|
|
|||||
| 05 Грудень 2008, П'ятниця |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 07 вiд 16-02-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Укртелеком заговорить з турецьким акцентом?Якщо приватизація Укртелекому відбудеться цього року, власником 42,86% акцій компанії стане альянс турецької Turkcell і донецького «Цифрового стільникового зв’язку». Інвестор з прибутком не менш як $1 млрд Приватизація ВАТ «Укртелеком» була цілком реальною ще 2002 року, коли пакет, що пропонується потенційному інвестору, збільшився з 37 до 42,86% акцій. Було названо навіть найвірогіднішого претендента на українського телекомунікаційного монополіста — німецьку компанію Deutsche Telekom. Однак серйозні фінансові проблеми, що останнім часом виникли у Deutsche Telekom, поставили під сумнів участь німців у цьому проекті. Умови продажу Укртелекому ще раз переглянули навесні минулого року: в приватизації компанії можуть брати участь інвестори з доходом від бізнесу у сфері зв’язку упродовж останніх трьох років не менш як $1 млрд. З’явилася нова дата — 2004 рік. «Якщо Укртелеком перейде у власність приватної компанії, вона зможе ефективно управляти активами монополіста, — говорить президент асоціації операторів зв’язку «Телас» Юрій Соловйов. — Компанії сьогодні потрібні насамперед інвестиції — інтелектуальні й грошові. Укртелеком потребує ефективного власника, який зможе інвестувати в галузь, модернізувати й розвинути компанію, тобто інвестора з серйозними інвестиційними можливостями. Такі, що зберуть останні гроші на придбання компанії, а потім віддаватимуть борги і не зможуть інвестувати, не потрібні компанії». Найреальнішими претендентами на акції Укртелекому сьогодні є російські «Альфа-Груп» і АФК «Система», «Связьинвест», турецька інвестиційна група Cukurova Group, яка діє через компанію Turkcell (оператор мобільного зв’язку). Також можливий інтерес і з боку українських груп ІСД і SCM (остання — в особі компанії «Цифровий стільниковий зв’язок», 85% якої належить SCM). Експерти передбачають, що росіяни навряд чи братимуть участь у конкурсі поодинці: швидше за все на тендері буде альянс з двох-трьох компаній. $1 млрд (а саме таку мінімальну ціну пакета акцій Укртелекому називає голова ФДМУ Михайло Чечетов) — дуже велика сума для російських компаній. Або ж росіяни залучатимуть зовнішні запозичення, як це зробила МТС при купівлі українського оператора мобільного зв’язку UMC (російські компанії-«зв’язківці» нині витрачають великі гроші на злиття і поглинання у себе на батьківщині). Проте, можливо, російські компанії взагалі самоусунуться від участі у приватизаційному конкурсі, вичікуючи результатів президентських виборів в Україні. Найперспективнішим є тандем Turkcell і «Цифрового стільникового зв’язку» (мережа DCC), що утворився в грудні минулого року. На думку багатьох експертів ринку, об’єднаного турецького і українського капіталу досить для придбання пакета акцій Укртелекому, виставленого на продаж. Квітень розсудить Останнім часом в Укртелекомі відбулося кілька кадрових перестановок. На порядку денному питання: хто керуватиме компанією в момент приватизації? Про те, що чаша терезів схиляється на користь турецького берега, наприклад, свідчить той факт, що 26 січня першим заступником генерального директора ВАТ «Укртелеком» було призначено Ігора Кравця, який раніше працював віце-президентом телекомунікаційної компанії «Цифровий стільниковий зв’язок». До цього з 1997 до 1999 року. Кравець уже працював в Укртелекомі. Проте говорити про те, що це кадрове призначення остаточне й доленосне, передчасно. Буквально за тиждень після призначення Ігора Кравця — 2 лютого — спостережна рада Укртелекому першим заступником голови правління компанії призначила Григорія Дзекона. (Раніше компанія призначала його заступником гендиректора, заступником голови правління, але Січкаренко відкликав представлення на посаду.) Як заявив голова правління Укртелекому Сергій Січкаренко, рішення спостережної ради було ухвалено з порушенням вимог статуту Укртелекому, який передбачає, що спостережна рада затверджує кандидатури першого заступника і заступників голови правління лише за представленням самого голови правління. Утім, за відмову провести збори акціонерів у лютому (про це далі) голова правління Укртелекому Сергій Січкаренко міг поплатитися посадою: ФДМ звернувся до Президента з пропозицією звільнити його. Призначити виконуючим обов’язки голови правління Укртелекому пропонувалося першого заступника голови Державного комітету зі зв’язку та інформатизації Леоніда Нетудихату, який з листопада 1997-го до липня 2000 року обіймав посаду голови правління і генерального директора Укртелекому, а пізніше став віце-президентом того самого «Цифрового стільникового зв’язку». Тим часом передприватизаційні процеси в Укртелекомі відбуваються з помітними ускладненнями (кадрові війни — одна з причин). Наприкінці грудня минулого року з’явилося оголошення, в якому ФДМ запрошував акціонерів на збори 17 лютого (чи не тоді колективу мали представити потенційних західних інвесторів, про яких Чечетов говорив 10 лютого?), а не 16 квітня, як це пропонував Укртелеком. Топ-менеджмент компанії в особі голови правління Сергія Січкаренка проти такого форсування подій. Січкаренко стверджує, що результати діяльності компанії за 2003 рік з’являться не раніше ніж у березні цього року. 6 лютого між ФДМ і Укртелекомом, схоже, настало перемир’я: з’явилося повідомлення про те, що збори акціонерів відбудуться у квітні, як це було раніше. Однак, на думку ФДМ, з фінансовим становищем компанії не все гаразд. Ревізійна комісія Укртелекому і спеціальна комісія ФДМ виявили низку порушень і вад у фінансово-господарській діяльності, що також є підставою для негайного проведення зборів акціонерів. У відповідь на ці звинувачення Укртелеком стверджує, що 2003 року виконав і навіть перевиконав усі плани і щодо введення телефонних номерів, і щодо фінансових показників. За попередніми даними компанія надала послуг електрозв’язку на суму понад 5 млрд грн.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|