Акції повертаються

Дмитро КОШОВИЙ

Ціни на акції вітчизняних підприємств залишаються досить низькими, тому навіть з урахуванням майбутніх виборів вкладення в них залишаються досить перспективними. Цей сегмент фондового ринку може давати хорошу дохідність, щоправда, поки що для обмеженого кола осіб. Корпоративні та державні облігації з урахуванням рівня дохідності й оподаткування, як і раніше, не привабливі для дрібних інвесторів.

За російським локомотивом

«Торішнє зростання в торговій системі ПФТС індексу на 40 і більше відсотків — це справді той реальний дохід, який можна було б заробити на ринку акцій. Котирування за «блакитними фішками» у ПФТС абсолютно реальні, можна навіть і торгуватися», — вважає начальник відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Ерік Найман.

«Зростання індексу на 47% — дуже реальне зростання. Можливо, щось зросло більше, щось менше, однак ці відсотки віддзеркалюють реальну картину на ринку», — підтверджує слова колеги директор компанії «Драгон-Капітал» Дмитро Тарабакін.

Ці слова експертів означають, що ринок акцій торік був цілком конкурентним порівняно з іншими напрямами вкладень фінансових коштів — євро, золотом і нерухомістю.

Дмитро Тарабакін пояснює зростання впливом ще більшого (на 58%) стрибка фондового ринку в Росії. «Фактично зростання їхнє нам дуже допомогло — Росія стала задорогою, там стало дорого навіть купувати акції «другого ешелону». А Україна розглядається як «третій ешелон» Росії, тому іноземні інвестори звернули увагу на наш ринок. Плюс внутрішні показники: зростання ВВП, валютних резервів, дуже добрі показники ринку євробондів — такою є комбінація чинників, що дала змогу розширити клієнтську базу», — говорить про причини успіху Дмитро Тарабакін.

Потенціал великий, ризики — також

Як вважає аналітик компанії «Кінто» Віктор Ботте, ціни на українські акції все ще залишаються доволі низькими, тому навіть з урахуванням майбутніх виборів вкладення в них залишаються цілком перспективними. «Цей сегмент може давати хорошу дохідність», — робить висновок аналітик «Кінто», додаючи, що на сьогодні ще не вичерпано попит на акції Західенерго, Укрнафти, а також «Стиролу» та Київенерго.

Ерік Найман називає серед найцікавіших цінні папери Західенерго, Укртелекому, Укрнафти, пояснюючи такий вибір добрим бізнесом цих компаній.

Водночас торгівці, як справжні фахівці, одразу наводять чинники, що можуть загальмувати зростання ринку акцій цього року. «Потенціал зростання ринку дуже великий, навіть величезний — акції недооцінені. Але поки масову приватизацію не завершено, йому не судитиметься реалізуватися — конкурувати з таким продавцем, як держава, важко», — вважає Ерік Найман.

Дмитро Тарабакін серед можливих перешкод називає подорожчання акцій «першого ешелону» після торішнього стрибка.

За його словами, досягнутий рівень цін Укртелекому в 40 коп. за акцію важко буде підвищити без радикальних дій, пов’язаних з приватизацією та збільшенням ліквідності. Адже за такого курсу вартість компанії вже становить $1,2 млрд.

Продовжуючи розповідь про «жовто-блакитні фішки» ринку, директор «Драгон-Капітал» виділив Укрнафту, бізнес-показники якої залишаються дуже привабливими, що й дало змогу зрости капіталізації компанії на понад $300 млн. Однак і тут є питання. «...Перше: що з приватизацією? Швидше за все, цього року нічого. Є ще корпоративний ризик, оскільки все повністю залежить від поведінки одного акціонера. Поки немає ознак того, що з компанії почали вилучати великі гроші, то все гаразд», — пояснив Дмитро Тарабакін.

Відкриттям минулого року стали акції металургійних підприємств, що пояснюється кращою за останнє десятиліття кон’юнктурою на світових ринках металу та активними інвестиціями в галузь. Однак і тут є обмеження. Металургія в Україні — майже повністю приватизована галузь, меткомбінати та їхні власники приховують реальні грошові потоки у всіляких ланцюжках трейдерів і постачальників. До того ж вільного обігу акцій на ринку практично немає. Однак, як кажуть торгівці, якщо буде бажання металургійних королів, акції їх підприємств можуть стати справжніми лідерами ринку.

Нарешті, кілька слів про енергетику, на акції якої, як і раніше, припадає близько половини фондового ринку. «Енергетика України гарантовано дешева. Але є великі проблеми — борги й політика. Якщо віце-прем’єр Клюєв проб’є свою позицію, — створить нормальний енергоринок і вирішить проблеми з боргами, то акції зростатимуть», — вважає Дмитро Тарабакін.

Директор з розвитку інвестиційної групи IMEPOWER, що спеціалізується на проектах в енергетиці, Юрій Кубрушко також доволі скептичний щодо ринку енергоакцій через його низьку ліквідність. «Поки не вирішено боргове питання й висить проблема банкрутства, то вкладення залишаються досить ризикованими. Ніхто сьогодні не може точно спрогнозувати, до чого призведе банкрутство Дніпроенерго. А від повторення ніхто не застрахований — ні Західенерго, ні Центренерго. Теоретично, попри зростання котирувань, можна говорити про вигідність вкладень. Наприклад, для власника невеликого пакета в 10 тис. грн. Але продати енергоакції вже на 1 млн грн буде важко. Покупців одиниці, й треба за ними бігати», — розповідає експерт про ситуацію в цьому сегменті.

(Дивлячись на таблицю «жовто-блакитних фішок», варто відзначити як одне з головних торішніх досягнень не тільки зростання курсів акцій, а й скорочення спредів між цінами купівлі та продажу. Якщо на початку 2003 року в ПФТС було 23 позиції із спредом, меншим за 100%, з яких 12 — корпоративні облігації, то тепер їх вже 109, зокрема облігацій — 82, інвестфондів — 5.

Однак проблема ліквідності, як і раніше, залишається однією з головних. Наприклад, перерахуємо можливий дохід від вкладень в акції торік з урахуванням того, що купувалися вони на початку року за кращою ціною продажу в ПФТС, а продавалися наприкінці року за кращою ціною купівлі. Отримаємо середнє зростання для ринку 20% проти зростання цін продажу на 39% і цін купівлі на 126%. Це означає, що без фінансових посередників на ринку працювати поки що важко, а вони зацікавлені тільки у великих клієнтах.)

Але повернімося до енергоакцій. Враховуючи, що очікується приватизація контрольних пакетів, власникам міноритарних пакетів нічого не світить. У кращому разі якийсь свідомий стратегічний інвестор на зразок американської AES за пристойну ціну викупить у них акції.

Насамкінець наведемо ще прогнози керівництва ПФТС. Її президент Ірина Заря заявила днями на прес-конференції, що фондовий індекс-2004 щонайменше збереже нинішнє значення — близько 80 пунктів. А голова ради ПФТС і голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін додав, що цього року на ринку, як і раніше, переважатимуть операції скупівлі акцій і концентрації власності, ініціатори яких зацікавлені в низькій вартості цінних паперів, тоді як час для проведення публічних додаткових емісій і залучення у такий спосіб капіталу ще не настав.

Слабка надія

Як вважає Ірина Заря, багато що цього року залежатиме від початку роботи корпоративних інвестиційних і пенсійних фондів, вихід яких на ринок у другому півріччі може привести до його зростання. «Коли з’являться пенсійні фонди, отримаємо бурхливе зростання», — підтверджує Ерік Найман.

Інтерес професійних учасників ринку зрозумілий: поява пенсійних і інвестиційних фондів означає приплив нових грошей на ринок, що з огляду на обмежену пропозицію обов’язково приведе до його зростання. А це — додаткові клієнти, обсяги операцій, а отже, й комісійні.

Що ж до дрібних інвесторів, то в фондах вони зацікавлені передусім як у посередниках, як зручний інструмент входження на фондовий ринок. Пропозиція ще надто обмежена. Лише закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія», керований компанією «Кінто», який вкладає кошти в «блакитні фішки», здійснював рекламну кампанію із залучення інвесторів. Результат — 34% зростання вартості чистих активів фонду за 10 місяців роботи. А дохід від вкладення в акції «Синергії» за півроку їх котирування в ПФТС з урахуванням спреду становив 10,8%, що є цілком прийнятним.

Інша річ, що цей дохід (як і дохід від операцій з будь-яких інших цінних паперів) підпадає під прибутковий податок, тоді як дохід від депозитів у нас, як і раніше, не оподатковується. Нехай навіть цього року податок з доходів фізосіб знижено до 13%, а наступного — різниця ще більше скоротиться через запровадження 5-відсоткового податку на депозити, — відсотки за вкладами все одно привабливіші. Особливо з урахуванням не дуже великого перевищення доходів від вкладення в акції над депозитними ставками, що зросли, та великих ризиків.

«Інститути спільного інвестування торік не здобули достатнього розвитку, бо дохідність на ринку облігацій навіть менша від депозитних внесків — немає жодних спонукальних мотивів. Адже, щоб створити правильний, відкритий диверсифікований фонд, треба частину коштів вкладати в облігації. Плюс нормативні обмеження на вкладення в іноземні цінні папери. У результаті дохідність може показати лише недиверсифікований, ризиковий фонд», — пояснює ситуацію Віктор Ботте з «Кінто». І додає, що коли наприкінці року зросли ставки за депозитами, їх частка в портфелі вкладень «Синергії» зросла на шкоду акціям.

збільшити

Ось чому порівняно з іншими інструментами можливого вдалого вкладення капіталу «Контракти» в цьому огляді так мало уваги приділяють корпоративним облігаціям: їх нинішня дохідність — 16-18% річних за облігаціями підприємств і 14-15% за облігаціями банків — з урахуванням оподаткування не цікавить дрібних інвесторів.

Крім того, Борис Тимонькін, наприклад, прогнозує перші дефолти на цьому ринку у зв’язку із збільшенням кількості «сміттєвих облігацій» — якщо трапляється неповернення кредитів, виданих під заставу й інше забезпечення, то під «голий папір» гроші тим більше можна не повертати. З корпоративними облігаціями, схоже, поки що працюватимуть фінансові установи, що мають доступ до дешевих ресурсів, і нерезидентів. Що вже говорити про держоблігації, дохідність яких Мінфін тримає «нижче за плінтус» у 10% річних. А всі слова про активізацію ощадпозики так і залишилися словами.

Тому активно залучати кошти дрібних фізичних осіб небанківські фінансові установи цього року ще не будуть. Хіба що підприємства створять низькодохідні корпоративні пенсійні фонди та заженуть туди своїх працівників — усе-таки краще, ніж просто віддавати гроші до Пенсійного фонду.

Для багатших клієнтів вибір трохи ширший: ризикові фонди (типу «Синергії», вхідний квиток до якого — ціна акції, коштує сьогодні вже 13,5 тис. грн) або private banking для vip-клієнтів (наприклад, таку послугу запровадить цього року Укрсоцбанк, пропонуючи управляти сумами від $100 тис., вкладаючи їх у широке коло активів).

«Ми хочемо навчити людей мислити довгостроковими перспективами. Великі клієнти мають у своєму розпорядженні час, щоб перечекати негативну кон’юнктуру ринку, а в українські акції все одно є сенс вкладати. Приміром, у Росії багато кому, хто пішов з ринку після 1998 року, забракло лише п’яти років, щоб сьогодні заробити. Адже такий термін — це світовий стандарт середньострокових інвестицій», — зазначає Ерік Найман.

---

Динаміка котирування «жовто-блакитних фішок» у ПФТС у 2002-2004 роках

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар