Пріоритет — робота з приватними клієнтами

Володимир СТЕПАНОВ

Які зміни будуть на страховому ринку цього року та як він розвиватиметься надалі, розповідає голова правління СК «Кредо-Класик» Юрій Єфімов.

Юрій Єфімов

— Яким шляхом, на вашу думку, розвивається український страховий ринок — російським, західним чи якимось іншим?

— Гадаю, розвиток українського ринку формується подібно до західного. Проте слід мати на увазі, що страховий бізнес в Україні, Росії та Західній Європі пов’язаний грошовими потоками неначе кровоносними судинами. Десь підвищився тиск, і ми негайно його відчуваємо.

— Які тенденції найближчим часом переважатимуть на ринку?

— Ринок розвивається дуже динамічно. На мою думку, пріоритетною стає робота з приватними клієнтами. Це пов’язано з фундаментальними процесами, які відбуваються в суспільстві. Поступово формується середній клас. Люди починають замислюватися про своє майбутнє та майбутнє сім’ї, про те, як зберегти зароблені гроші. А страхування дає змогу розв’язати ці проблеми. Крім того, захист своєї власності стає актуальним для власників великих компаній, придбаних у процесі приватизації.

— На початку року з’явилась інформація про те, що деякі великі зарубіжні перестрахувальні компанії припинили співпрацювати з українськими страховиками. Як це позначилося на діяльності «Кредо-Класик»?

— Ми почали тісніше співпрацювати у перестрахуванні ризиків з російськими компаніями. Безперечно, західні страховики після 11 вересня і повеней в Європі почали вимогливіше ставитися до своїх партнерів. Хоча треба зазначити, що на сьогодні західний ринок значно «пом’якшав» і тарифи щодо перестрахування знижуються.

— Яка перспектива розвитку обов’язкового страхування?

— В Україні є понад 40 видів обов’язкового страхування. Багато з них майже не потрібні ні компаніям, ні клієнтам. Тому до великої кількості обов’язкових видів страхування я ставлюся негативно. Думаю, багато хто дотримується такої самої думки. На мою думку, треба залишити лише соціально значущі види (наприклад, відповідальність за ядерні збитки, авіаційну відповідальність, цивільну відповідальність автовласників тощо) і види страхування, які можуть завдати великих збитків і стати тягарем для бюджету країни, зокрема пов’язані з екологічними збитками — нафто-, газовидобуток, токсичні речовини, отрутохімікати тощо.

— А всі інші види зробити добровільними?

— Це було б розумним рішенням. Однак треба врахувати таке. З боку регулівних органів слід посилити контроль за тими видами обов’язкового страхування, які буде збережено. Водій, який не купив поліс, не повинен сідати за кермо. Якщо літак не отримав ліцензії, то він не має й страховки.

— Як можна контролювати наявність у водія полісу?

— Усе дуже просто. Надати автоінспекції право штрафувати автовласників без страховки.

— Але для цього страховики повинні мати сильне лобі в парламенті, завдяки чому вдасться внести зміни до законодавства?

— Великі страхові компанії чудово розуміють, що їхні інтереси мають бути представлені в парламенті. Оптимальною моделлю я вважаю об’єднання зусиль основних гравців ринку для сформування єдиної позиції, її аргументації перед депутатами, чиновниками, широким загалом. Адже чимало народних депутатів часто не розуміє механізмів страхування, його соціальної значущості для суспільства.

— Які проблеми страхового ринку необхідно вирішити насамперед?

— Ринок зацікавлений в існуванні великих компаній, які мають у своєму розпорядженні чималі фінансові ресурси. Створивши чіткі й прозорі правила роботи на ринку, акціонери навряд чи будуть зацікавлені вилучати прибуток, отриманий страховими компаніями. У цьому разі у страховиків з’являться можливості для нарощування капіталізації. Необхідно створити бар’єри, що не дозволять накачувати статутні фонди компаній фіктивними грішми. Здаючи свій звіт, компанія повинна підтверджувати наявність у статутному фонді саме грошових коштів, а не намагатися вирішити проблему капіталізації за рахунок банківських кредитів. Треба провести інвентаризацію активів, адже не таємниця, що багатьом компаніям належать акції, вартість яких дорівнює нулю. Або інший приклад. Компанії належить будинок. Проте від місця розташування цієї нерухомості залежить його ціна. Я запропонував би розділити активи страхових компаній на три категорії — нерухомість, грошові кошти й цінні папери. Компанії, подаючи свій звіт, повинні надавати документальне підтвердження банків про те, що на їхніх рахунках зберігаються кошти. Як споживач послуг я хотів би знати, скільки в компанії грошей і куди саме їх вкладено.

— Які критерії є найважливішими у виборі страхової компанії?

— Передусім розмір статутного фонду. Навіть EUR1 млн — низький показник для серйозної фінансової організації. Ринковим компаніям, що активно розвиваються, буде не складно сформувати статутний фонд у розмірі EUR3-5 млн. Поступово компанії з низьким капіталом будуть вимушені зливатися з більшими страховиками. Це не означає, що вони зникнуть. Вони працюватимуть у складі більших структур. Тому я не думаю, що раптом половину нинішніх компаній з низьким розміром статутного фонду буде закрито.

Інший важливий аспект — аналіз страхових виплат. Дуже скептично ставлюся до компаній, які збирають величезні суми й здійснюють мізерні страхові виплати в розмірі кількох тисяч гривень. Для споживача це сигнал, що діяльність компанії є сумнівною. Безумовно, потрібно оцінювати портфель страхової компанії. Що він різноманітніший, що більший перелік видів страхування, які здійснює компанія, тим ця СК стійкіша. Слід звернути увагу й на порядок здійснення виплат. При укладенні договору необхідно чітко уявляти механізм повідомлення страхової компанії про настання страхового випадку й про термін проведення виплати після надходження заяви до страхової компанії.

---

Довідка

Наприкінці минулого тижня ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик» (Київ) підбила підсумки десятого року роботи компанії на страховому ринку.

2003 року зібрано страхових платежів на суму 170,289 млн грн, тоді як 2002-го — 126,288 млн грн.

Обсяг страхових виплат СК «Кредо-Класик» минулого року становив 59,301 млн грн. Восьмикратне зростання виплат страхових відшкодувань 2003 року (порівняно з 2002-м) пов’язане здебільшого з урегулюванням страхового випадку з літаком Ан-140, що зазнав катастрофи в Ірані наприкінці 2003 року.

Статутний капітал ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик» станом на 31 грудня 2003 року становив

40 млн грн, прибуток — 35,452 млн грн, активи — 126,377 млн грн, сформовані страхові резерви — 73,051 млн грн.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар