Ринок не потребує обмежень

Вікторія РАТНА

Про те, як позначиться на страховому ринку впровадження податку на страхові відшкодування і прийняття інших нормативних документів — розповідає генеральний директор Акціонерного страхового товариства «Вексель» Василь Фурман.

Василь Фурман

— Які будуть наслідки впровадження нового порядку оподаткування для страхових компаній та їхніх клієнтів?

— Зміни в оподаткуванні насамперед негативно позначаться на страхувальниках, оскільки їхнє право розпоряджатися своїми коштами за власним розсудом буде обмежено. Отже, мотивацію до страхування, і без того не надто високу серед населення, послаблено. Як свідчить світовий досвід, будь-яке зайве втручання держави в ринкові відносини спричинює зменшення підприємницької активності в регульованому секторі економіки. А такі санкції адміністративно-фіскального характеру щодо ринку страхування, який перебуває на початку підйому, здатні загальмувати темпи його розвитку, переконавши багатьох потенційних страхувальників у неефективності цього виду фінансового захисту.

Упровадження 13-відсоткового податку на страхові відшкодування не узгоджується з проголошуваною необхідністю підвищення інвестиційної привабливості різних секторів економіки, зокрема страхування. Тим більше, що сьогодні страховий ринок України за своїми обсягами в кілька разів менший, ніж у країнах Центральної Європи. У результаті аналізу останніх рішень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг щодо оподаткування складається враження, що її робота спрямована не на підтримання ефективної роботи ринку і захист його суб’єктів, а, навпаки, на ускладнення їхньої роботи, плутанину в нормах законодавства і зменшення ефективності страхового захисту для страхувальників. Це простежується в розпорядженні Держфіннагляду № 126 від 18.11.2003, яке надає порядок застосування підпунктів 4.3.32 — 4.3.33 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб».

По суті, в законі досить чітко визначено, в яких випадках податок стягується, а в яких — ні. А роз’яснення комісії створюють плутанину, висуваючи додаткові вимоги до документів, які підтверджують вартість об’єктів страхування і настання страхової події. У результаті незрозуміло, чи стягувати податок зі страхових виплат за угодами, які було укладено минулого чи позаминулого року, і хто має проводити експертизу майна, яке страхується. Оцінювання, своєю чергою, призводить до подорожчання страхових послуг для кінцевого споживача. Це однозначно не збігається із загальноприйнятим баченням страхування як суспільно корисної сфери діяльності, політика держави щодо якого може характеризуватися лише режимом максимального сприяння, а не спробами на ньому заробити чи загальмувати сам процес його розвитку.

— Ви згодні з тим, що такий порядок оподаткування має знизити інтерес до страхових відшкодувань як до операцій переведення грошей у готівку?

— Мені важко сказати, як ці зміни можуть зашкодити таким операціям у страхуванні. Однак, гадаю, переведення грошей у готівку навряд чи взагалі якось пов’язане з виплатами страхового відшкодування. Я вважаю це хибною думкою, а подібний підхід до боротьби з фінансовими схемами — неправильним.

— Як ви оцінюєте інші новації в оподаткуванні страхових компаній з огляду на боротьбу з ринком «нереального страхування»?

— Наразі не існує жодного фіскального інструмента, здатного розв’язати проблему «нереального страхування», не завдавши серйозного збитку всьому ринку страхування, роль якого в національній економіці щороку зростає. Будь-яке посилення оподаткування страхової діяльності призведе лише до створення додаткових бар’єрів для соціальної і фінансової захищеності суспільства, а отже, і його стабільності та економічного розвитку.

— Наскільки актуальна проблема «тіньового страхування»? Як з нею боротися?

— Скажімо, проблема «фінансового страхування» існує навіть в економічно розвинених країнах. Є безліч прикладів співпраці великих європейських концернів зі страховими компаніями з офшорних зон з метою регулювання бази оподаткування. Розвинені держави ставляться до цього лояльно, оскільки розуміють, що недоотримані податкові кошти повертаються в економіку країни у вигляді інвестицій, підтримуючи у такий спосіб стратегічні напрями розвитку національних економік. Наочним прикладом є співпраця концерну Philips зі страховою компанією Kingstone Captive Insurance, яка дає йому змогу економити на податках десятки мільйонів доларів.

А в Україні «нереальне страхування» має більші обсяги, ніж у розвинених країнах. Це свідчить про непросту економічну ситуацію в державі, яка слабко сприяє зростанню ділової активності. Лише ефективне регулювання прогалин в українському законодавстві, створення інвестиційно привабливого середовища в сферах виробництва та надання послуг може реально вплинути на скасування різноманітних фінансових схем.

— Як ви оцінюєте обсяг ринку реального страхування?

— За нашими розрахунками, ринок реального страхування становить 40-45% обсягу страхування в Україні. Я певен, що темпи зростання реального сектора 2004 року випереджатимуть «нереальне страхування».

— Які тенденції переважатимуть цього року на ринку?

— Серед головних тенденцій назву такі:

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар