«Дегустація» моторних олив

Іван МЕЛЬНИК

«Контракти» ексклюзивно — про результати першого споживчого дослідження синтетичних моторних олив

Як підмастиш — так і поїдеш

В Україні через динамічне зростання автомобільного парку дедалі актуальнішою стає проблема придбання якісної моторної оливи. Від оливи ціною в кілька десятків доларів безпосередньо залежить «працездатність» автомобіля, який часто коштує не один десяток тисяч далеко не умовних одиниць.

Тому дуже своєчасною є ідея незалежного дослідження основних характеристик олив, за практичне втілення якої взявся вітчизняний Інститут споживчих експертиз. Він планує здійснити серію випробувань моторних олив найпопулярніших на ринку України брендів. Першим проведено дослідження синтетичних моторних олив, про результати якого розповідають «Контракти».

Публічне незалежне дослідження легкомоторних автомобільних олив проводиться в Україні вперше. Його метою, за словами Олега Хатнюка, директора Інституту споживчих експертиз, є комплексний споживчий аналіз більшості торгових марок олив, що мають хоча б якийсь значущий рівень продажу на ринку України. І як результат — вироблення дослідних методик, що дадуть змогу навіть недосвідченому споживачеві самому зробити правильний вибір. Усі дослідження виконано в профільній лабораторії НДІ органічної хімії та нафтохімії НАН України, акредитованій УкрСЕПРО на проведення таких робіт.

У випробуванні брали участь сім продуктів — «Юніойл 2000», Elf Excellium, «ТНК Ультра», «Лукойл синтетичне», Liqui Moly Synthoil, Havoline Formula 3, «Азмол Лідер». Оливи належать до двох сегментів — імпортні й виробництва країн СНД. Усі перевірені зразки мають в’язкість 5W40 і відповідають класу АРI SJ. Таким чином, є можливість порівняти їх між собою.

Заглянемо в пробірку

Будь-яка моторна олива складається з основи — суміші кількох базових олив (вони можуть бути й мінеральними, й синтетичними, в будь-якому поєднанні), і набору спеціальних присадок, які поліпшують властивості початкової суміші.

Найважливішими споживчими характеристиками автомобільних моторних олив є в’язкість, лужне число і зольність. Але порівнювати між собою лише «свіжі» оливи — тільки половина справи, оскільки в процесі експлуатації її властивості можуть суттєво змінюватися. Тому було вирішено штучно «зістарити» оливи за допомогою процедури випробувань на термостабільність. Унаслідок цієї процедури олива зазнає температурних навантажень, що імітують її роботу в реальному двигуні. Головною перевагою цього методу є можливість виключити вплив на стан оливи суб’єктивних чинників, властивих кожному окремому двигуну внутрішнього згоряння.

В’язкість

Про що говорить. В’язкість моторної оливи показує нижню і верхню межі температури, за якої захолола олива ще може дістатися до деталей, що труться, або залишається досить в’язкою, щоб зберегти прецездатну плівку в зазорах між поверхнями. При підвищенні температури моторної оливи її в’язкість обов’язково знижується. Для згладжування цього процесу до складу олив вводять згущувальні присадки. Надалі під час експлуатації двигуна відбуваються одночасно два процеси: розкладання згущувальних присадок (при цьому масло рідкішає) і окислення основи моторної оливи (при цьому олива загусає). Ідеальний варіант — рівноважне проходження цих процесів. Залежно від того, що стало з в’язкістю після випробування оливи на термостабільність (проби при t 40 і 1000C), з’ясовують якість базових олив і домішок.

Для оцінки споживчих властивостей моторних олив найцікавіша не сама в’язкість, а те, наскільки вона змінилася (в абсолютних величинах і відсотках) після випробування на термостабільність. Це дає змогу непрямо оцінити, що ж відбувається з в’язкістю в «робочій» оливі.

По-друге, дуже показовий індекс в’язкості — безрозмірна величина, яка характеризує зміну в’язкості залежно від температури. Що більший індекс, то менше в’язкість моторної оливи залежить від зміни температури і відповідно — якість оливи вища.

Що вийшло. Найменше втратили в’язкість, і в абсолютних величинах, й у відсотковому відношенні, під час випробування при 400С «ТНК Ультра»

(-10,61 кв. мм/с за залишкової в’язкості у 88,5%), Liqui Moly Synthoil (-13,06 за 85,8%) і Havoline Formula 3(-13,87 за 82,6%). У випробуваннях при температурi 1000С трійка лідерів залишилася без змін. Однак найкращий результат у цьому разі в Liqui Moly Synthoil (зниження 0,55 кв. мм/с за залишкової в’язкості у 95,4%). Індекс в’язкості в усіх «конкурсантів» виявився еталонно-паспортним. Свій клас по SAE всі оливи підтвердили повністю.

Лужне число

Про що говорить. Спочатку всі моторні оливи мають лужне середовище — для того, щоб мати можливість нейтралізувати кислоти, які утворюються під час роботи двигуна і викликають корозійний знос деталей. У свіжої оливи звичайне його значення 7-8 і вище. Якщо показник значно нижчий — олива підроблена. Однак потрібно враховувати, що «істинне» лужне число присадок, що входять до складу деяких імпортних олив (у них використовуються пакети присадок зі слабкими основами), за нинішнім ГОСТом визначити дуже складно. Лужне число, отримане під час досліджень за ГОСТом, у цьому разі на дві-три одиниці нижче від реального. Наприклад, результати дослідження з доволі високою ймовірністю можуть свідчити про наявність подібних присадок у Liqui Moly Synthoil.

Що вийшло. По-перше, всі досліджені оливи однозначно не фальсифікат. По-друге, вони мають достатній запас для нейтралізації продуктів окислення, що утворюються в процесі роботи ДВЗ. Однак, на жаль, платою за високу лужність моторної оливи може бути її досить висока зольність.

Зольність

Про що говорить. Зольність характеризує загальну кількість домішок в оливі. Вона визначається спаленням невеликої кількості оливи в спеціальному тиглі. Те, що не вигоріло — це і є залишки присадок. Що вища зольність, то більше в оливі різних присадок. Дуже велика зольність збільшує нагароутворення на свічках і відкладення у двигуні. Верхня межа для легкових автомобілів становить 1,3% — для олив бензинових двигунів, 1,8% — для дизельних.

Що вийшло. Сульфатна зольність оливи «Азмол» перебуває на межі фолу (1,3%), що є гранично допустимою концентрацією. Усі інші результати лягли, як хороший постріл з дробовика, — від 1,15 до 1,20%. Тобто при експлуатації двигуна на «Азмолі» варто звернути увагу на своєчасне промивання двигуна спеціальними рідинами аби уникати можливих відкладень.

Підсумки

За результатами випробувань перше місце посіла Liqui Moly Synthoil — олива для тих, хто не може дозволити собі компромісів і не зупиниться перед ціною. На другому місці — «ТНК Ультра». Можна навіть сказати, що його результати — трохи більше, ніж друге місце. Ця олива має величезний потенціал, більший, ніж здається на перший погляд.

У Havoline Formula 3 — третє місце. Дослідження свідчать, що це дуже якісний продукт за розумні гроші. Синтетика від ЛУКОЙЛ посіла четверте місце. «Юніойл 2000» за сукупністю показників — на п’ятому місці серед «конкурсантів». На шостому — «Азмол Лідер» — цілком непогано, як для вітчизняного виробника.

Можливо, після остаточного рішення про створення СП з ЛУКОЙЛом і відповідних технологічних та фінансових вливань продукція «Азмол» підніметься вище. Завершує список олива Elf Excellium.

---

Коментар

Олег ХАТНЮК,
директор Інституту споживчих досліджень:

— Моторні оливи можна тестувати за набагато більшою кількістю ознак, ніж ми це зробили. Але з усього кола досліджень ми відібрали ті, результати яких, на нашу думку, можуть бути найінформативнішими для кінцевого споживача. При цьому в деяких випадках нам довелося дещо змінити, пристосувати під себе існуючі стандартні методики. А оскільки досконалості, як відомо, немає меж, то на наступних етапах ми маємо намір зробити ще очевиднішими деякі важливі характеристики моторних олив. Насамперед звернемо особливу увагу на вміст присадок.

---

Поради споживачеві

1. Оскільки більшість олив для легкових автомобілів універсальні (підходять і для дизельних двигунів, і для бензинових) треба звертати увагу на пріоритети в маркіруванні. Наприклад, SJ/CF має зольність до 1,3%, а CF/SJ може мати зольність до 1,8%.

2. Моторна олива темніє дуже швидко (2-3 тис. км пробігу) в одному з двох випадків:

а) вона має хорошу миючі здатність;

б) вона дуже низькоякісна, але це лише тоді, коли ДВЗ перед її залиттям був надто чистим. І відповідно, якщо двигун «не блищав», а олива через 2-3 тис. км — «як новенька», то її якість посередня.

3. Для європейських машин оливи треба вибирати, звертаючи особливу увагу на рекомендації ACEA та допуски безпосередніх виробників авта.

4. Один із способів розпізнання неякісних олив — порівняти дати розливу оливи (зазвичай на наклейці) і дату виготовлення самої каністри. Розбіжності у даті не повинні бути значними, в будь-якому разі каністра має бути виготовлена раніше. На каністрі також повинне бути стопорне кільце.

5. В Україні моторні оливи в іномарках найкраще міняти відповідно до вимог автовиробника, які, зокрема, обумовлюють експлуатацію авта у важких умовах.

---

Результати дослідження синтетичних моторних олив

* ціни в роздрібному продажу можуть відрізнятися

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар