За реформою законів не видно

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ roman@gc.kiev.ua

Минула сесія парламенту вирізнялася жорстким протистоянням між більшістю й опозицією. В результаті Верховна Рада не встигла прийняти найважливіші економічні закони.

Вертеп у парламентi почався задовго до Рiздва

Бюджет прийняли, податкове законодавство — ні

Головним казусом сесії експерти називають те, що бюджет прийняли, а заплановані зміни в податковому законодавстві, на основі яких розраховувався бюджет, — тільки частково. Причин кілька. Перша — загальне протистояння між владою, яку в цьому разі уособлював перший віце-прем’єр Микола Азаров, та опозицією, яку представляв голова бюджетного комітету Петро Порошенко. Кожен з них «гнув свою лінію», і діалогу не вийшло. Друга — пристрасті навколо політреформи не залишили часу для грунтовного обговорення і виваженого голосування i щодо змін до податкового законодавства, і щодо бюджету.

Загалом фахівці критично оцінюють бюджет і податкові зміни. «Державний бюджет на 2004 рік — суто фіскальний», — вважає голова Комітету ВР з промислової політики Станіслав Гуренко. «Замість комплексного підходу до зміни системи оподаткування уряд i парламент стали на шлях її часткового поліпшення шляхом внесення змін до чинних законів», — говорить експерт Центру Разумкова Володимир Сіденко.

Навіть представники депутатської більшості не задоволені прийнятим бюджетом, за який самі ж і голосували, тому майже відразу після прийняття бюджету нардепи подали законопроект про... зміни до бюджету. Не усi в бюджетному процесі вбачають лише негатив. «Сам факт прийняття бюджету вчасно — це вже дуже добре», — переконаний Володимир Сіденко.

Депутати заборонили еротику й дозволили приватизацію «Криворіжсталі»

Важливі економічні законодавчі акти, прийняті на минулій сесії, — це Закони «Про іпотеку» та «Про забезпечення вимог кредиторів». Перший урегулював відносини у сфері кредитування житла, яка сьогодні бурхливо розвивається. Більше того, після прийняття Закону «Про іпотеку» банкіри почали розробляти спеціальні програми, спрямовані на збільшення кредитування будівництва. «Прийняття Закону «Про забезпечення вимог кредиторів» — дуже важливий крок уперед. Він суттєво полегшує роботу фінансовим установам і наближає Україну до цивілізованих країн», — вважає віце-президент Асоціації українських банків Антоніна Паламарчук.

Серед інших резонансних рішень парламенту експерти називають скасування мораторію на приватизацію «Криворіжсталі» та заборону друкувати на першій і останній сторінці фото з оголеними дівчатами, а також демонструвати по телебаченню сцени еротики й насильства у прайм-тайм. Створено ще два СЕЗи — у Чернігівській та Сумській областях.

Сесія постійного блокування

Першу полiтичну бурю у стінах Верховної Ради спричинила російська дамба, що упродовж місяця невпинно наближалася до українського острова Тузла. Усі без винятку депутати стали на захист національного суверенітету. Єдність приголомшила російських парламентаріїв, які якраз у пік напруження прибули до Києва обговорювати перспективи Єдиного економічного простору. Не меншою несподіванкою була реакція депутатів і для української преси: за всі роки незалежності наші депутати жодного разу не поводилися так, як у ті тривожні жовтневі дні. Але політолог Дмитро Видрін не схильний вбачати в тогочасній поведінці парламенту щось особливе й героїчне: «В усьому світі парламенти є стабілізаторами ситуації. І Верховна Рада виконала цю природну й характерну для парламентів європейських країн роль».

Проте візит лідера «Нашої України» Віктора Ющенка до Донецька не залишив і сліду від недавньої одностайності. Лідера «Нашої України» зустрічали в столиці Донбасу відверто проросійськими та антиукраїнськими гаслами. І ті, хто досі виступав з патріотичними промовами, виправдовував свою поведінку «настроями виборців». Не добившись від парламенту рішення про створення спеціальної комісії з розслідування інциденту в Донецьку, опозиція на кілька днів заблокувала трибуну парламенту. В результаті комісію створили, але з іншою назвою та повноваженнями.

Після того як вляглися пристрасті навколо поїздки Ющенка, СПУ та БЮТ почали вимагати від більшості розгляду закону про вибори народних депутатів на пропорційній основі до початку конституційної реформи. Більшовики відмовились — опозиціонери знову заблокували трибуну. Протистояння наростало. Апогеєм стали події перед Новим роком, коли засідання проходили під гучний акомпанемент різноманітних дудок і свистків. Спікер Володимир Литвин вів засідання з ложі для гостей.

Загалом опозиція тричі проводила акції з блокування трибуни парламенту. Проте експерти вбачають і позитив. На думку Володимира Сіденка, одним з досягнень минулої сесії є створення стабільної більшості. «Щоправда, своїм становищем більшість зловживає, не враховуючи альтернативні пропозиції, які виникають у колах опозиції», — продовжує він.

Заступник голови Бюджетного комiтету Валерій Асадчев оцінює роботу своїх колег критично: «Не прийнято ні нового закону про самоврядування, ні бюджетного кодексу, ні закону про регламент Верховної Ради, який украй необхідний, аби уникнути постійних конфліктів навколо прийняття важливих рішень, не прийнято закон про Кабінет Міністрів».

«Опозиція ще досі не визначила стратегічної лінії поведінки в парламенті, щоб бути гравцем, який хоча б інколи виграє», — вважає політолог Михайло Погребинський. Загалом більшість опитаних «Контрактами» депутатів констатувала, що на сесії «нічого зробити не вдалося». При цьому опозиціонери пояснювали, що іншого шляху протидії приходу нинiшнього Президента Леоніда Кучми на третій термін у них немає.

Легше не буде

Прогнози щодо того, як працюватиме парламент наступної сесії досить песимістичні. «Зараз щось сказати важко. Усе залежить від проходження конституційної реформи», — розмiрковує Володимир Сіденко. «Поки йтиме блокування трибуни, на конструктивну роботу розраховувати важко. Проте ми не зважатимемо на шантаж «Нашої України», — говорить один з лідерів компартії, нардеп Георгій Крючков. «Жодних важливих законів прийнято не буде. У більшовиків одна мета — замість всенародних президентських виборів обрати президента парламентом уже цього року. Ми їм цього зробити не дамо», — обіцяє Асадчев.

Оглядачі також зазначають, що у квітні частина депутатів спробує відправити у відставку уряд Віктора Януковича, оскільки саме тоді закінчиться рік з часу затвердження програми дій Кабінету Міністрів. Отже, Верховну Раду й країну загалом наступні півроку чекають дуже гарячі баталії.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар