Дiловий тижневик "Контракти"
23 Листопад 2008, Неділя Rambler's Top100 Свiжий номерАрхiвиРозсилкиКарта сайту Українською На русском
Ділові новини Прес релізи Бізнес-події Форум Власний рахунок Авто Нерухомість Робота
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 12 вiд 22-03-2004 РЕКЛАМА ПЕРЕДПЛАТА 2009
ПОШУК
В цьому номерi:
Колонка редактора
Події
Фінанси
Персона
Правила гри
Успіхи і поразки
Політика
Компанії
Ринки
Практика
Спосіб життя
Середній клас
Наприкінці номера
Змiст випуску

В "Контрактах":
Свiжий номер
Архiви

Про видання
Редакцiя
Передплата 2008
Передплата 2009
Реклама в газетi
"Конкретно про..."
"КАК КУПИТЬ"
"Гвардiя"
На сайтi:
Новини компаній
Розсилки сайту
Реклама на сайтi
Каталог лiнкiв
Контакти
Карта сайту
Зроби cтартовою
Додати у вибране
rss канали

Реклама:


Видання "ГК":

Бухгалтерський тижневик
"ДЕБЕТ-КРЕДИТ"


№46/2008
Реєструємося платником ПДВ... :: Скорочення штату - організація та облік :: Корисні поради щодо виходу підприємства з кризи ...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

Гвардия корпораций - рейтинг самых дорогих компаний и корпораций Украины.



Каталог
"Конкретно про будівництво"


"Конкретно про будівництво"
№11-2008

Будівництво, ремонт, матеріали, інструменти


Каталог
"Как купить ..."


"Как купить ..."
№4-2008

АВТОМОБИЛЬ


Реклама:


 

Правила гри

ПП державного масштабу

Олег БОЙКО,
президент «Центру суспільно-правових досліджень»

Різночитання, що є в Господарському і Цивільному кодексах, вже блокують створення нових приватних підприємств

Приватне підприємство — це трішки господарське товариство

Нові Цивільний і Господарський кодекси відмінили закони «Про підприємства в Україні» і «Про підприємництво». І відповідно ліквідували можливість створення ПП у колишньому форматі. Втім, це не означає, що держава поставила хрест на приватних підприємствах як таких.

Господарський кодекс визначає, що підприємництво (а саме підприємці найбільше зацікавлені у збереженні форми приватного підприємства) може здійснюватися в будь-яких формах, передбачених законом (тобто кодексом). А в ст. 63 ГК ми знаходимо шукане «приватне підприємство» з погляду його форми. Чому ж так стривожена бізнес-громадськість? Річ у сплутуванні визначень видів підприємств і видів господарських товариств. У переліку видів господарських (підприємницьких) товариств приватних підприємств немає. Натомість у переліку видів підприємств ПП присутнє. Таким чином, у Господарському кодексі законодавці диверсифікували поняття «підприємництво» і «господарська діяльність». Господарська діяльність — це, в перекладі з мови нормативного документа мовою загальнозрозумілою, діяльність, спрямована на створення і реалізацію продукції або надання послуг, що мають цінове визначення. А от підприємництво — це те саме, тільки з метою одержання прибутку, а суб’єктом такої діяльності є підприємець.

Власне, практика починається з розмежування видів господарських товариств і підприємств. Тобто, за логікою, господарські товариства не ставлять за мету отримання прибутку або не мають її за головне. А підприємства — мають і неабияк. Чи означає це, що все прибуткове мусить ставати підприємством, а все решта — господарським товариством? Ні. В особливому розділі, присвяченому підприємництву, зазначається, що підприємництво — це вже господарська діяльність на власний страх і ризик. Але — дивна річ! — розмежування госптовариства та підприємства здійснюється в розділі «Суб’єкти господарювання». Отже, згідно з п.1 ч.2 ст. 55 ГК підприємства (і приватні підприємства зокрема) є різновидом госптовариств. Отже, якщо в кодексі спеціально не обумовлено, то на них поширюються статті, які регулюють діяльність госптовариств. І?якщо ст. 63 ГК визначає вид підприємства, то це слід сприймати як підвид госптовариства. Відповідно до визначення ПП, це підприємство на основі приватної власності. Отже, господарські товариства на основі приватної власності автоматично є ПП.

Хто може створити приватне підприємство

За Господарським кодексом, кілька громадян можуть створити кооператив, ПП або госптовариство — все залежатиме від того, як фундатори назвуть своє підприємство. Один громадянин (або юрособа) дістав право відкривати або госптовариство, або приватне підприємство. Проте тут треба звернути увагу на очевидний прокол законодавців: засновником приватного підприємства може бути тільки одна юридична особа — суб’єкт господарської діяльності. Тоді як громадян — засновників приватного підприємства може бути кілька. Однак зроблену помилку поки що виправляти ніхто не збирається. А відтак майбутнім засновниками ПП?треба враховувати цей нюанс. До речі, як і те, що приватне підприємство не мають права засновувати одночасно фізособа (кілька громадян) і підприємство.

Згідно з положеннями нового Господарського кодексу, у разі створення приватного підприємства однією особою знадобиться рішення про його створення і статут, а якщо засновників кілька — потрібні установчий договір і статут. Усі питання про управління приватним підприємством, про порядок створення його статутного фонду, вихід учасників можуть вирішувати вони самі. Власне, процедура реєстрації підприємства залишилася колишньою, спеціально щодо ПП нічого не зазначено. Однак тут-таки ми виявляємо воскресіння оплаканих вже приватних підприємців-фізосіб. Дивно, про них нічого не сказано в переліку видів підприємств, вони не зазначені як суб’єкти госпдіяльності, а от зареєструватися можуть.

Відповідальність засновників

Ст. 128 Господарського кодексу встановлює: громадянин-підприємець відповідає всім своїм майном, на яке, згідно із законом, може бути звернене стягнення. Зрозуміло, що ця норма викликала у підприємців запитання у відповідь: чи не повинен тепер засновник ПП відповідати за зобов’язаннями свого підприємства всім своїм майном? Відповідь — в жодному разі. Згадана норма діє тільки в тому випадку, коли громадянин реєструється як підприємець. Якщо ж фізособа виступає засновником (учасником) підприємства, відповідальність визначають зовсім інші положення. Зокрема, загальні положення Цивільного кодексу: «юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями» або «учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями його учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами і законом». З огляду на це закон не вимагає, щоб засновник ПП відповідав за зобов’язаннями свого підприємства. Тому, якщо таку відповідальність не буде обумовлено в установчих документах, майно учасників ПП у безпеці.

Діючим ПП не треба перереєстровуватися

Ще одне важливе питання, яке непокоїть засновників ПП, — чи треба перереєстровувати свої підприємства з огляду на такі серйозні законодавчі зміни? Відповідь — ні. Діючі ПП не зобов’язані перереєстровуватися у зв’язку з набранням чинності Господарським кодексом України. Такий висновок випливає з того, що Господарський кодекс загалом не встановлює для діючих підприємств, в установчих документах яких не сталося якихось змін, зобов’язання перереєструватися відповідно до чинного законодавства.

1 липня 2004 року набирає чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців». Проте й цей закон не зобов’язує ПП перереєстровуватися, якщо в установчi документи не було внесено змін. Однак у ст. 19 ідеться про те, що в разі, якщо зміни відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов’язані зі змінами в установчих документах юридичної особи і не підлягають державній реєстрації, державному реєстраторові подають заповнену реєстраційну картку про внесення змін до реєстру.

Нові ПП не легалізують

Зате, як свідчить практика, створення нових приватних підприємств стало в деяких випадках вельми проблематичним. Йдеться про відкриття приватного підприємства з одним засновником — нотаріуси просто відмовляють засвідчувати підпис «одинака» на статуті нового ПП. І?в цьому разі нотаріусів важко звинувачувати — вони керуються положеннями Цивільного кодексу, згідно з яким такого варіанта створення ПП бути не може (і,?звичайно, особливими вказівками Мін’юсту). Особливим невдахам не щастить створити і ТОВ з одним учасником. Хоча такий варіант передбачено в ГК, але тут уже відмовляє у реєстрації держадміністрація. І вони, хоч як сумно, мають рацію. У разі створення товариства з обмеженою відповідальністю одним учасником його статут зі зрозумілих причин не може містити всіх необхідних відомостей згідно з вимогами Цивільного кодексу. Зокрема, посилання на розмір статутного капіталу, поділеного на частки; порядку вступу до товариства; порядку прийняття рішення єдиним учасником і багато іншого.

Звичайно, наявність тільки одного статуту як установчого документа Цивільний кодекс допускає. Проте без установчого договору неможливо відкрити банківський рахунок. Бо інструкція НБУ, яка регулює питання відкриття банківських рахунків, вимагає обов’язкового пред’явлення установчого договору.

Дивацтво, або навіть недбалість, класифікації видів і форм суб’єктів госпдіяльності на тлі скасування нормативних актів, які регулювали їхню діяльність, логічні протиріччя і нечіткість розмежування, відсутність єдиних принципів регулювання діяльності суб’єктів господарської діяльності — все це вносить до і без того вельми заплутаного комерційного законодавства стільки нестабільності, що ситуацію не рятують навіть Перехідні положення, якими, до речі, передбачено прийняття низки законів. І нарешті, в кодексі питання порядку і процедури реєстрації СГД покладено на Кабмін. Тож поки уряд не знайде виходу — доведеться потерпіти.

Обговорити на форумi На початок


Версія для друку   Відправити поштою
Оцiнити статтю   Ваш коментар

В рубрицi ...

  • ПП державного масштабу
  • Держрегулювання
  • Реклама: