З новим Кодексом!

Олена ДЬОМІНА

З 1 січня 2004 року почне діяти новий Митний кодекс, який водночас і хвалять, і лають

Натомість у результаті країна отримала якісний документ — він уніфікує вітчизняне митне законодавство з чинними міжнародними нормами і стандартами, встановлює чіткі правила роботи митних органів. Це дасть змогу спростити митне очищення вантажів для суб’єктів ЗЕД і полегшить спілкування з митниками подорожуючих. Принаймні так вважають перші особи митних органів. Проте багато підприємців, ознайомившись з положеннями МК, мають щодо цього протилежну думку — Кодекс не вирішує принципових проблем митної політики. Відносини між бізнесом і митницею грунтуватимуться на тих самих принципах, що й раніше. Як з’ясувалося, обидві позиції мають вагомі аргументи на свій захист.

Більше режимів хороших і різних

Передусім МК визначив умови застосування митних режимів, що раніше не використовувалися: «реекспорт», «реімпорт», «відмова на користь держави». І така новація, вочевидь, на руку вітчизняному бізнесу. Приміром, режим «реекспорт» дасть суб’єктам ЗЕД змогу уникнути зайвого втручання держави в їхню діяльність, оскільки в цьому випадку до операцій не застосовуватимуть механізми нетарифного регулювання (квотування, ліцензування, сертифікація тощо). Має свої переваги й режим «реімпорт» — у разі ввезення товарів, що експортуються з митної території України, компанії зможуть повернути суми митного збору, сплаченого при їхньому експорті. Повернення коштів здійснюватиметься з держбюджету за поданням митних служб. Очевидно, норма буде корисною, лише якщо митники не візьмуть на озброєння практику податківців щодо повернення з бюджету сум ПДВ.

З наступного року у разі ввезення до країни реімпортовані товари мають звільнятися від сплати митного збору, якщо суб’єкт ЗЕД надасть документальне підтвердження українського походження товару (доказом може слугувати відповідний сертифікат). У разі реімпорту підакцизних товарів компанія платить акцизний збір, від сплати якого експортовані вантажі було звільнено. Митний кодекс встановлює таке правило: у разі реімпорту товарів суб’єкт ЗЕД сплачує ПДВ, відшкодований експортеру, і відсотки від суми цього податку, нараховані за обліковою ставкою НБУ, чинною на момент експорту цієї товарної партії.

Ображеними залишилися компанії, які працюють за давальницькими схемами. З наступного року переміщення давальницької сировини в Україні (навіть у межах технологічного циклу) відбуватиметься під митним контролем. Приміром, якщо підприємству необхідно на вже готовий товар наклеїти ярлик на сусідній фабриці, потрібно буде викликати митного інспектора, який опломбує автомобіль з товаром і поставить його під митний контроль.

Вартість вирішує все

Не менш серйозного коригування зазнав і механізм визначення митної вартості. У Митному кодексі передбачено аж шість методів її встановлення. Як вважають у Держмитслужбі, він дасть митним органам змогу ефективніше боротися з використанням суб’єктами ЗЕД найпоширеніших способів ухиляння від повної сплати податків і мита. «Позитивом є те, що основним є метод визначення вартості за ціною контракту. Це означає, що митні органи повинні будуть погодитися з ціною товару, зазначеною у відповідній угоді імпортера (незважаючи на те, що ціна аналогічних товарів в іншого імпортера може бути більшою). Проте якщо декларант не зможе документально підтвердити заявлену митну вартість товару чи в інспектора виникнуть сумніви щодо достовірності зазначених відомостей, митники мають право самостійно визначити митну вартість. При цьому декларант може вимагати роз’яснень, чому митники не згодні із заявленими ним даними, чи оскаржити їхні дії в суді. Це, своєю чергою, збільшить термін митного оформлення вантажу й витрати на цю процедуру», — розповіла юрист «Бейкер Макензі» Оксана Шовкопляс. Швидше за все, розбіжності між підприємцями та митниками з приводу застосування того чи того методу визначення митної вартості виникатимуть доволі часто, позаяк право його вибору Кодекс залишив за митниками.

Юристи зазначають, що запропоновані у Кодексі новації суттєво вплинуть на оподаткування імпортних операцій. «У митну вартість мають включатися ліцензійні та інші платежі, частка прибутку від будь-якого подальшого перепродажу чи використання імпортованих товарів на території України. Докладніше питання визначення митної вартості за новим Митним кодексом визначено в постанові Кабінету Міністрів № 1375 від 28.08.03. За цим порядком, зокрема виходить, що до митної вартості можуть включатися роялті та інші платежі, що автоматично збільшить обов’язкові платежі у разі ввезення товарів», — пояснив Олександр Мінін, старший партнер юридичної фірми «КМ Партнери».

Утім, у деяких випадках суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зможуть скоротити обов’язкові витрати. Чинне законодавство почасти не дозволяє визначити конкретну країну походження товару. У результаті він оформляється як товар, країну походження якого не встановлено. Отже, імпортерові доводиться сплачувати ввізне мито за повною, а не пільговою ставкою. Чітко прописані в Кодексі критерії визначення країни походження вантажів, що ввозяться, нарешті знімуть цю проблему.

Грошове питання

Варто сказати, що на розміри обов’язкових платежів вплине не лише новий механізм визначення митної вартості. МК скасував деякі види митних зборів, що сплачувалися за проведення певних процедур. «Наприклад, не стягуватиметься плата за митне оформлення транспортних засобів та їхнє перебування під митним контролем; за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю; за видачу посвідчення про визнання декларантом; сертифіката підтвердження доставки товарів у режимі експортного контролю», — коментує Оксана Шовкопляс.

А от сплата решти митних платежів компанії, схоже, стане проблематичною. Автори Кодексу пропонують вносити їх через брокерські контори. Адже якщо гроші не йтимуть напряму від підприємства-імпортера, зростуть терміни митного очищення вантажів. До того ж така схема додатково навантажить бухгалтерів брокерської компанії та їхніх колег з компаній-клієнтів.

Жорстко обійшовся Кодекс і з порушниками митних правил. У документі розширено перелік таких порушень (збільшено до 26 позицій) і видів штрафних санкцій. Відтепер підприємство-порушник платитиме не відсоток від вартості товару — безпосереднього предмета порушення, як це передбачалося в попередньому варіанті МК, а фіксовану суму, встановлену в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. І вельми сутєву.

Не «опери», так контролери

Найдискусійнішим питанням під час доопрацювання проекту Кодексу, безумовно, було надання митним органам права на оперативно-розшукову роботу. З урахуванням поправок глави держави остаточне формулювання відповідної норми було зведене до такого: боротьба з контрабандою та порушенням митних правил ведеться митними органами тільки спільно з державними органами (підрозділами), які мають право на здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Проте митникам все-таки розширили повноваження. Наприклад, у Кодексі згадується про право митних органів перевіряти фінансово-економічну діяльність підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Таким чином, можна говорити про збільшення кількості контролюючих органів щодо компаній—суб’єктів ЗЕД. Крім того, в документі передбачено право митних органів вимагати від осіб, які реалізовують товари іноземного походження, пред’явлення документів, що засвідчують законність увезення таких товарів на територію України. Експерти висловлюють побоювання, що запровадження цієї норми може призвести до того, що на кожному етапі продажу імпортованих товарів власнику доведеться забезпечувати їхній супровід документами, які підтверджують законність їхнього ввезення. Натомість митники вбачають у розширенні своїх повноважень безумовний позитив для підприємств — надані митникам нові права дозволять скоротити час оформлення вантажів на кордоні — у разі необхідності перевірки проводитимуть уже після митного очищення вантажу.

---

У розширенні своїх повноважень митники вбачають безумовний позитив для підприємств

---

Коментарі експертів

«ЗА»

Микола КАЛЕНСЬКИЙ, голова Держмитслужби України:

— Новий Митний кодекс є принципово новим, чіткішим і дійовішим регуляторним інструментом, що захищає економічні інтереси держави. Це важливий крок до приведення у відповідність митного законодавства України до світових правових норм, оскільки під час розробки проекту МК було проведено численні консультації з експертами Єврокомісії. Новий Кодекс дасть змогу Держмитслужбі суттєво спростити більшість митних процедур, зробить її діяльність прозорішою, прогнозованішою та ефективнішою. Сьогодні вже можна говорити про те, що уряд і Держмитслужба ухвалили всі необхідні підзаконні нормативи, аби новий МК почав реально діяти уже з нового року.

Водночас для розв’язання проблемних технологічних питань, які можуть виникнути в перші тижні роботи за новим Кодексом, у центральному апараті створено спеціальну робочу групу. Вона працюватиме в режимі «on-line» навіть у вихідні та святкові дні. Експерти центрального апарату консультуватимуть працівників митних органів щодо практичного застосування тих чи інших нових норм. Тож усупереч побоюванням деяких підприємців робота митних органів з 1 січня не зупиниться, а, навпаки, поліпшиться.

Йоко ЛЕМПІАЙНЕН, директор Директорату у справах боротьби з порушенням митного законодавства та спрощення митних процедур Світової митної організації:

— У Митному кодексі не передбачено можливість здійснення митними органами оперативно-розшукової діяльності, превентивних розвідувальних заходів і нагляду. Безперечно, визначення організаційної структури й повноважень митних органів є питанням національного суверенітету кожної держави. Однак доцільно, щоб сучасним митним адміністраціям було надано превентивні та розслідувальні повноваження. Світова митна організація заохочує країни-члени до законодавчого закріплення правоохоронних повноважень митних органів у митних кодексах. Цю політику відображено в оновленій Кіотській конвенції (Конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур).

Ба більше, Світова митна організація розробляє Глобальну митну інформаційну й розвідувальну стратегію. Вона ставить за мету впровадження стандартів стратегічної, тактичної й оперативної розвідувальної діяльності на засадах принципу управління ризиками. Проект Глобальної інформаційної й розвідувальної стратегії Світової митної організації буде подано на розгляд Верховної Ради.

«ПРОТИ»

Максим РИЛИК, аналітик Центру розвитку українського законодавства:

— Кодекс має низку істотних недоліків. Зокрема, передбачається ліцензування діяльності не лише митного брокера й митного перевізника, а й митних ліцензійних складів, а також магазинів безмитної торгівлі. Водночас базовим у сфері ліцензування Законом «Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності» передбачено отримання дозвільних документів тільки для посередницької діяльності митного брокера й митного перевізника. Також у Кодексі встановлено, що при оцінці митної вартості товарів у разі, якщо покупець і продавець є взаємозалежними особами, на декларанта покладається доведення факту про невплив відносин покупець-продавець на ціну угоди. Хоча це суперечить положенням Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року, якими передбачено, що взаємозалежність покупця і продавця не є підставою для кваліфікації контрактної вартості як нечинної.

---

Основні новації Митного кодексу

законодавчо закріплено митні режими й умови їх застосування у разі проведення експортно-імпортних операцій;

змінено механізми визначення митної вартості;

передбачено обов’язок суб’єкта ЗЕД при митному оформленні вантажу подавати декларацію митної вартості;

чітко визначено терміни надання митної декларації і момент її прийняття;

передбачено можливість подання попередньої декларації, а також оформлення товарів на основі періодичної ВМД;

урегульовано питання діяльності митного перевізника.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар