Підсолодити б...

Антоніна МИКИТЕНКО

Продовольча криза плюс кілька регуляторних «сюрпризів» від держави, і упродовж року, що розпочався, позиції українських кондитерів можуть значно послабитись як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Про деякі проблеми галузі розмірковує генеральний директор ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика», голова наглядової ради ЗАТ «Кондитерська фабрика «Харків’янка» Алла Коваленко.

Алла Коваленко

— Як позначилася на вашому бізнесі «голограмізація»?

— Харківська бісквітна фабрика випускає 8 груп борошняних кондитерських виробів, кондитерська — 17 цукристих груп, на кожну групу ми повинні видати копії сертифікатів відповідності з голографічним захистом для надання в кожну точку продажу — магазини, кіоски, де реалізується наш товар. Витрати наших фабрик у цих статтях перевищать 3 млн грн. Це просто викинуті гроші, до того ж неодноразова акція. Підготовка документів для кожної нової торговельної точки коштуватиме підприємству 140 грн. Чим підприємства компенсують витрати? Підвищенням вартості, тобто всі витрати знову перекладаються на покупця.

Зазначу також, що, враховуючи порядок забезпечення Харківського державного центру стандартизації, метрології і сертифікації бланками копій сертифікатів (замовлення на виробництво бланків приймається за 75 днів до початку кварталу, мінімальний термін виготовлення бланків на фабриці Держзнаку після отримання коштів — 30 діб) і потребу в бланках, мінімальний термін, коли ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Харків’янка» зможуть отримати сертифікати відповідності на нових бланках, — лютий-березень 2004 року. А з огляду на те, що зробити повну передоплату в розмірі 3 млн грн підприємства не зможуть, забезпечення всіх торговельних точок сертифікатами відповідності на захищених голографічними знаками бланках можливе не раніше III-IV кварталу 2004 року. І абсурдність ситуації цим не обмежується: наскільки логічно, приміром, забезпечувати невеликий кіоск, де продається кілька пачок печива вартістю 80 копійок, бланком, що коштує 3,84 грн?

Структури, що займаються фальсифікацією, викрутяться і за таких умов. Якщо ми, як виробник, даємо копію сертифіката — хоч захищену голограмою, хоч ні — все одно за цю продукцію відповідаємо. Тим більше, на ринку зараз немає підробок нашої продукції. Тіньовим структурам такий захист особливого удару не завдасть ще й тому, що там зовсім інший «підйом» на продукції: вона низької якості, вироблена без сплати податків, в інших, «закритих» умовах, тому в них менше фінансових витрат на виробництво. І вони, мабуть, скористаються загальним подорожчанням кондитерських виробів на свою користь. Державі, до речі, також не вигідні ці витрати. Додаткові витрати і зменшення попиту на продукцію призведуть до зниження прибутку підприємства приблизно на 15%, зниження рентабельності — на 2%. Відповідно на 15% зменшаться надходження до бюджету з податку на прибуток, а також з інших платежів до бюджету і позабюджетних фондів.

— Яким чином на ринок може вплинути включення до переліку підакцизних товарів кави, шоколаду, продуктів, що містять какао?

— У червні минулого року Кабмін надіслав таку пропозицію до Верховної Ради. Сплата будь-якого податку супроводжується певними фінансовими витратами підприємства, тому підвищення вартості кінцевого продукту є очевидним. Крім того, цього року змінилися ціни на сировину й енергоресурси, відповідно вартість кондитерських виробів значно зростатиме. Можна назвати й інші можливі наслідки, але, здається, і цих цілком достатньо, щоб зрозуміти: акциз на каву, шоколад і продукти, що містять какао, запроваджувати не можна. У країнах Європейського Союзу підакцизними товарами є тільки алкоголь, тютюнові вироби і нафтопродукти. І це не єдина невідповідність нормам міжнародного права у сучасному законодавстві.

— Зростання цін на сировину й енергоресурси, можливе запровадження акцизу, документи на товар на бланках з голографічним захистом — це всі чинники, що вплинуть на вартість продуктів?

— Ні, не всі. Влітку Міністерство транспорту затвердило «Інструкцію про проведення на залізницях України робіт з дезінфекції, дезінсекції та дератизації порожніх вагонів і контейнерів, призначених для перевезення харчових продуктів і продовольчої сировини» (наказ № 533 від 15.07.2003). Санітарна обробка проводилася завжди. Все виміталося, вичищалося, оброблялося спеціальними дезінфекційними засобами. Крім того, у вагонах, в яких транспортувалося, наприклад, вугілля, не перевозять печиво. І санітарну обробку, безперечно, в будь-якому випадку необхідно провести. Проте ця послуга раніше входила у вартість замовлення вагона. А тепер тарифи на транспортні послуги залишилися колишніми, тільки треба додатково платити ще й за санітарну обробку вагона. Причому з цією метою залізниця укладає договори зі спеціалізованими підприємствами, що створюють так звані мобільні бригади. А платить замовник перевезення вантажу.

Завдяки такій «новації» вартість перевезення одного вагона тепер зросла приблизно на 200 грн. Тобто якщо раніше транспортування сировини на відстань 100 км коштувало бісквітній фабриці приблизно 800 грн, то тепер воно коштуватиме близько 1000 грн. А ми здійснюємо багато перевезень — і сировини, і продукції.

На перший погляд, звичайно, здається, що такі витрати неістотні. Проте вони зачіпають кожне харчове підприємство: наприклад, жиркомбінат за все це заплатив. Як він потім компенсує витрати? За рахунок вартості маргарину, який постачає нам. Витрати на маргарин ми перекладемо на кого? На покупців, зрештою. А всі наші постачальники сировини — харчові підприємства. Не може сьогодні виробник до нескінченності своєю рентабельністю покривати витрати, тому рано чи пізно все позначиться на ціні, а «перейде» на ціну, отже, зачепить кожного — і харчовиків, і покупців. Усе це — приховані причини подорожчання продуктів.

— Підвищення вартості кондитерських виробів позначиться на експорті?

— Якщо підвищення цін на кондитерські вироби буде дуже істотним, знизиться рівень продажу і в країнах СНД, тому що наша продукція буде дорожчою, ніж, наприклад, російська. Подорожчання виробів, хоч на внутрішньому, хоч на зовнішньому ринках, невигідне ні виробникам, ні покупцям, ні державі. До речі, нині існує гостра конкуренція з російськими кондитерами навіть на нашому ринку, не тільки в країнах близького зарубіжжя. Бісквіти і рулети наших північних сусідів продаються в Україні значно дешевше, ніж у Росії. З цього приводу ми торік ініціювали спеціальне розслідування. Нині є всі підстави вжити певних заходів на захист вітчизняних виробників. (Коли верстався номер стало відомо про запровадження Україною імпортного спецмита на бісквітну продукцію у розмірі 18,3%. — Ред.)

---

Обсяги виробництва кондвиробів в Україні за 11 місяців 2003 р., тис. т

• січень 64,3
• лютий 58,7
• березень 69,3
• квітень 70,2
• травень 62,3
• червень 55,8
• липень 63
• серпень 66,2
• вересень 69,1
• жовтень 86,1
• листопад 91,7

За даними Держкомстату

---

Довідка

ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Харків’янка» об’єднані в корпорацію «Бісквіт/шоколад», що є однією з п’яти провідних українських кондитерських компаній. Випускають усі групи кондитерських виробів, мають найбільший асортимент продукції в Україні. Обсяги виробництва на добу — понад 160 т.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар