Чужим тут не місце

Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
Андрій ЛАВРИК

Як тільки у польсько-українського ТД «Магнус» з’явилися перші прибутки, підприємством несподівано зацікавились вітчизняні інвестори.

«На нас наїхали!»

Саме так інтерпретував польський бізнесмен Єжи Конік проблеми зі своїми інвестиціями в ЗАТ «Львівський центральний універмаг» (ТМ «Магнус»). Як нещодавно з’ясував пан Конік, він і його земляк Ярослав Новацький та український колега Богдан Шалай насправді не є власниками контрольного пакета ЗАТ. Дивовижні відкриття іноземного інвестора грунтуються на присуді кількох українських районних судів і появі в торговому домі нової охорони, що не визнає «старих» господарів.

Зауважмо, для польського бізнесу «Магнус» має якоюсь мірою символічне значення: по-перше, це одна з найуспішніших тогочасних польських інвестицій в Галичині. По-друге, сам торговий дім «Магнус» було зведено 1913 року польським інженером Романом Фелінським і він є історичною пам’яткою. За радянських часів тут спершу були різні адміністративні контори, з 1960-х років будинок стали використовувати за основним призначенням — відкрили Центральний львівський універмаг.

Поляки повернулися в «Магнус» 1999 року. На той час ЗАТ «Львівський центральний універмаг» мало кредиторську заборгованість в 1,35 млн грн. Польські бізнесмени Єжи Конік та Ярослав Новацький, скуповуючи акції у міноритарних акціонерів, акумулювали 42% статутного фонду ЗАТ. Іноземні акціонери, за їхніми словами, вклали в «Мангус» $300 тис. власних інвестицій і залучили $1,35 млн кредитів ЄБРР та українських банків. Упродовж 2000-2001 років було проведено додаткові емісії акцій (статутний фонд збільшено до 2,6 млн грн), поляки разом з українським партнером сконцентрували в своїх руках 67,7%.

Оновлений торговий центр відкрито у серпні 2003 року. А вже в грудні всі торгові площі повністю заповнили орендарі, й ЗАТ почало отримувати перші прибутки. Та за місяць навколо компанії здійнявся скандал, який уже зараз набув ознак міжнародного. Пікантності йому додає те, що в квітні офіційно починається Рік Польщі в Україні. Подейкують, що проблеми капіталовкладень підданих Польщі згадуватимуться 12 лютого — під час зустрічі українського та польського президентів Кучми і Кваснєвського.

«Неправильні» інвестори

Причини конфлікту довкола «Магнусу», за словами опонентів польських інвесторів, слід шукати в 1999 році. Тоді голова правління торгового центру Богдан Шалай з метою консолідації управління львівським ЦУМом почав скуповувати акції в дрібних акціонерів, яких налічувалося понад 500.

Водночас стан перманентного банкрутства, в якому опинився ЦУМ, і його кредитний борг перед одним з банків підштовхнули пана Шалая 1 березня 2000 року укласти дві угоди позички на суму понад 400 тис. грн з громадянами Польщі Єжи Коніком та Ярославом Новацьким. Термін повернення цієї суми добігав кінця 28 грудня 2000 року. У травні 2000-го керівництво ЦУМу скликає загальні збори, на яких інтереси 554 акціонерів представляють 66 уповноважених — переважно керівний склад універмагу та двоє нових акціонерів-іноземців Єжі Конік та Ярослав Новацький, яким голова правління продав частину попередньо скуплених акцій. На зборах було ухвалено додаткову емісію акцій на суму 400050 грн, яка копійка в копійку збігається з розміром іноземної позички.

«За законом емісію роблять не для покриття збитків, а для розвитку підприємства, — наголосив «Контрактам» Василь Гафтонюк, голова спостережної ради ЗАТ «Львівський центральний універмаг» (призначений після «витіснення» поляків). — Усю цю схему було сконструйовано для того, щоб глибше «інсталювати» західних акціонерів у АТ».

У протоколі зборів зафіксовано, що акції буде розподілено між польськими інвесторами, наголосив Гафтонюк. На його думку, це грубе порушення законодавства. 2001 року було здійснено ще одну емісію.

«Багіра» атакує

Як виявилось, акції, не викуплені поляками й розпорошені «на руках», скуповували сторонні особи, незважаючи на те що їхня привабливість після додемісій помітно зменшилася. За останніх півроку (коли реконструкцію торгового дому було майже закінчено) «місцевим» інвесторам, серед яких основним гравцем львівські спостерігачі називають ТзОВ «Багіра» (контролює два львіських базари — «Добробут» і «Галицьке перехрестя»), вдалося зосередити в своїх руках чималий пакет.

14 листопада 2003 року Голосіївський райсуд Києва, розглянувши позов одного з акціонерів до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, ЗАТ «Львівський центральний універмаг» і ЗАТ «Народні реєстри», визнав незаконними збори 2000 і 2001 років і ухвалені на них рішення про четверту та п’яту емісії. За словами Єжи Коніка та його адвоката Світлани Гальчевської, польські інвестори про це судове рішення дізналися тільки після того, як 22 січня відбулися «альтернативні» збори акціонерів. Натомість керівник фірми «Багіра» Юрій Кавецький в інтерв’ю львівським журналістам запевнив, що, згідно з законодавством, акціонери мали «прозріти» значно раніше.

Як повідомили «Контрактам» у новому правлінні «Магнусу», на виконання судового рішення Комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) скасувала старе свідоцтво про реєстрацію випуску акцій і видала нове, де кількість акцій було вдвічі зменшено й відкориговано до передемісійної позначки — 1 млн 77 тис 604 штуки. Своєю чергою, реєстратор «Народні реєстри» відновив реєстр до попереднього стану. Після цього частка Богдана Шалая, Єжи Коніка та Ярослава Новацького зменшилася з 67% до 32%. ДКЦПФР зобов’язала ЗАТ «Львівський центральний універмаг» внести ці принципові зміни до статуту до 1 лютого 2004 року.

22 січня 2004 року відбулися загальні збори нових акціонерів ЦУМу, які, за останніми судовими рішеннями, мають 63% голосів. Вони ухвалили рішення про внесення змін до статуту товариства й складу керівництва: переобрали спостережну раду, її членів, голову правління, генерального директора підприємства, голову ревізійної комісії.

Феноменальна швидкість Феміди

Того ж таки дня, щоб юридично закріпити свої здобутки, один з групи нових акціонерів Богдан Бавдіс подає позовну заяву до нового гендиректора ЗАТ «Львівський центральний універмаг» Юрія Кавецького про виконання рішення зборів і перебрання на себе обов’язків керівника. Бориспільський районний суд Києва виносить відповідну ухвалу й забороняє ЗАТ та іншим особам ухилятися від виконання рішень зборів. 24 січня за цією ухвалою державний виконавець порушує виконавче провадження. Адвокат польських інвесторів Світлана Гальчевська звертає особливу увагу на такий збіг: «22 січня відбулися збори нових акціонерів, 23 січня у п’ять судів (крім Бавдіса, у кілька районних судів подали позови ще чотири акціонери. — Авт.) надходять заяви, які написані однаково, і відрізняються тільки прізвищами позивачів. Предмет позову — зобов’язати виконати рішення загальних зборів від 22 січня».

Експерти в галузі юриспруденції також указують на феноменальну оперативність української Феміди: львівські судові виконавці виконали ухвалу Бориспільського райсуду за один день. Зазвичай суддівські рішення втілюються в життя місяцями.

Польські інвестори висловлюють занепокоєння, що кількість таких судових позовів може значно зрости — міноритаріїв у ЗАТ налічується кількасот і не відомо, скільки з них контролюється фірмою «Багіра».

Що далі?

«Сентиментальна історія про захоплення прибуткового підприємства, — наголошує Василь Гафтонюк, — це байка для наївних. Сьогодні у «Магнусу» є кілька серйозних економічних проблем. Збитки за дев’ять місяців минулого року становлять майже 2 млн грн. Крім того, старе керівництво універмагу взяло кредит у ЄБРР на реконструкцію ЦУМу в сумі $1 млн 350 тис., повернення якого через брак коштів відтерміновано».

Водночас і польські інвестори, й місцеві спостерігачі вважають: скуповувати акції міноритаріїв «Багіра» та дружні до неї особи почали наприкінці минулого літа — після того як «Магнус» прийняв першого покупця, тобто коли стала очевидною прибутковість цього бізнес-проекту.

Утім, зараз можна тільки гадати, чи вдасться новоявленим власникам та інвесторам торгового центру скористатися можливими зисками. По-перше, легітимність січневих зборів акціонерів і «антипольських» суддівських рішень уже оскаржено у вищих інстанціях. По-друге, захищати капіталовкладення своїх земляків заходилися польські дипломати, тож перетягнути симпатії органів влади на свій бік «Багірі» вже навряд чи вдасться.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар