Правила гри

Знову «розсекретили» власників цінних паперів

Олена ДОБРОНРАВОВА

Порцію регулюючих документів отримали й реєстроутримувачі. Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку визначила механізм проведення операцій з блокування акцій у реєстрі акціонерів і порядок надання інформації реєстраторами. Їх знову примушують повідомляти Держкомісію не лише про фінансово-господарську діяльність емітента, а й ділитися даними про великих акціонерів і власників ЦП — нерезидентів.

малюнок Ігоря ЛУК’ЯНЧЕНКА

У реєстраторів з’явилися нові обов’язки...

Минулого тижня набули чинності зміни до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (внесені Рішенням ДКЦПФР № 253 від 3 червня). Держкомісія чіткіше прописала дії реєстроутримувача у певних ситуаціях, водночас додавши йому нових обов’язків і повноважень. Проте експерти вважають окремі регулюючі новації дуже корисними.

Передусім Держкомісія чітко визначилася з підставами для реєстрації блокування ЦП, які обліковуються на особистому рахунку їх номінального утримувача. Відтепер до них відносять і постанову уповноваженої особи про накладення відповідних санкцій або надане реєстроутримувачу рішення суду. «Держкомісія зберегла попередній перелік органів, уповноважених ініціювати блокування, — суд, Держкомісія. Однак при цьому ДКЦПФР чітко регламентувала власні дії, які можуть послужити приводом для їхньої реєстрації. Якщо раніше це було розпливчасте «розпорядження», то тепер це може бути тільки постанова, порядок винесення і оскарження якої чітко прописаний нормативними актами. Що дозволяє емітенту ефективніше оскаржувати дії контролюючого органу», — пояснює юрист ЮК «Тект-Реал» Майя Шмідт.

Водночас у реєстраторів з’явився новий обов’язок — направляти повідомлення номінальним утримувачам і самій Держкомісії про блокування всіх цінних паперів певного випуску певного емітента. Однак деякі фінансові аналітики переконані, що такі додаткові функції реєстроутримувача дадуть змогу Національній депозитарній системі працювати узгодженіше.

Окрім усього цього, Держкомісія обмежила коло органів, дії яких можуть послужити підставою для відмови внести зміни до реєстру. «Так, якщо раніше реєстроутримувач відмовляв у таких змінах на підставі блокування паперів за рішенням Держкомісії, суду, Антимонопольного комітету та інших органів державної влади, тепер рішення цих «інших органів» не братимуться до уваги. — Повноваження блокування залишено тільки першим трьом», — відзначає Майя Шмідт. Нарешті, Держкомісія регламентувала і саму процедуру блокування цінних паперів. Тепер у Положенні про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів прописано конкретні дії реєстроутримувача, які йому необхідно провести після отримання постанови уповноваженої особи ДКЦПФР про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів через припинення розміщення (продажу) та обігу цінних паперів.

Новий привід судитися з Держкомісією

Однак найрезонанснішим експерти вважають інше Рішення ДКЦПФР (від 24.06.2003 № 290), яке затвердило Положення про складання адміністративних даних щодо діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів і подачі відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Документ після реєстрації в Мін’юсті набув чинності 8 серпня. Річ у тому, що Держкомісія вже приймала аналогічний норматив і його було скасовано рішенням суду. І ось тепер світ побачив практично його двійник.

«Набуття чинності цим Рішенням знову змусить реєстраторів і емітентів розкривати інформацію не лише про фінансово-господарську діяльність емітента, а й дані про акціонерів товариства, які, по-перше, володіють понад 10% акцій емітента; по-друге, є нерезидентами України. А це, певною мірою, порушує права згаданих категорій акціонерів», — вважає Юрій Сошников, ведучий експерт управління центрального реєстратора ПриватБанку.

Проте деякі новації зазначене Рішення все-таки містить. Передусім у нормативі розширено понятійний апарат і змінено деякі трактування. «З’явилися поняття «документ» і «журнал прийняття документів», трохи інакше трактується процедура складання інформації. Ці новини є дуже позитивним моментом, вони дають змогу чіткіше регламентувати діяльність реєстроутримувачів», — говорить Майя Шмідт.

Крім того, Держкомісія збільшила терміни надання інформації. Так, на один день продовжено термін надання до ДКЦПФР документів, які містять щорічну регулярну інформацію. А всі документи, які містять нерегулярну інформацію, повинні подаватися до ДКЦПФР упродовж трьох робочих днів після появи відповідних змін. Раніше триденний термін було встановлено тільки для надання нерегулярної інформації у разі придбання права власності держави на пакети акцій. При цьому, якщо останній день надання документів є неробочим, термін подачі звітності продовжується до першого робочого дня включно.

Окремо прописано порядок фіксування документів, поданих до Держкомісії в електронному виді. Після прийняття електронних документів ДКЦПФР висилатиме відправнику електронною поштою номер, під яким їх зареєстровано в журналі прийнятих документів. Якщо ж відправник не дочекається відповідної інформації, його документ вважатиметься не прийнятим.

Утім, увесь цей позитив навряд чи зменшить бажання учасників фондового ринку оскаржити нове рішення Держкомісії. Результат оскарження його попередника свідчить про те, що й нова спроба може бути дуже вдалою.

Хіба що цього разу суд візьме до уваги інші обставини — скажімо, нинішню кампанію з протидії відмиванню брудних грошей і необхідність підвищення інформованості про це контролюючих органів.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар