Parmalat «скис»

Сергій ЛУК’ЯНЧУК ls@gc.kiev.ua

Найбільший в Італії виробник харчових продуктів, світовий лідер у виробництві молока тривалого зберігання, сьома промислова компанія Італії. Так говорили про компанію Parmalat кілька місяців тому. Зараз у Parmalat інше неофіційне ім’я — «європейський «Енрон». Компанія, яка свого часу була взірцем для промисловості Італії, має всі шанси ввійти в історію як приклад найбільшого в Європі бізнесового шахрайства.

Бізнес-казка із сумним кінцем

«Докризова» історія Parmalat нагадує казку про Попелюшку в інтерпретації для бізнесменів. Засновник та голова компанії Parmalat Калісто Танці 1961 року успадкував після смерті свого батька Мельхіоре невелику компанію, розташовану в містечку поблизу міста Парми — гастрономічної столиці Італії. Як і належить найстаршому сину в сім’ї, Калісто Танці, якому на час смерті батька було всього 22 роки, залишає університет і бере керування бізнесом у свої руки. Картонний пакет з пастеризованим молоком, помічений молодим підприємцем на полиці швейцарського супермаркету, підказав йому шлях для просування бізнесу. Танці розпочинає випуск пастеризованого молока, придатного для тривалого зберігання. Компанія, яка спочатку називалася Dietalat, зрештою отримала назву Parmalat (поєднання італійських слів «Парма» та «молоко»).

Перетворення сімейного бізнесу на глобальний відбулося завдяки вдало обраній маркетинговій стратегії. Так, у 60-х роках монополія на ринку свіжого незбираного молока належала державним молочарням, що розповсюджували свою продукцію локально. Parmalat почав постачати своє пастеризоване молоко не лише до Парми, а й до Генуї, Флоренції та Риму, забезпечивши таким чином швидке зростання продажу. Проте найбільшим маркетинговим досягненням, що зумовило успіх компанії, стало трактування молока як харчового продукту. До цього молочарні просували молоко на ринку як звичайний природний продукт, не підкреслюючи його харчові цінності.

Натомість Parmalat 1965 року випустив молоко з вітаміном С, а дещо згодом — марку молока, отриманого від корів, які мали сертифіковане підтвердження про те, що вони ніколи не хворіли на туберкульоз. Ще одним козирем стало використання з 1963 року «революційної» картонної упаковки «Тетра Пак» (зараз у такий спосіб запаковується майже вся молочна продукція). Parmalat і надалі використовував найновіші технології обробки харчових продуктів. Так, 2001 року було запроваджено технологію мікрофільтрації молока, яка забезпечує його тривале зберігання без термообробки.

На кінець 2003 року Parmalat був одним зі світових лідерів не лише в галузі молочної продукції, а й соків, пекарських виробів тощо. Компанія робила спроби виходу на інші ринки. Підрозділ Parmatour, очолюваний донькою Танці Франческою, працював у туристичному бізнесі. Однак спроба увійти у медіа-бізнес, коли Parmalat у 90-х роках придбав телевізійну мережу Odion TV (і, до речі, «обійшов іншого претендента — медіа-магната Сильвіо Берлусконі), виявилася невдалою. Збитковий підрозділ довелося продати.

Лицар Парми

Танці зазвичай уникав публічності, і до скандалу з Parmalat його ім’я майже не з’являлося у пресі. Проте для своїх земляків він був героєм, а його репутація виглядала такою ж незаплямовано-білосніжною, як молоко Parmalat. Успішний бізнесмен, батько сімейства, ревний католик, був не лише вдалим бізнесменом, а й визнаним громадським діячем. Його коштом було відреставровано й оновлено давні фрески Пармського собору, він спонсорував щорічний фестиваль Верді — всесвітньо відомого композитора родом з Парми. За останні 3 роки Parmalat пожертвував EUR1,5 млн у фонд ООН з боротьби з голодом. З 1970 компанія виступала спонсором різноманітних спортивних заходів. Проте благодійність тут поєднувалася з бізнесом. Так син Калісто Танці Стефано є президентом футбольного клубу «Парма», 98% якого належить Parmalat. Завдяки адміністративним та фінансовим ресурсам Танці «Парма» з маленького провінційного клубу перетворилася на одного з лідерів європейського футболу.

На відзначення заслуг Танці йому було присвоєно титул кавалера, причому набагато раніше, ніж нинішньому прем’єр-міністру Італії Сильвіо Берлусконі.

Танці над прірвою

Перші очевидні ознаки проблем у Parmalat з’явилися у першому кварталі 2003 року. Так, 27 лютого компанія відкликала випущені днем раніше євробонди на EUR300-500 млн, пояснивши це «несприятливими умовами». 28 березня фінансовий директор компанії Фаусто Тонна залишає посаду, на якій перебував багато років. Навесні та влітку керівництво здійснило ряд кроків, які мали на меті зменшення заборгованості перед кредиторами (EUR2 млрд у банківських позиках і 4 млрд — за облігаціями) та пошук джерел додаткового фінансування. Під тиском інвесторів, стурбованих невизначеними перспективами сплати за зобов’язаннями компанії та 37-відсотковим зниженням прибутковості, Parmalat намагається «видобути» кошти, вкладені у філіали, щоб сплатити борги. Проте 8 грудня з’ясувалося, що $590 млн, які нібито мали бути отримані з рахунків дочірньої фірми Epicurum, схоже, зникли.

18 грудня Parmalat пропускає сплату коштів своїм інвесторам у Бразилії. А наступного дня — Bank of America оприлюднив повідомлення про те, що на його рахунках немає ні центу з тих EUR 3,9 млрд, які, за твердженням керівників Parmalat, мали б там бути. Як виявилося, факс від банку, що підтверджував наявність грошей на рахунку, був підробленим. Зловмисники зісканували логотип Bank of America, розмістили його на іншому факсі й надали сфабрикований таким чином папірець аудиторам, що перевіряли компанію. Скандал мав нищівні наслідки: 20 грудня прем’єр Берлусконі наказав уряду втрутитися в ситуацію. 27 грудня Parmalat оголошено банкрутом, і цього самого дня Калісто Танці було заарештовано. 31 грудня у в’язниці йому склали компанію ще сім осіб, які входили до складу керівництва Parmalat та аудиторської фірми, що обслуговувала компанію.

Вже перші результати розслідування шахрайства виявили: Parmalat створив розгалужену мережу з понад 200 дочірніх компаній, розташованих в офшорних зонах. У них компанія виводила кошти нібито для захисту від можливих кризових ситуацій на ринку. Проте насправді ці компанії були фіктивними і значні суми на їхніх рахунках існували лише на папері підроблених бухгалтерських документів (систематичні підробки здійснювалися ледь не з початку 90-х років, а може, й раніше). Цей зовні благополучний образ давав змогу залучати значні кошти від інвесторів. Поки справи в Parmalat йшли добре, їй вдавалося приховувати справжній стан речей. Проте раптова потреба сплатити «лише» EUR150 млн за бондами призвела до того, що привабливий «фасад» обвалився і за ним відкрилися вражаючі за масштабом махінації. За останніми даними Reuters, «боргова діра» в бюджеті компанії може сягнути EUR10 млрд.

Бруд у молоці

У полум’ї скандалу стали помітними деякі факти з історії компанії, які не дуже в’яжуться з «молочно-білосніжним» образом попередніх етапів діяльності Parmalat. Так, масштабне зростання компанії, що відбулося на початку 80-х років і перетворило її з регіональної на загальнонаціональну, збіглося з тогочасним процесом приватизації державних підприємств Італії. Держава, що контролювала 75% економіки країни, почала продавати свої підприємства, і Parmalat масово скуповував державні молочарні, витрачаючи на це дуже великі кошти. Це дає декому з експертів підстави підозрювати, що гроші на експансію було взято із сумнівних чи навіть кримінальних джерел. Можливо, саме тим, що «чорні інвестори» зрештою вивели з компанії відмиті гроші, і пояснюється містичне зникнення мільярдів з рахунків Parmalat. Безсумнівним є те, що Танці упродовж десятиліть був одним з фінансових донорів Християнсько-демократичної партії Італії, що відігравала панівну роль у державній політиці країни аж до початку 90-х.

65-річний Калісто Танці зустрів новий 2004 рік у міланській в’язниці Сан-Вітторіо. Італійські ЗМІ розповідають, що більшість часу він стоїть на колінах і молиться Богу. Танці вже визнав, що знав про «зникнення» EUR8 млрд з рахунків компанії, й зізнався, що «забрав» ще півмільярда євро, які використав для фінансування інших компаній, що належать його сім’ї. Проте ці зізнання не завадили адвокату Танці Фабіо Беллоні заявити, що його підзахисний «нічого не знав про фінанси» і не мав уявлення про те, що насправді відбувається в компанії. Невідомо, чи повірить хоч хтось цій заяві. Так само невідомо, що чекає на Parmalat у майбутньому — ліквідація, продаж чи тривала процедура економічної реанімації.

---

Українська хата — без «Пармалата»

Експансія Parmalat на закордонні ринки не оминула Україну. На початку 90-х років в Одесі відкрилося СП «ТОВ «Одіталлат», що займалося переробкою молока. Пізніше Parmalat відкрив в Україні своє представництво. Окрім випуску молочної продукції та експорту харчової продукції Parmalat, в Україні вироблялися фруктові соки та мінеральна вода під маркою Santal. Подейкують також, що в Parmalat розроблялися плани придбання українських молокопереробних підприємств, будівництво молокозаводу поблизу Києва тощо. Проте 1998 року представництво «Пармалат-Україна» було закрито через нібито безперспективність його роботи в Україні.

Натомість у Росії Parmalat (в особі компанії «Пармалат МК») володіє заводами з виробництва молочної продукції в Єкатеринбурзі та Бєлгороді, липецьким заводом соків «Прогрес», часткою в санкт-петербурзькій фірмі «Петмол» та іншими активами. Ймовірно, що деякі з цих підприємств буде продано для покриття боргів компанії, проте наразі про продаж російських активів Parmalat не йдеться.

---

Досьє

Компанію Parmalat засновано 1961 року, 1990-го вона пройшла акціонування (контроль над підприємством залишився в сім’ї Танці). Дохід компанії 2002 року становив близько EUR7,6 млрд, прибуток — EUR252 млн. У першому півріччі 2003 року економічні показники дещо знизилися (дохід становив EUR3,426 млрд порівняно з EUR 3,857 млрд в той самий період 2002 року, прибуток становив EUR270 млн порівняно з EUR297 млн 2002 року). Найбільшу частку доходу отримано від діяльності на європейському ринку (38,5%). Молочні товари, як і раніше, є найбільшою групою продукції Parmalat (57%), на другому місці — йогурти, сири, масло (23%), на третьому — соки та продукти на основі фруктів (8%). Штат компанії — 36 тис. працівників.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар