|
|
|||||
| 05 Грудень 2008, П'ятниця |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 05 вiд 02-02-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Слухати подано!Яке музичне меню пропонують у столичних ресторанах «Маестро, «Мурку»!» Сьогодні, як і за радянських часів, під «живий» акомпанемент повечеряти можна майже в кожному ресторані. Тільки тоді від музикантів вимагалось одне: «лабати» (щось легке, масове, словом, не Чайковського). Та завдяки ускладненню структури ресторанного бізнесу нині в одному закладі звучить українська народна пісня чи китайська музика, в іншому — вишуканий рояль чи саксофон, ще в іншому — вічна «Мурка». Оскільки будь-який ресторан дотримується певного стилю, відповідно до нього складається й «музичне меню». «Ми намагаємося добирати музику, яка була б заспокiйливою, не була нав’язливою», — говорить арт-директор столичного ресторану Miami Blues Дмитро Кострубін. У російському ресторані «Ля рюс», можна почути народну російську пісню, циганський романс. А в ресторані європейської кухні «Централь» — «класичні» та сучасні хіти зірок — європейських та українських. Репертуарний діапазон виконавців досить демократичний — на замовлення клієнта в більшості закладів з живою музикою виконають будь-який шлягер. Середня ціна такого замовлення — від 20 гривень до 300 «умовних» — залежно від рівня закладу, виконавця та вашої щедрості. Хоча в деяких ресторанах адміністратори запевняють, що музиканти не відмовляться задовольнити будь-який «каприз» клієнта й за «дякую». Серед «пілігримів», які щовечора кочують з ресторану в ресторан, музиканти різного рівня — від віртуозів до студентів консерваторій. Однак ринок, різні формати ресторанів вимагають дедалі вищого професіоналізму, вміння грати в різних стилях і жанрах. Подейкують, що у деяких ресторанах грають навіть лауреати міжнародних конкурсів і фестивалів. Кобзон в асортименті Спеціалізація у бiльшостi випадкiв не вiдмiняє для музиканта необхідності на «відмінно» знати «попсу» та репертуар популярних співаків минулого. «Усе, що виконують для гостей, має бути знайомим», — зауважує адміністратор ресторану «Дежавю» Оксана Янчій. Хоч і віддає така музика нафталіном, але народ просить. «Можна сказати, що репертуар музикантів у більшості ресторанів однаковий», — помітила адміністратор ресторану «Печерський дворик» Ірина Потійчук. Майже щовечора у ресторанах звучать до болю знайомі Челентано й Пугачова, Патрісія Каас і Джо Кокер. Класика інструментального жанру — сентиментальні «Шербурзькі парасольки», саунд-трек із фільму «Тегеран-43». Особливого шарму щемливим мелодіям, які виконує квартет «Ретро», надає саксофон (ресторани «За двома зайцями», «Тарас»). Як розповів Ігор Нерівний (прима-балалайка квартету «Бряц-Бенд»), часто відвідувачі просять виконати «Дим над водою» Deep Purple, «Отель «Каліфорнія» Eagls, трек до фільму «Бумер». І звичайно, не обходиться без хітів легендарних «Бітлз». Ні за які гроші! Утім, у деяких ресторанах репертуар музикантів суворо обумовлено — виконується лише те, що відповідає загальному стилю. Це стосується переважно тих закладів, які мають «етнічний формат». На перший погляд, що екзотичніша кухня, то важче знайти автентичних музикантів. Наприклад, у японських ресторанах «Токіо» та «Асахі» музичний фон створюють лише записи японських і східних мелодій. Однак у Києві є місце, де можна почути справжній китайський інструмент. Тендітна китаянка дарує гостям ресторану «Мандарин» довершені мелодії. Не менш екзотичним видається грузинське багатоголосся. У ресторані «Алазані» щовечора квартет із Тбілісі виконує давно знайомі нам «Суліко», «Арго», «Тбілісо», народні грузинські пісні, іноді й наші українські. У «Царському селі» (ресторан української кухні, в інтер’єрі відтворено атмосферу українського села XIX ст.) лунає лише український фольклор, і, як запевнив старший адміністратор ресторану Роман Новицький, «ні за які гроші щось інше ніхто не гратиме». І не треба. Гості ресторану часто самі залюбки підспівують, а то й до танцю рвуться. До речі, у пісенному арсеналі українців, якщо вірити етнографам, знайдеться до трьох сотень різних пісень на кожен день. Дуже популярний у столиці квартет балалайників-коробейників «Бряц-Бенд», який працює у кількох столичних ресторанах («Тарас», «Первак»). До речі, музиканти — переможці міжнародного конкурсу серед ансамблів вар’єте, що проходив торік у словацькому місті Попраді, де вони зайняли третє місце. Свою музику вони називають «креативний ф’южн»: грають і фолк, і рок, і поп, «мікшуючи» в різних попурі не лише мелодії, а й стилі. Запросто «збряцають» народну пісню в роковому оранжируванні чи навпаки, хіт Metallica або Deep Purple, або ж класику, приміром, П’яццола у фолк-інтерпретації. «Гачок» для меломана Як запевняють ресторатори, у ресторанних музикантів чимало своїх фанатів. Як розповіли, наприклад, у ресторані «Егоїст», фанати спеціально приїздять до ресторану саме тоді, коли грають їхні улюблені музиканти, тобто музичний «гачок» є досить дієвим маркетинговим інструментом (даруйте за каламбур). Чи не тому в «Егоїсті» не лише щовечора, а й удень звучить елегантна музика — легкий джаз, блюз. Захоплює вишуканою грою на скрипці й фортепіано дует «Гран Прі». Дуже рідко, але трапляється, що на прохання публіки музиканти ще й співають — виконують романси. Гордість «Егоїста» — піаніст Вячеслав Полянський, який імпровізує на будь-які теми, виконує на фортепіано й власні п’єси. Його ім’я добре відоме у колах меломанів і «ресторанних» виконавців. Піаніст-віртуоз Павло Ігнатьєв класичними й власними творами «присмачує» трапези у ресторані «Дежавю». Вишуканий «музичний соус» і в ресторані «Централь» — Вівальді, Шуберт. «П’єси Баха, які виконують на клавесині (диво техніки — електропіано може все!), створюють неповторну середньовічну атмосферу», — говорить адміністратор ресторану «Централь» Оксана Колумбет. Гурмани музики поцінують легкий джазовий стиль столичного пабу-ресторану «Капуцин». «У нас лише акустична музика, — говорить директор ресторану «Капуцин» Ігор Пивоварський. — Щовечора для гостей грають різні колективи, в репертуарі яких переважно легкі джазові мелодії, що давно стали відомими, так би мовити, «попсовий» джаз». Під акомпанемент гітари виконує соло скрипка (гітарний дует), а іншого вечора над басами контрабаса виводить мелодії флейта (тріо «Джаз-Бенд»). «Смачні» джазові речі» виконує в компанії гітари й контрабасу акордеон («Х-бенд»). «Джазовий» делікатес — «Акустик-Свінг-Бенд», що грає «чистий» джаз. Сюрприз від ді-джея Наймоднiшi мелодiї «виринають» у столичних ресторанах новомодних напрямів (авторська, креативна, ф’южн-кухня) також з нетрів інтернету та завдяки ді-джеям. Своєрідний легкий музичний «коктейль» з нових і відомих класичних чи естрадних мелодій у сучасній електронній інтерпретації ді-джеїв є естетичним доповненням до неповторних кулінарних шедеврів у Miami Blues, «Марокані», «Тампопо», «Ле гранд кафе». Власне, чи можна назвати таку музику «живою»? Чому б і ні? Хоч не на музичному інструменті, а на найсучаснішій апаратурі рука ді-джея намагається все-таки творити нові музичні шедеври. «Ді-джей тримає темп музики, використовуючи різні специфічні ефекти, — розповідає ді-джей ресторану Miami Blues Піонер (у миру — Юрій), — «уповільнює», «розтягує» чи прискорює мелодію, «накладає» їх одна на одну, переміщує фрагменти по ходу треку». В одній композиції можуть переплітатися музичні фрази Баха й Чайковського, Бетховена й Шопена — усе залежить від смаку та музичної обізнаності ді-джея. Просунуті меломани можуть замовити ді-джеєві модну композицію. Як розповіла адміністратор ресторану «Ле гранд кафе» Катерина Ветроградова, трапляється навіть, що клієнти приходять на вечерю чи обід з власними дисками (якщо музика гостя «зберігає формат закладу», то музичне замовлення виконують просто так, без оплати). І ще одна модна штука. У свій день народження деякі ресторани (Miami Blues, «Марокана») дарують постійним клієнтам компакт-диски із хітовими композиціями власного закладу.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|