На старті «третя політична сила»

Андрій МАТВІЄВСЬКИЙ

Відставка Богословської з посади голови Держкомпідприємництва — це складова передвиборчої технології. Така версія з’явилася відразу після заяви голови Держкомітету про відставку. Сама Інна Германівна фактично підтвердила її «Контрактам».

Інна Богословська покаже усім де раки зимують

Богословська заявила про необхідність появи на президентських виборах «третьої сили» крім кандидатів від влади та опозиції. Як і під час минулої парламентської кампанії в «Команді озимого покоління» вона згадала про вичерпаність попередньої стратегії розвитку, про необхідність залити новий бензин в українські баки. Отже, пані Богословська заговорила мовою передвиборчої боротьби. Хоча, за її словами, «поки що» боротися за президентське крісло вона не збирається. Проте й президентська кампанія поки що офіційно не розпочалася.

Проблема лише в Азарові

— Поясніть докладніше причини вашої заяви про відставку.

— Я подала заяву через принципову незгоду з політикою та діяльністю першого віце-прем’єра Миколи Азарова, який одночасно є й міністром фінансів, і куратором економічного блоку уряду. У мене немає незгоди з діями уряду загалом. Уряд, який зараз працює, має великі можливості, проблема лише в економічному блоці: віце-прем’єр є прихильником жорсткого адміністративного втручання держави в економічні процеси.

— Чому ви не зробили своєї заяви під час проходження бюджету, коли позиції Азарова були набагато слабшими, ніж зараз?

— Якби я пішла з уряду під час проходження бюджету, то в ухваленому бюджеті залишилися б усі страхіття, які було подано на перше читання. Ми не змогли викинути всі «шедеври», але разом з депутатами провели колосальну роботу. Хоча, щиро кажучи, намір про відставку з’явився два місяці тому. Один приклад. Коли Азаров через свого колишнього підлеглого депутата Григорія Бондаренка проштовхував законопроект «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв’язку з прийняттям бюджету на 2004 рік», який би в разі прийняття призвів до трагедій в підприємницькому середовищі, я сама розкладала на столи депутатів звернення нашого комітету, в якому чітко пояснювалося, чому не можна приймати цей закон.

— Перш ніж подавати заяву, ви розповідали прем’єру Віктору Януковичу про своє бачення проблеми?

— З прем’єром я розмовляла 30 грудня — після неабиякої суперечки на урядовому комітеті з Азаровим. Однак після новорічних свят у комітеті нічого не змінилось. І я зрозуміла, що проблема повинна набути розголосу, бо я одна не можу витримати адміністративний тиск Міністерства фінансів. Пан Азаров — талановитий організатор. Але це небезпечно, коли талановитий організатор формує безглуздий процес. Азаров має чималу підтримку деяких посадових осіб і сил, тому зсередини вирішити цю проблему неможливо, а вона стає небезпечною для усього українського підприємництва.

— Виходить, Янукович не має впливу на свого віце-прем’єра?

— Янукович має вплив на Азарова, але на нього також мають вплив інші посадові особи й політичні сили.

— Уточніть, будь ласка, кого ви маєте на увазі?

— Це частина «Партії Регіонів». Щодо персоналій, то, скоріше за все, це особи з Адміністрації Президента.

— У вашій заяві один з пунктів характеристики «азарівщини» звучить так: «... маніпуляції людьми, погрози і шантаж». Чи можете ви назвати конкретні приклади погроз і шантажу з боку Азарова?

— Йдеться безпосередньо про мене. Щодо того, як проводився бюджет, то переконана, що у разі потреби знайдуться сміливі люди, які розкажуть нам, як це робилося.

— Ви обрали об’єктом критики лише Азарова. Гадаєте, з його відставкою всі явища, які ви охарактеризували як «азарівщину», зникнуть?

— Звичайно, ні. Коли усе було б так просто, то українці були б найщасливішими людьми. Це вимагає великої роботи, бо наше суспільство наскрізь пронизане такими явищами.

— Микола Азаров — політик зі стажем. Він виник не сам по собі, його призначено на посаду першого віце-прем’єра Президентом. Чи говорили ви з Президентом перед відставкою?

— Після подачі заяви я попросила Президента про зустріч. На днях вона має відбутися. Сподіваюся, наша розмова не буде двохвилинною й формальною.

«Українська опозиція банальна й вульгарна»

— Чи плануєте ви балотуватись у президенти?

— Поки що ні. Сподіваюсь, обставини не примусять мене піти на цей крок. Зараз ситуація в Україні складається так, що можна припустити появу якоїсь третьої політичної сили, яку буде представлено новою політичною постаттю. Люди не хочуть бачити нікого з тих, хто сьогодні є на політичній арені.

— Після такої жорсткої критики одного з чільних урядовців перед вами відкривається пряма дорога до лав опозиції. Ви підете нею?

— Ні. Українська опозиція банальна й вульгарна. Вона тому і є опозицією, бо не згодна з тим, що Іванов, Петров або Сидоренко обіймає ту чи іншу посаду. Ми не будемо говорити: «Змінімо владу!», не розуміючи, чого ми вимагаємо від влади нової. У мене інша мета. Я хочу, щоб суспільство захотіло збудувати план-картину своєї країни. За дванадцять років ми вичерпали енергію ідеї створення незалежної України. Нам потрібен новий бензин у наші баки, ми повинні знати, що робити з цією незалежністю далі. Я займатимуся громадсько-політичною діяльністю. Ми залучатимемо інтелектуалів до розробки концепції нашого майбутнього. Згодом ми представимо її політикам.

— Хто може бути вашим наступником?

— За того правового нігілізму та зневаги до закону, що сьогодні існують у першого віце-прем’єра, на мою посаду має прийти дуже кваліфікований юрист. Тільки добре знаючи закони, можна зупинити свавілля.

— Ви та екс-міністр економіки Валерій Хорошковський на останніх парламентських виборах входили в одне виборче об’єднання. Чи узгоджували ви свої дії, коли писали заяви про відставки?

— Після виборів наші шляхи розійшлися, й ми не координували своїх дій. Однак у нас спільна ідеологія, і я переконана, що життя ще зведе мене з Валерієм.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар