Право на вексель

Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК

Статус підприємства з іноземними інвестиціями дозволив Дрогобицькому долотному заводу зберегти можливість використання податкових векселів.

До 1 січня 2004 року Дрогобицький долотний завод (єдиний в Україні виробник та експортер бурових доліт) працював за загальноприйнятими в Україні схемами. Експортуючи щомісяця на 6 млн грн своєї продукції, він не отримував грошового відшкодування ПДВ, що становило 1-1,2 млн грн. Проте при ввезенні з-за кордону комплектуючих чи сировини підприємство погашало митні платежі простими податковими векселями на суму невідшкодованого державою ПДВ. Отже, борг бюджету і борг підприємства були збалансовані й підкріплені юридично п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проте з нового року митниця, посилаючись на ст. 11 Закону «Про податок на додану вартість», яка обмежила використання податкового векселя для підприємств з іноземними інвестиціями(ПІІ), зобов’язала Дрогобицький долотний завод, який 3 грудня 2003 року здійснив емісію, отримав чеські інвестиції і змінив свій статус на ПІІ, платити живими грішми за розмитнення техніки.

«Щоб розрахуватися з митницею за сучасне обладнання для нового термічного цеху на суму майже $3 млн, яке завод увозив до України, нам довелося б сплатити живими грішми близько 3 млн грн, — повідомив «Контрактам» голова правління та генеральний директор Дрогобицького долотного заводу Геннадій Веселовський. — Кредит під розмитнення ніхто не дав би. Тож гроші можна було вилучити хіба що із зарплати двох тисяч працівників, відправивши їх у вимушену відпустку на кілька місяців». Такі величезні фінансові витрати на невизначений термін паралізували б роботу всього підприємства. Керівництво заводу почало шукати законні підстави для того, щоб не сплачувати $3 млн негайно, і такі підстави знайшлися.

У правову колізію вступили два документи: ст. 7 Закону України «Про режим іноземного інвестування», де сказано, що для кожного інвестора, який вкладає гроші в Україну, застосовується національний режим господарської та іншої діяльності, і ст. 11 Закону «Про податок на додану вартість», яка дискримінує іноземних інвесторів. Так розтлумачив ситуацію заступник директора ПП «Юридична фірма «Аміда» Андрій Потинський.

Проте в керівництва Дрогобицького долотного заводу була ще третя обставина, яка мала безконфліктно розв’язати цю ситуацію: інвестор підприємства є резидентом держави, з якою Україна уклала міжурядову угоду про сприяння і взаємний захист інвестицій. Цей договір, ратифікований Верховною Радою ще 1995 року, набув чинності і став частиною національного законодавства — обов’язкового для виконання державними органами. До речі, такі угоди Україна уклала з багатьма державами. Ще один аргумент на користь виробника додає Закон «Про міжнародні договори і угоди», де сказано: якщо є конфлікт національного законодавства і міжнародного договору, то застосовувати треба правила міжнародного договору. Хоча апелювати до міжнародного законодавства дрогобичанам не довелося. Як з’ясувалося, ще 13 січня 2004 року Міністерство юстиції надало Держмитслужбі офіційний лист, в якому дозволило використовувати податковий вексель зі сплати ПДВ для митного оформлення товарів, що їх увозять підприємства з іноземними інвестиціями. Щоправда, додавши: «до отримання роз’яснення Конституційного суду України».

---

Довідка

Першу партію бурових доліт на Дрогобицькому долотному заводі (ДДЗ) випущено 1947 року. Наприкінці 2000 року, придбавши акції на вторинному ринку, на підприємство прийшов інвестор — група осіб, які володіють акціями російського «Волгобурмашу». Проте формально статус підприємства з іноземними інвестиціями завод отримав у грудні 2003 року, коли в статутний фонд були вкладені інвестиції чеських фірм. Сьогодні статутний фонд заводу становить 12 млн грн. 2004 року заплановано виробити продукції на 90 млн грн. З 2002 року ДДЗ одержав 1,244 млн грн чистого прибутку (2001 року — 0,731 млн грн).

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар