Спершу єдиний кандидат

Анатолія Гальчинського так і не зняли з посади голови Ради Нацбанку. Наприкінці грудня минулого року за його переобрання одностайно проголосували всі члени Ради. Цим рішенням, попри гучні золотовалютні тертя між правлінням і Радою НБУ, «залишився задоволений» і голова Нацбанку Сергій Тігіпко. А сам Анатолій Степанович, зазначивши, що такий поворот не входив до його планів, «зняв свої заперечення» й залишати посаду, всупереч своїм прогнозам, не став. Позначилося, мабуть, те, що Сергій Леонідович і члени ради надзвичайно цінують його «як професіонала».

Показово, що в професіоналізмі доктора економічних наук, професора, радника Президента, директора Національного інституту стратегічних досліджень не сумніваються навіть працівники НБУ, які вважають Гальчинського «придворним економістом». Конкретно — «людиною Леоніда Кучми». Сам Анатолій Степанович неодноразово підкреслював свою «рівновіддаленість» від політичних груп. Ймовірно, рідкісну для українського чиновника якість і цінує в своєму запеклому опонентові Сергій Тігіпко.

Хоча той таки Тігіпко, за інформацією компетентних джерел, і натякає, що «в низці цивілізованих держав такого органу, як Рада Нацбанку немає». Гальчинський, своєю чергою, в інтерв’ю «Контрактам» заявляв, що «Рада, яка в усьому «одобрямс» правління, йому не потрібна». Таким чином, чергова «відставка» Анатолія Степановича переконує, що економіст-професіонал за кермом Ради Нацбанку в рік президентських виборів влаштовує всіх. Передусім Президента — як досвідчена, «своя людина», спроможна аргументовано висловити недовіру правлінню чи, скажімо, обуритися з приводу монетарної або кадрової політики НБУ. Гальчинський влаштовує й Тігіпка, позаяк він звик не погоджуватися з ним, а опозиційні випади Анатолія Степановича економічно виважені й коректні.

Опозиційним членам Ради, до речі, ці випади також відверто подобаються. А політично ангажована частина Ради НБУ (банкіри-депутати й фінансисти-практики, призначені парламентом) явно не хотіла б бачити своїм головою колись «регіонала», а нині — як визначав свою політичну орієнтацію найімовірніший конкурент Гальчинського — найманого президентського працівника Ігоря Юшка.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар