90 днів. І це тоді, коли лише 12 січня цього року законом № 2322-15 термін відповідних перевірок було скорочено до 20 днів. Крім того, в розпорядженні не дається визначення «великого підприємства». Хоча з його тексту непрямо випливає, що йдеться про підприємства, валові доходи яких перевищують 200 млн грн.

Принаймні, в інших пунктах документа фігурують саме такі цифри. Таке трактування розпорядження дає змогу прогнозувати, що малий та середній бізнес залишать у спокої. Наприклад, не буде підтримано законопроект ДПАУ про подовження перевірок малого бізнесу з 10 до 20 днів, середнього — з 20 до 30 а великого — до 90 днів (див. попередній номер Контрактів). Народний депутат, голова Ради підприємців при Кабміні Ксенія Ляпіна каже: «В розпорядженні КМУ йдеться про подовження терміну перевірок лише великих платників. А те, що написали в своєму законопроекті податківці, вони пропонують на свій страх і ризик. Сподіваюсь, що законотворці це не підтримають».

Довідка про довідку

Уряд зобов’язав контролюючі органи ретельніше моніторити господарську діяльність великих експортерів. Для цього, зокрема, передбачається вдосконалити порядок встановлення індикативних цін, уточнити визначення терміна «звичайна ціна» тощо. Загалом такий моніторинг можна розцінювати як явище позитивне. Але лише тоді, коли він не супроводжується впровадженням додаткових звітних документів для бізнесу.

А в даному випадку відбувається протилежне. Розпорядженням передбачається впровадження «паспорта угоди для експорту». Що це буде за документ, наразі невідомо. Однак очевидно, що його оформлення забере у бізнесу, і не лише великого, і сили, і нерви, і гроші. Також Кабмін доручив ДПАУ, МВС, СБУ, КРУ та ДМСУ провести спільні перевірки суб’єктів господарювання, які мають валові доходи у сумі понад 200 млн грн, а також експортерів алкоголю, тютюну, металобрухту, зерна та «вжити заходів для недопущення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань цими суб’єктами».

Примарні прибутки

Звісно, новому уряду, як і його попередникам, бракує грошей на реалізацію рожевих планів соціально орієнтованого бюджету. Тому й виникають подібні ідеї у найвищих посадовців. Раніше боролися з фіктивними фірмами, а тепер — з мінімізаторами. Але в Кабміні ніхто так і не спромігся чітко пояснити, що таке мінімізація і чим, власне, вона відрізняється від цілком законної оптимізації оподаткування. На нашу думку — нічим.

А тому якщо платник податків не порушує закон, то не варто робити з нього злочинця. Якщо та сама ДПАУ занепокоєна низьким рівнем оподаткування деяких підприємств чи галузей, то нехай через уряд лобіює відповідні зміни до законодавства. Інакше це скидатиметься на чергове полювання на відьом, яке в кращому випадку закінчиться пшиком. А в гіршому — суттєвими збитками для платників, які потрапили під ковпак податківців. Наприклад, якби ДПАУ оголосила, як обіцяла, перелік банків-мінімізаторів, то окрім збитків та пікетів вкладників під НБУ та КМУ, держава нічого б не отримала.

Опитані Контрактами експерти також скептично ставляться до можливих наслідків прийняття цього розпорядження. Загалом документ складається із загальних фраз на кшталт «внести пропозиції», «запровадити дієвий механізм», «вжити заходів» тощо. Хочеться вірити, що реакцією органів влади на цей документ стануть пусті відписки, мовляв, «усунули недоліки аж по самі заходи».

---

ЕКСПЕРТиза

Ксенія ЛЯПІНА, народний депутат, голова Ради підприємців при Кабміні

— Гадаю, можна було б трохи напружитися і скласти конкретніший план дій, з якого було б зрозуміло, що саме планується зробити. Не бачу тут нічого, що б мало конкретні наслідки, окрім проведення низки перевірок великих суб’єктів господарювання. Наприклад, в розпорядженні уряду фігурують такі фрази, як «вжити заходів для посилення контролю за дотриманням законодавства».

Виходить, що без цього пункту такі заходи не вживалися. Тоді навіщо нам ДМСУ, ДПАУ та інші контролюючі органи? Або «підготувати пропозиції щодо вдосконалення та узгодження податкового, митного та інших галузей законодавства». Хіба не було відомо, що потрібні пропозиції щодо узгодження податкового та митного законодавства? Та про це мріють 10 років. Загалом документ присвячений тому, що потрібно щось «посилити» та «поглибити», а як саме — невідомо.

Олександра КУЖЕЛЬ, президент аналітичного центру «Академія»

— З мінімізацією можна боротися лише непрямими методами. Тобто спостерігати фактичні доходи, витрати й середню рентабельність у галузі. А якщо проводять перевірки і говорять — заплатіть стільки-то, це буде просто розправа з підприємствами. Між іншим, ніхто поки не скасовував наказ ДПАУ, який говорить, що малий бізнес не перевіряється 3 роки.

Втім, малий бізнес сьогодні рвуть так само, як і великий. А великим підприємствам викручують руки, бо в бюджеті великий дефіцит. А щодо незаконного відшкодування ПДВ, то можна хоча б спецрахунки впровадити. Але не такі, як нам пропонували. А щоб у разі, коли підприємство має спецрахунок і йому не повернули ПДВ за тиждень, йому повертали б гроші у двократному розмірі. Тоді б усі самі відкривали ПДВ-рахунки, це стало б вигідніше, ніж йти у тінь.

Гул канонади

Податківці виявили в Україні 1051 підприємство з валовими доходами понад 200 млн грн, які торік забезпечили 51% надходжень до держбюджету. Водночас цими самими суб’єктами господарювання заявлено до відшкодування ПДВ на 14 млрд грн, або 50% від усіх заявлених сум в Україні. Серед цього списку 70 підприємств 2004 року мали податкове навантаження менше 0,001%, а 22 підприємства не сплатили до бюджету жодної копійки.

За перше півріччя 2005 р. податковою міліцією викрито понад 3,4 тис. злочинів у сфері оподаткування, з яких 2,3 тис. — важкі. Питома вага виявлених злочинів з ухилянням від сплати податків в особливо великих розмірах становить 96,2%. За 1,7 тис. злочинів завершено провадження кримінальних справ і їх відправлено до суду, за ними відшкодовано 146,6 млн грн збитків, або 74,1%.

За 7 місяців поточного року виявлено 2,7 тисячі фактів необгрунтованих заяв на відшкодування ПДВ на загальну суму 1,8 млрд гривень. За виявленими фактами слідчими податкової міліції та інших правоохоронних органів порушено 271 кримінальну справу.

За даними ДПАУ

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар