Стратегія навчання

Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ malinov@gc.kiev.ua

Гуру менеджмент-освіти Ерік Корнуел про реальну користь програми МВА, міфи та домисли навколо ступеня магістра бізнес-адміністрування

Ерік Корнуел

Нещодавно в МІМ-Київ — найстарішій бізнес-школі України — відбувся черговий випуск студентів. Більш як 120 слухачів отримали дипломи магістра бізнес-адміністрування, а ще понад 20 працівників «Торгового Дому «ТНК-Україна» — свідоцтва про успішне завершення навчання за корпоративною програмою (т. зв. міні-МВА). Щоб привітати випускників МІМ-Київ, з Брюсселя прилетів Ерік Корнуел, голова Європейської фундації сприяння розвитку менеджменту (efmd) — провідного в Європі об’єднання бізнес-шкіл, яке має право акредитовувати заклади, що готують магістрів бізнес-адміністрування. Візит Корнуела був не випадковим. МІМ-Київ — єдина серед українських бізнес-шкіл, прийнята до efmd. Хоча пан Корнуел прилетів до Києва менше ніж на добу, він знайшов час для розмови з журналістом «Контрактів».

— Акредитацію бізнес-шкіл здійснюють багато організацій, не рахуючи національних міністерств освіти, та найавторитетніші серед них — еfmd в Європі та AACSB на американському континенті. Чи багато бізнес-шкіл з постсоціалістичних країн акредитовані за вашою системою EQUIS?

— У Східній Європі — тільки одна: Варшавська бізнес-школа ім. Леона Козьмінського.

— Невже інші відомі бізнес-школи — у Бледі (Словенія), Празі, Будапешті, Москві й Петербурзі — лише торгують дипломами?

— Відсутність міжнародної акредитації ще не означає, що рівень бізнес-шкіл, зокрема й українських, низький. Є високого гатунку бізнес-школи, які ще не пройшли акредитації, наприклад, МІМ-Київ. Річ у тім, що для отримання акредитації потрібно мати дуже великі фінансові можливості, щоб виконати низку на перший погляд формальних, але знакових показників, — великий штат професури, зручну будівлю, технічні можливості для навчання через інтернет. Тож українські бізнес-школи отримають акредитацію тоді, коли влада, представники бізнесу, закордонні організації сприятимуть розвитку бізнес-шкіл.

— Серед тієї частини працедавців і потенційних студентів, які вважають навчання в неакредитованих і нерейтингових бізнес-школах марною тратою грошей, виникають дискусії: де краще здобувати ступінь МВА — в Європі чи США? Одні кажуть, що європейська бізнес-культура Україні як європейській державі ближча, інші вказують на те, що програма МВА в США існує вже 100 років, а в Європі — лише 35. Невже це так суттєво?

— Насправді головна відмінність — це однорідність американських програм і різнорідність європейських. Американські програми МВА більш стандартизовані. Вони дуже зарегульовані й мало різняться між собою за навчальною програмою. В Європі — навпаки: є програми 2-річні й 10-місячні, є набагато більше різновидів МВА.

— Йдеться про те, що деякі заклади пропонують спеціалізовані програми МВА — у сфері маркетингу, фінансів тощо?

— Йдеться про графік навчання, структуру навчальної програми, тривалість стажувань у компаніях. А спеціалізованого МВА не буває. МВА за своїм визначенням — універсальна програма. А коли пропонують «МВА в галузі маркетингу», то мова йде про звичайну магістерську програму в галузі маркетингу, а абревіатура МВА вживається, щоб викликати інтерес абітурієнтів, адже МВА — нині дуже модне слово.

— Основний аргумент противників бізнес-освіти на Заході — непристосованість тамтешніх програм до наших специфічних умов. Водночас зараз триває процес глобалізації, і багатьом компаніям доводиться освоювати ринки країн Азії, Африки, Латинської Америки з тамтешніми, подеколи далекими від цивілізованих, умовами ведення бізнесу. Чи достатньо в європейських бізнес-школах дається кейсів з практики виходу компаній на ринки країн третього світу?

— Хороше запитання, але, мабуть, відповіді на нього немає. На жаль, корумпованість, наприклад, — це особиста риса певної частини людей. Корупція є і в Європі, і у США. Несприйняття її запізно закладати в бізнес-школі. Це потрібно робити в молодшій школі.

— Чого більше всього прагнуть абітурієнти бізнес-шкіл у Європі: високих доходів, престижу, що дає диплом МВА, чи розуміння управлінських проблем, з якими вони стикаються в процесі роботи?

— На Заході у більшості менеджерів немає ступеня МВА. Проте практика свідчить, що їм важче вирішувати власне управлінські питання. Наприклад, буває, що інженер винаходить новий продукт, патентує і вирішує самотужки вивести його на ринок. Він створює фірму, наймає людей, фірма розвивається, але на певному етапі керівник опиняється перед необхідністю отримати управлінську освіту, позаяк фірма не може продовжувати зростати в тому ж темпі. МВА — найкраща можливість отримати базові знання, особливо якщо у вас є достатньо часу. Якщо ж часу катастрофічно бракує, краще вибрати коротші, але частіші форми навчання — тренінги, корпоративні програми.

— Наскільки «цікаві» для працедавців власники дипломів МВА, які вступили до бізнес-шкіл відразу після університету?

— Звичайно, програма МВА створена для тих, хто вже має кілька років практичного досвіду. В групи можна набирати трохи людей, які приходять відразу після навчання. Однак, щоб студентам було чому навчитися не тільки від викладачів, а й один від одного, більшість у групах повинні становити люди, які вже мають професійний досвід.

— До якого висновку дійшли європейські компанії в питанні оплати навчання своїх працівників за програмою МВА?

— Навчання повний день (full-time), що є найпоширенішою формою здобуття ступеня загального (General) МВА у Європі, фірми оплачують дуже рідко. Більшість випускників бізнес-шкіл змінюють роботу, отримавши завдяки диплому МВА привабливіші пропозиції. Студентам програм General MBA зазвичай по 28-30 років, і вони не планують пов’язувати себе на все життя з компанією, в якій працюють зараз.

Натомість за програмою Executive MBA в кращі для економіки часи близько 80% студентів навчаються коштом компаній. Зараз таких студентів менше, але я думаю, що їх частка все одно перевищує 50%. Слухачам програм Executive MBA в середньому близько 40 років, і оплата працедавцями їхнього навчання — це бонус за багаторічну лояльність та успішну працю.

Однак віддача від інвестицій у навчання своїх працівників за програмою МВА залежить і від освітньої політики компанії. Під час економічного зростання компанії щедро оплачують навчання працівників, а у тяжкі часи суттєво скорочують освітні бюджети. Відтак у більшості з них немає довготермінової освітньої стратегії. Проте, щоб витрати на навчання персоналу окуповувалися, потрібно, аби вони визначалися кар’єрним планом працівників, а не наявністю «зайвих» грошей. Має бути стратегія, якої варто послідовно дотримуватися незалежно від економічної ситуації, отже, немає сенсу збільшувати витрати на навчання тільки тому, що у компанії добре йдуть справи.

— Чи необхідний ступінь МВА людям, які володіють і керують середньою або малою фірмою?

— Необхідний, позаяк МВА дає системний підхід, бачення всіх «входів і виходів» підприємства, і при цьому в більшості країн 90% підприємств мають персонал менш як 10 осіб. 5-10% випускників МВА, завершивши навчання, розпочинають власну справу. Справді, нині побутує хибна думка, що МВА — це для великих компаній. Так сталося через те, що бізнес-освіта недостатньо адаптована до потреб малого та середнього бізнесу. Тому сьогодні ми, наприклад, працюємо над пристосуванням програм МВА до їхніх потреб. Зараз у програми МВА вводяться курси з підприємництва та інших дисциплін, які є важливими для малого й середнього бізнесу, до потреб дрібних підприємців адаптується графік навчання, адже, відволікаючись від бізнесу на тривалий час, можна його і втратити.

— Цього року кілька московських бізнес-шкіл вперше на пострадянському просторі почали запропоновувати нові програми — DBA. Як ви вважаєте, кому вона реально необхідна?

— DBA (doctor of business administration) є наступним ступенем після МВА подібно до того, як в академічній євроамериканській освіті PhD (доктор філософії) є наступним ученим ступенем після магістра. Однак якщо програма PhD більше спрямована на навчання майбутніх дослідників, то DBA — на розвиток викладацьких навичок. У бізнесі ступінь DBA потрібен, якщо ви збираєтеся займатися консалтингом або викладацькою діяльністю, наприклад, у бізнес-школах. DBA також необхідна менеджерам тренінгових компаній або штатним тренерам фірм.

— Склалася думка, принаймні в Україні, що випускники МВА забагато вимагають від працедавця. Як останнім на це реагувати?

— Це справді так. Часто в бізнес-школах випускників переконують, що вони найкращі у світі, що вони не повинні контактувати з тими, хто пропонує зарплату, нижчу за певний рівень. Працедавець, як на мене, повинен самостійно визначити: чи вартий фахівець з дипломом МВА вакантної посади і на яку зарплату «тягнуть» його знання.

— Можливо, у такий спосіб деякі бізнес-школи хочуть завищити свій рейтинг, який значною мірою залежить від рівня доходів випускників?

— Саме так, хоча я вважаю, що рівень доходів — не єдине мірило успішності випускника. Проте, повертаючись до питання про зависокі вимоги, слід зауважити, що цю проблему найкраще вирішить посилення взаємної відповідальності працедавців і випускників МВА. В деяких компаніях топ-менеджери — це «зірки», що купаються в грошах, не сходять зі сторінок бізнес-видань і телебачення. Це підвищує очікування випускників, бо вони прагнуть саме цього. І випускники, і працедавці повинні усвідомити, що «зіркова» система руйнує сутність менеджменту. Топ-менеджер повинен знати своє місце в бізнесі. Генеральний директор — слуга акціонерів та інших зацікавлених осіб (партнерів, клієнтів). Він не Клаудія Шиффер, щоб бути зіркою телеекрану.

---

Досьє

Ерік Корнуел очолює Європейську фундацію розвитку менеджменту з січня 2000 року. Випускник бізнес-школи НЕС (Париж), професор цієї школи. Лектор у багатьох французьких вищих навчальних закладах з 1989 року. Засновник і власник фірми, що спеціалізувалася на гідроелектричній продукції (1983-1988), консультант низки французьких відомств і великих компаній (Renault та ін.), координатор програм Інституту НЕС у Центральній та Східній Європі (1993-1997), декан Казахстанського інституту менеджменту, економіки і стратегічних досліджень (1997-1999). Досліджує питання стратегії, міжнародного менеджменту, підприємництва і проектного менеджменту.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар