Правила гри

У ЗЕД — жодних взаємозаліків

Олена ДЬОМІНА

Головний податковий офіс створив ситуацію, за якої проведення взаємозаліків з іноземним партнером стає небезпечним: у наших компаній є два виходи — судитися чи змінити формат бізнесу.

Суть узагальнювального роз’яснення ДПАУ № 641 зводиться до того, що припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними угодами шляхом заліку зустрічних однорідних вимог є неправомірним. Податківці вважають, що залік не «вимикає

90-денний лічильник». А відтак, незважаючи на проведення заліку, продовжує нараховуватися пеня за невчасне повернення валютної виручки — 0,3% за кожний день так званого прострочення. Наслідки очевидні: оскільки валютна виручка не повернеться в країну ніколи (адже в цьому і полягає суть взаємозаліку), пеня нараховуватиметься нескінченно.

Звісно, взаємозаліки в ЗЕД і раніше вважалися операціями з підвищеним ризиком. Оскільки державні відомства часто висловлювали прямо протилежну думку щодо їхньої законності. Приміром, якщо НБУ підтримував ЗЕД-залік, то Вищий арбітражний суд дотримувався фіскальної позиції. Зрозуміло, що такі розбіжності були вигідні підприємствам: компанія, що зробила залік, могла апелювати до НБУ, інших прихильних органів і, подавши до місцевої податкової позитивні висновки з авторитетних джерел, домовитися по-доброму.

Тепер же офіційна думка ДПАУ з приводу нелегітимності заліку стане безумовним керівництвом до дії для всіх без винятку місцевих податкових органів. Загострив ситуацію і Верховний Суд. У своїй постанові від 13 січня він зазначив, що державні податкові інспекції мають право за результатами документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню за порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їхні валютні рахунки.

Підставою для такого рішення став перегляд і скасування раніше ухваленої постанови Вищого господарського суду від 30 вересня минулого року, згідно з якою до компетенції податкового органу не входить визначення пені за порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті, а відтак податковий орган не має права визначати пеню за порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті як податкове зобов’язання платника податків.

Юристи вважають, що в суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності є два виходи з цієї ситуації. Про них розповіла менеджер податкового відділу EY Law Світлана Мусієнко:

Варіант 1. Судитися

Підприємства в цьому разі мають усі шанси виграти відповідний позов. А річ у тім, що аргументація, використана ДПАУ в роз’ясненні, не безперечна. Наприклад, можливість заліку зустрічних однорідних вимог передбачено в ЦК (див. ст. 599 і 601). Є ще ціла низка аргументів, що обгрунтовують легітимність заліку в ЗЕД і незаконність роз’яснення ДПАУ.

Закон № 2181 (про порядок погашення) надає платникам податків право звернутися до суду й оскаржити це роз’яснення ДПАУ. За свої права можна й треба боротися! Для когось це може стати виходом. До речі, висновку про правомірність заліку в зовнішньоекономічній діяльності дійшов Верховний Суд України (вищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції).

Варіант 2. Змінити формат бізнесу

Підприємствам, налаштованим не дуже рішучо, можна порадити звернутися до Закону «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», в якому йдеться про можливість здійснення бартеру в ЗЕД, головне — щоб балансуюче постачання товарів чи послуг відбувалося впродовж 90 днів.

Доречно нагадати, що законодавцям не дуже до вподоби і бартер: у разі бартеру вхідний ПДВ за експортовані товари-послуги в кредит ПДВ не включається. Принаймні хоча б пені не буде.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар