Європа зробила український вибір

Ігор ШЕЙКІН, Страсбург, спеціально для «Контрактів»

Європа боротиметься за Україну і буде активним гравцем на наших президентських виборах — такий підсумок розгляду питання «конституційної кризи» в Україні на сесії ПАРЄ у Страсбурзі.

Доповідач ПАРЄ по Україні Ханне Северінсен і голова АП Віктор Медведчук.

Таких гарячих дебатів про долю України, як щодо конституційної кризи 29 січня, в Страсбурзі не було, мабуть, з часів «касетного скандалу». Передумови цього було закладено за півтора тижня до «українського дня» у Страсбурзі — під час візиту спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен та Ренати Вольвенд до Києва. Європарламентарі ознайомилися з позиціями всіх політичних сил та їхнім баченням процесу внесення змін до Конституції — від Віктора Ющенка до Віктора Медведчука. І дійшли висновку: зміни до Конституції України — це не зміна сорочки, а довготривалий і складний процес, який не варто проводити у доленосний рік виборів глави держави.

Реакція на ці заяви з боку офіційного Києва була вибуховою. МЗС України заявило про втручання європейських парламентаріїв у внутрішні українські справи, а Президент Леонід Кучма висловив сумнів, що Северінсен і Вольвенд бачать межу, «де закінчуються поради і починається втручання у наші внутрішні справи». Президент також пояснив Європі, що «демократії в Україні нічого не загрожує» і давати Києву поради з цього приводу не варто.

На думку експерта Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенко, така реакція української влади засвідчила, що «критичні оцінки з-за кордону створюють для ініціаторів та провідників конституційної реформи сильний психологічний дискомфорт».

Утім, минулого тижня речник МЗС Маркіян Лубківський знову заявив, що українське зовнішньополітичне відомство висловлює «особливе занепокоєння» на предмет того, чому ПАРЄ розглядає суто внутрішньоукраїнську справу — події у Верховній Раді — під формулюванням «конституційна криза».

Щоб з’ясувати це та спробувати переконати європейських депутатів, що «у Багдаді все спокійно» і кризи немає, до Страсбурга відправився міністр зовнішних справ Костянтин Грищенко. Також до Франції полетів його перший заступник з питань європейської інтеграції Олександр Чалий і представник Президента в парламенті Олександр Задорожний. Однак дипломатам та депутатам не вдалося виконати це завдання. Українське питання все-таки було винесено на сесію ПАРЄ.

Не звертаючи уваги на гарячкові заяви офіційного Києва, в перший же день своєї роботи євродепутати двома третинами голосів ухвалили рішення внести до порядку денного питання конституційної кризи в Україні за процедурою термінових дебатів. 127 депутатів проголосували «за», 43 — «проти».

Члени постійної делегації українського парламенту в ПАРЄ Петро Симоненко та Анатолій Раханський намагалися переконати своїх європейських колег у тому, що моніторинговий комітет ПАРЄ порушив регламент, ухваливши рішення про розгляд українського питання. Лідер КПУ явно намагався видати бажане за дійсне: перед самим початком сесії він заявив українським журналістам: «Група об’єднаних лівих докладно, більш як годину розбирала, що ж відбувається в Україні, і підтримала нашу позицію щодо зняття цього питання з розгляду». У відповідь член Моніторингового комітету Матіас Йоржі (який і озвучив необхідність винесення українського питання на сесію європарламенту) заявив: «Якщо Петро Симоненко відмовляється обговорювати проблему конституційної кризи в Україні — це означає, що проблема справді існує». Голова Моніторингового комітету ПАРЄ Жозе Дюрьє, своєю чергою, зазначила, що жодних порушень при ухваленні рішення з цього приводу не було. І президент ПАРЄ Пітер Шидер, і Генеральний секретар цієї організації Вальтер Швиммер на своїх прес-конференціях заявили про надзвичайну актуальність цього питання, а також про те, що Євросоюз занепокоєний ситуацією в Україні.

Отже, ПАРЄ говорила про конституційну кризу в Україні. Саме конституційну, бо, зрозумівши, що питання все ж таки буде винесено на сесію, українські делегати стали наполягати на більш м’якому його формулюванні. Як зазначив у розмові з кореспондентом «Контрактів» член фракції «Регіони України» Володимир Рибак, можна говорити про поблеми, які існують у Верховній Раді, але ніяк не про політичну кризу: «Всі конституційні інститути в Україні працюють, тому кризи, очевидно, немає. Давайте говорити про проблеми, які існують в українському парламенті».

Звісно, члени української делегації, які в Страсбурзі представляли українську опозицію, лише вітали внесення українського питання до порядку денного сесії ПАРЄ. «Для мене особисто нема різниці, як сформульовано українське питання: чи «конституційна криза», чи «криза українського парламенту». Значно принциповішим є те, що ПАРЄ визнала рівень політичної кризи в Україні настільки високим, що з’явилася потреба в окремому обговоренні цього питання в режимі термінових дебатів. Усі розуміють, що криза в Україні існує», — заявив кореспонденту «Контрактів» «нашоукраїнець» Роман Зварич.

Під час самого розгляду «українського питання» багато говорили про незадовільний стан демократії в Україні. На думку директора Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія Єрмолаєва, це свідчить про те, що у правлячої європейської еліти є своє бачення і свій інтерес до долі України, а відповідно і до того вибору, який зроблять українське суспільство і політики. «Зрозуміло, що Європа боротиметься за Україну і не буде пасивною на наших виборах. Що стосується методів і інструментарію, то, наприклад, якщо російська сторона може дозволити собі направити до України технологів, допомогти, коли треба, грішми, якщо американці дають гранти, то Європа створює передусім інформаційне тло, впливає на політичний порядок денний. І з цим українські політики не можуть боротися», — підбив підсумки чергового розгляду українського питання в Страсбурзі Єрмолаєв.

Він також прогнозує, що тепер вибори українського президента проходитимуть під європейським мікроскопом — щомісяця моніторингом подій в Україні займатимуться всі міжнародні структури. У Європі тепер добре розуміють, що конституційна реформа використовується в Україні як політтехнологічна відмичка для збереження влади нинішнім режимом, — додає політолог Володимир Фесенко. Він також вважає, що жорстка критика реформи з боку ПАРЄ може морально надихнути опозицію, однак не похитне рішучості сил, зацікавлених у внесенні змін до Конституції України, спрямованих на трансформацію структури влади, — ставки тут дуже високі.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар