Ідеальний контракт

Олена ДЬОМІНА dyomina@gc.kiev.ua

Побудова договірних відносин за правилами нових кодексів відкриває перед компаніями ширші можливості в умовах прийняття бізнес-рішень.

Свобода договірного вибору

Почнемо з того, що новий Цивільний кодекс, який набрав чинності з 1 січня, запропонував бізнесу цілком нові для вітчизняного законодавства договірні конструкції. Тепер контрагентам не треба винаходити велосипед, щоб, наприклад, оформити угоду транспортної експедиції чи комерційної концесії, контракт на управління майном чи договір ренти — можливість укладення відповідних договорів безпосередньо передбачена в кодексі. Крім того, у Цивільному і Господарському кодексах (також запрацював з нового року) розширили й перелік загальних договорів.

Тепер контрагенти можуть укладати так звану попередню угоду. Іншими словами, офіційно зафіксувати досягнуту згоду про підписання в майбутньому того чи іншого контракту на обумовлених умовах. При цьому компанія, що уклала попередню угоду, отримує право в судовому порядку вимагати від свого контрагента укладення основного договору, якщо з якихось причин той відмовиться добровільно укласти оборудку. Зрозуміло, що підписання попередніх договорів допоможе СПД зробити свій бізнес прогнозованішим. Натомість юристи зазначають, що за допомогою попередньої угоди сторони можуть обійти тимчасову заборону на відчуження майна.

Ще одне важливе нововведення — надане підприємцям право укладати змішаний договір. «Нині сторони можуть укладати контракт, який містить елементи різних видів угод. До відповідних частин змішаної угоди застосовуються положення актів цивільного законодавства, які регулюють певні договірні відносини», — прокоментував Станіслав Людкевич, юрист EY Law. Експерти вважають, що змішані договори будуть особливо запитані бізнесом, оскільки дають змогу максимально коректно відобразити особливості конкретної операції.

Проте не всі договірні новації матимуть позитивний ефект. Скажімо, норми Цивільного кодексу, що регулюють договір банківського вкладу, наказують фінустановам видати вклад чи його частину на першу вимогу вкладника (крім внесків юридичних осіб) незалежно від того, на який термін було укладено депозитний договір. Такий порядок розширює права клієнтів банків. І водночас суттєво обмежує їхні можливості у разі кредитування. Адже нині кошти, що знаходяться на депозитних рахунках, — один з найпоширеніших видів забезпечення кредиту. Чи варто говорити, що тепер позичальникам доведеться шукати інше майно для забезпечення взятого кредиту. Крім того, експерти прогнозують уже найближчим часом значне зниження відсоткових ставок за вкладами. Адже нові правила відносин з вкладником уже не гарантують банкам цілісності їхніх пасивів і відповідно не дозволяють їм вільно вкладати залучені у населення кошти. Тому банкам залишається єдиний вихід — виплатити менший відсоток за депозитом (при достроковому знятті нараховуватимуться не депозитні відсотки, а ставка за вкладами «до запитання»).

Анархії не буде

До інших важливих моментів нових кодексів можна віднести розширення прав і свобод контрагентів, що дасть їм змогу оптимально вписати договірні відносини в бізнес-ситуацію, що змінилася. Відтепер сторони в угоді мають право, за винятком спеціально встановлених випадків, відступити від положень цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідне правило забезпечує певну гнучкість договірних конструкцій. «Однак така нечіткість може породити й неоднозначну практику застосування цієї норми. Навряд чи варто сподіватися на те, що судові органи приймуть умови угоди, які не відповідають законодавству. Проте намагатися застосовувати подібну норму варто», — вважає Альберт Сич, юрист адвокатської контори «Грамацький і партнери».

Цивільний кодекс надав можливість контрагентам самостійно вирішувати й багато інших процедурних питань. Скажімо, партнери можуть встановити, що умови укладеного ними контракту застосовуються до тих відносин між ними, які виникли ще до укладання угоди. Таким чином, ЦК фактично дозволяє «заднім числом» узаконити відносини, що виникли між контрагентами без достатнього правового підгрунтя. Нарешті, ЦК розширив можливості позичальників для маневру. «Важливим нововведенням Цивільного кодексу є закріплення можливості звільнення боржника від реального виконання договору (у разі відмови кредитора від угоди), закріплення за ним права на припинення зобов’язання, скажімо, передачею відступного», — розповіла Олена Попко, адвокат адвокатської контори «Коннов і Созановський».

Проте наявність у кодексі згаданих норм жодним чином не означає законодавчо дозволеної анархії. Швидше, навпаки — положення ЦК сприятимуть посиленню договірної дисципліни, а договірні відносини стануть більш жорсткішими. Цьому, зокрема, сприятимуть докладно врегульовані способи забезпечення виконання зобов’язань. Нині кредитор може убезпечити себе від неповернення коштів боржником за допомогою неустойки, поручництва, гарантії, застави, утримання чи завдатка.

Оптимальне виконання

До переваг нового Цивільного кодексу правознавці віднесли оптимізацію положень, що регулюють виконання договорів в умовах вільного ринку. Про нові можливості контрагентів розповів директор департаменту контрактного права й нерухомості юридичної фірми «Салком» Олексій Кот: «Наприклад, окремою статтею передбачено обов’язок боржника виплачувати відсотки за користування чужими коштами, що категорично заборонялося старим Цивільним кодексом. За новим ЦК виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов угоди, вимог закону чи суті зобов’язань не випливає іншого. Крім того, третя особа, яка не бере участь у зобов’язанні, може задовольнити вимоги кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно й таким чином набути право вимоги до боржника внаслідок прямої вказівки закону».

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар