Батогом по прянику

Олександр ОХРІМЕНКО
кандидат економічних наук

Закон № 4000-1 стимулює розвиток страхування цивільної відповідальності, водночас збільшуючи податкову базу страхових компаній.

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону «Про Державний бюджет України на 2004 рік» Президентом досі не підписано, а отже, однозначно прогнозувати його вплив на діяльність страхових компаній поки що зарано. Переваги документа можуть бути запросто нівельовані його вадами. Крім того, закон може бути ветовано, чого і домагається ДПАУ, посилаючись на надання підприємствам податкових пільг.

Затравка для страховиків

Податкова довго дискутувала з платниками податків з приводу поняття «страхування комерційних ризиків», бо ризик був, а самого страхування не було. Тому ДПАУ рекомендувала страхові платежі за фінансовими ризиками, а також і страхування цивільної відповідальності оплачувати за рахунок чистого прибутку підприємств. Депутати, внісши зміни до п. 5.4.6 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», зробили підприємцям царський подарунок. Нова редакція цього пункту Закону дозволяє включати у витрати страхові платежі за будь-якими ризиками, пов’язаними з господарською діяльністю юридичної особи. Головна умова — страхування ризиків має узгоджуватися зі статутною діяльністю підприємства. В іншому разі податкова може вимагати здійснення страхових платежів за рахунок чистого прибутку. Водночас якщо закон усе-таки буде підписано Президентом, то цілком імовірно, що ДПАУ прийме підзаконні акти, які обмежують можливості юридичних осіб щодо оплати страхових платежів за рахунок собівартості. Якщо цього не станеться, у страховиків з’явиться потужний стимул для розвитку нових видів страхування, особливо страхування цивільної відповідальності.

Інший позитивний момент Закону — внесення змін до пункту 13.6 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено оподаткування страхових платежів при зарубіжному перестрахуванні. Згідно з попередньою редакцією, страхові компанії при перестрахуванні змушені були сплачувати до бюджету 15% суми страхового платежу, що перераховується нерезиденту. Операції з перестрахування не оподатковувалися лише за умови, якщо страхувальнику — нерезиденту присвоєно рейтингову оцінку, визначену Кабміном. Теоретично передбачалося, що впровадження 15% податку стане перепоною на шляху проведення схем переведення коштів у готівку і виведення їх за кордон через перестраховиків-нерезидентів. Проте рейтинги страхувальників-нерезидентів, затверджені Кабміном, дістали неоднозначну оцінку, оскільки до необхідних значень не дотягували не лише популярні в деяких страховиків балтійські компанії, а й російські СК, не пов’язані з фіктивними операціями. Примітно, що саме завдяки російським перестраховикам українські компанії можуть перестраховувати свої ризики. Для світових гігантів перестрахування, що мають високі міжнародні рейтинги, українські компанії надто дрібні для укладання великих угод. Відповідно ставлення до українських компаній, м’яко кажучи, стримане. Тому іншого варіанта, крім перестрахування ризиків у Росії, не існує. Однак провадження 15% податку позбавляє компанії таких угод.

Тепер ситуація змінилася. Нову редакцію п. 13.6 прийнято в більш м’якій формі. При перестрахуванні замість 15% тепер необхідно сплачувати лише 3%. Крім того, право висувати вимоги до рейтингу перестраховиків-нерезидентів, операції з якими не оподатковуються, передано Держкомісії з регулювання ринку фінансових послуг. Цим, на жаль, усі позитивні сторони законопроекту обмежуються.

Податкові страхи

Зменшивши ставку платежів до бюджету при перестрахуванні, парламентарії водночас розширили податкову базу для страхових компаній. Згідно із законом, сума страхових платежів, що перераховується перестраховику-нерезиденту, не вираховується із суми оподатковуваної бази. Таким чином, при перестрахуванні у нерезидента страхова компанія сплачує до бюджету вже 6% (з?урахуванням 3% податку на перестрахування). Щоправда, цей відсоток зберігається за умови, що зарубіжна перестрахувальна компанія не відповідає рейтинговій оцінці, встановленій Держкомфіном.

Якщо парламентарії ставили перед собою мету розширити податкову базу для страхових компаній, то треба зазначити, що великі суми страхових платежів не є прибутками страхових компаній. Інакше кажучи, з’являється новий «податок з обороту», що загрожує прибутковості страховиків, більшість з яких і без того працює на межі рентабельності. Офіційні дані про розвиток страхового ринку не відповідають реальному стану справ. За винятком хіба що страхування майна, всі інші види страхування або низькорентабельні, або збиткові. Тому страховики воліють за можливості зменшити страховий платіж чи взагалі не платити. Заперечення, мовляв, частка страхових відшкодувань становить лише кілька відсотків суми страхових платежів, навряд чи може бути прийнято. Страховики активно використовують схеми оптимізації оподаткування, які не передбачають страхового відшкодування. Зрештою, гроші зі страхового переходять в інші сфери бізнесу.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар