Гостра кредитна надлишковість

Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ

Стрімке зростання активів банківської системи може спричинити різке зниження якості кредитних портфелів.

Результати діяльності банків за минулий рік вражають. На радість НБУ, банкірам вдалося поліпшити всі без винятку показники. За даними Асоціації українських банків, чисті активи банківської системи збільшилися на 57,1%, перевищивши позначку в 100 млрд грн. Кредитні портфелі зросли майже на 70%. Капіталізація банківської системи додала 30%, досягши 13,051 млрд грн.

Стабільна ситуація на фінансовому ринку дала змогу банкам зміцнити свій позаторішній успіх із залучення коштів населення — приплив внесків становив 68%. Вершки, звичайно, завдяки широким філійним мережам зняли найбільші системні банки. І хоча розташування в рейтингових таблицях провідних банківських установ суттєво не змінилося, відрив лідерів від інших банків стає дедалі очевиднішим. Термін «перша десятка» цілком можна замінити терміном «перша трійка». Показники банків, що входять за класифікацією НБУ до групи найбільших, значно відрізняються. Згідно з даними АУБ, за чистими активами чільні позиції залишилися за «Авалем» і ПриватБанком. До трійки, звичайно, потрапляє й Промінвестбанк, який поки що не оприлюднив підсумки своєї діяльності. Проте за чистими активами перша двійка випереджає свого основного переслідувача — Ощадбанк — майже вдвічі.

Системна помилка

Інша, не менш цікава, деталь: у багатьох найбільших банків активи суттєво перевищують чисті активи. Наприклад, у ПриватБанку ці показники становлять 17,4 млрд і 9,6 млрд грн відповідно. Ще помітніша різниця в Ощадбанку — 12,19 млрд і 5,603 млрд грн. Аналогічна кореляція і в деяких інших банків першої двадцятки. Та якщо з Ощадбанком усе цілком зрозуміло: держбанк активно збільшує свої резерви під активні операції та неякісні кредити, видані минулими роками, то диспропорція в інших банківських установах насторожує. Справа в тім, що при розрахунку чистих активів не включають резерви, сформовані банками під активні операції. Відповідно, що більше коштів зарезервував банк, то вищі ризики його операцій.

Офіційна статистика таке припущення спростовує. За даними АУБ, попри бум кредитування та нарощування активів, якість вкладень банківських установ не погіршилася. Ба більше, частка прострочених кредитів у портфелях банків знизилася торік з 3,5% до 1,8%, а пролонгованих — зменшилася ледь не до нуля. Загалом частка проблемних кредитів знизилася з 4,5% до 3,4%. Таким чином, наявний парадокс: що більше грошей вкладають банки, то менше проблем виникає з їхнім поверненням. Не хотілося б проводити паралелі з фінансовими пірамідами, однак зауважимо: така тенденція свідчить про те, що банкіри між рядками фінансової звітності навчилися приховувати свої похибки.

Втрачені гроші

Торік розпрощатися з грішма було легше, ніж будь-коли. Передусім гроші успішно перетворювалися на глинозем. Минулорічний неврожай створив проблеми з поверненням коштів банкам, які два роки тому активно нарощували кредитні вкладення в сільське господарство. Ніхто з банкірів, природно, офіційно цього не підтвердив. Дискусія про вплив продовольчої кризи на банківську систему звелася до того, що банки кредитуватимуть аграріїв як і раніше, хоча й не так активно. Та як тоді пояснити дані МінАПК щодо пролонгованих кредитів?

За словами віце-прем’єра Івана Кириленка, комерційні банки, що надали аграріям засоби під урожай 2003 року, на прохання Кабміну пролонгували погашення позик до 1 жовтня 2004 року приблизно 40% господарств. При цьому держава частково взяла на себе виплату відсоткових ставок за пролонгованими кредитами. За словами Кириленка, йдеться про 1 млрд грн. Торік банки надали аграріям 8 млрд грн кредитів. Якщо 40% господарств тимчасово неплатоспроможні, можна припустити, що сума «завислих» кредитів становить не менше 3 млрд грн.

Показово, що аграрії, яким вдалося відстрочити виплату за кредитами, тепер не зможуть розраховувати на додаткові кошти банківських установ, позаяк у такій ситуації опинилася майже половина підприємств АПК. Слід визнати — ситуація в агросекторі — кепська.

Інший малоприємний сюрприз минулого року — висока ймовірність збільшення частки проблемних кредитів, виданих приватним особам за споживчими та іпотечними програмами. Обсяг коштів, наданих торік, фізособам, збільшився в 2,7 разу. Такі високі темпи зростання цілком зрозумілі — частка кредитів для приватних осіб у портфелях банків поки що незначна. Водночас банкіри ще погано уявляють схеми роботи з проблемними позичальниками.

Очевидно, виселити з квартири мешканців, які не погасили позику, доволі проблематично. У приватних бесідах деякі банкіри зазначали, що частка проблемних позик при споживчому кредитуванні може сягати 20-40%. Крім того, намагаючись зробити послугу купівлі товарів у кредит масовою, багато банків наразилися на банальне шахрайство: кредити отримували за підробленими паспортами.

---

Зростання обсягу виданих кредитів сприяло поліпшенню їхньої якості

(якість виданих банками кредитів 2003 року, млрд грн)

За даним АУБ

Найбільші банки за розміром чистих активів на 1.01.04., млн грн*

Найощадніші банки, млн грн*

Найбільші банки за розміром капіталу, млн грн*

Найбільші банки за розміром кредитно-інвестиційного портфеля, млн грн*

---

* За даними АУБ. Повніша інформація про діяльність банків у 2003-му році буде оприлюднена в додатку «Конкретно про банки»

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар