«Третій мобільний оператор не складе нам конкуренції»

Сергій МИРОНЕНКО

Рік, що минає, без перебільшення можна назвати революційним для українського ринку мобільного зв’язку. Про його ринкові підсумки та перспективи «Контрактам» розповідає президент компанії «Київстар Дж.Ес.Ем.» Ігор Литовченко.

Ігор Литовченко

— Ваш основний конкурент, поступаючись вам в останні роки у темпах зростання, вважається, проте, прибутковішим. Чи зміниться найближчим часом ця ситуація?

— Я вважаю неетичним оцінювати нашого основного конкурента на шпальтах газет. Однак деякі висновки ви як ділове видання можете зробити самі, взявши в руки калькулятор і річні звіти обох компаній. Можу підказати: є валові показники, такі як валовий прибуток, чистий прибуток тощо. А є так звані розрахункові коефіцієнти, що дають змогу оцінити ефективність роботи підприємства. Наприклад, коефіцієнт прибутковості продажу — відношення чистого прибутку до виручки, який є головним показником рентабельності бізнесу. Або коефіцієнти операційних витрат. І якщо валовими мільйонами можна вразити пересічного громадянина, який не тримав у руках більше тисячі доларів, то аудитори, та й бізнесмени подумки відразу прорахують цілком інші цифри.

Інший приклад — показник ARPU (середньомісячний прибуток у перерахунку на одного абонента). Подейкують, що у «Київстару» він найнижчий серед конкурентів. Однак, у кого він найвищий? У таких компаній, як DCC і «Голден Телеком»! Однак їх ніхто не називає лідерами ринку. Це «нішові» гравці, що обслуговують удвічі меншу кількість абонентів, ніж ми. Та й у багатьох регіонах України про їхнє існування взагалі не знають.

— Валовий прибуток вашого конкурента торік становив $296 млн, ваш — $249 млн. Чистий прибуток в обох компаній однаковий — по $65 млн. Таким чином, ви демонструєте рентабельність 26,1% проти 21,9% в «основного конкурента»...

— Отож ви вже вчитеся рахувати «по-бізнесменськи». Варто також порівняти цифри загального обсягу інвестицій компаній, що займають рівні частки на ринку. Та з них, якій це вдалося зробити за меншу ціну, демонструє кращий управлінський потенціал.

— За п’ять років у «Київстар» вкладено $364 млн, у конкурента — $465 млн за 10 років. Різниця — 100 млн...

— Бачте, це не реклама, а об’єктивна реальність. Можу також сказати, що цього року лише за три квартали прибуток компанії вже перевищив торішню цифру й становив $258 млн. Чистий прибуток за цей самий період також становив $65 млн — стільки ж, скільки за минулий рік. Тож, можливо, абсолютні цифри в основних конкурентів на ринку мобільного зв’язку також зрівняються.

— Чи має ваша компанія пріоритети з погляду структури клієнтів? За рахунок яких абонентів очікується найбільший приріст?

— «Київстар» позиціює себе як «демократичний» оператор, послуги якого розраховано на найширші верстви населення, дуже різні категорії абонентів. Сьогодні 80% з майже 3 мільйонів наших абонентів становлять користувачі послуг передоплаченого сервісу Ace & Base — найдоступнішої на сьогодні такої пропозиції на ринку. Більшість з них витрачає на мобільний зв’язок зовсім небагато, і може видатися, що наша компанія женеться за «неякісним» абонентом. Однак це не так. Навіть якщо підрахувати прибуток, який масовий абонент приносить компанії, ця цифра становитиме левову частку загальної виручки компанії.

Це не кажучи про те, що вкладання коштів і сил в масового абонента принесе нашій компанії більшу стратегічну перевагу в далекій перспективі, ніж практикована деякими нашими конкурентами політика «зняття абонентських вершків». Адже із зростанням економіки України підвищується й добробут її громадян, а з ним — їх витрати на зв’язок. А пересвідчившись у ринкових перевагах «Київстару», «припейдники» переходитимуть на контрактне підключення, а отже, збільшуватимуть кількість «прибуткових» абонентів компанії.

Якщо говорити про нашого масового абонента, то не можна не сказати й про останню акцію «Київстару» — зниження вартості стартового пакета до 69 гривень. При цьому рахунок абонента поповнюється на 25 гривень (а до нового року — на 50). Це найнижча на сьогодні вартість «мобільного старту», й українські громадяни гідно оцінили нашу пропозицію.

Водночас розвивається ринковий успіх наших «важких» пропозицій (які приносять головний прибуток і становлять основу його стабільності) — корпоративних тарифних планів і нового тарифного плану «ХХL Необмежений». З приводу останнього пакета — недавнє зниження плати за з’єднання до 2 центів зробило його найвигіднішою пропозицією для клієнтів, які бажають не обмежувати себе в мобільному зв’язку ні в часі, ні в просторі.

— Ваш основний конкурент суттєво активізувався на рекламному ринку, здійснюючи агресивну рекламну кампанію. Як би ви охарактеризували ваші підходи до реклами та їх особливості?

— Головний елемент нашої рекламної політики — прозорість і достовірність. Якщо зазначено, що послуга коштує стільки-от, то клієнт стільки й заплатить. Жодних «зірочок» і приміток, що залишають операторові можливості «не скривдити себе». Водночас ми зробили все, щоб про суть наших послуг і розцінки на них українські громадяни були добре поінформовані.

— Часто доводиться чути, що споживач не проти появи третього сильного гравця на ринку мобільного зв’язку? Як ви до цього ставитеся. Чи можливо це сьогодні, й хто міг би претендувати на цю роль?

— Думаю, поява третього національного мобільного оператора — неминучість. На цю роль претендують два гравці — WellCOM і DCC. Перша компанія в судовому порядку отримала дозвіл на експлуатацію обладнання та частот, і нині, як я знаю, активно розгортає мережу в регіонах, переважно у великих містах.

На ринку акцiй є інформація, що DCC веде переговори про продаж контрольного пакета акцій одним з провідних світових телекомунікаційних операторів. Якщо це станеться, вона здобуде чималу ринкову перевагу. Адже з досвіду роботи «Київстару» ми знаємо: успіх мобільного оператора зумовлює підтримка з боку стратегічного інвестора — міжнародного телекомунікаційного оператора. Бо для розгортання й підтримки в робочому стані великомасштабної мережі мобільного зв’язку необхідний приплив капіталу — до $100 млн на рік. Крім того, з урахуванням тенденції до зниження вартості дзвінків, терміни повернення цих коштів будуть доволі значні — до 10 років. Бодай не всі банки можуть дозволити собі такі довготермінові вкладення. Звичайно, світові телекомунікаційні гіганти також не вкладатимуть дуже багато у ринок, що розвивається. Проте якщо у вітчизняного оператора інвестором є велика зарубіжна компанія з високим рейтингом, яка має чималий досвід роботи на ринку, для нього відкриваються й інші джерела фінансування. Наприклад, зовнішні запозичення — таким шляхом пішов «Київстар». Ми — поки що єдиний з вітчизняних телекомунікаційних операторів, який здійснив розміщення єврооблігацій на суму $160 млн.

Поки не було безплатних вхідних, ми побоювалися, що третій оператор вийде на ринок саме з цією пропозицією. Тоді в нього був би шанс досить швидко набрати значну абонентську базу. Тепер цю перевагу для майбутнього «третього», хоч би ким він був, втрачено.

Якщо ж третій оператор почне демпінгувати, то не виграє ніхто. Такий приклад ми маємо в Росії. «Мегафон» став третім оператором, набрав якусь кількість абонентів. Однак прибутковість його дуже низька. Сьогодні складно сказати, коли компанія почне повертати інвестиції, тим більше, коли вона платитиме дивіденди своїм акціонерам.

— Сьогодні люди починають вимагати від мобільного зв’язку цілком нових можливостей: швидкісної роботи з інтернетом, обміну відеоінформацією. Чи передбачається впровадження в Україні нових поколінь і стандартів мобільного зв’язку?

— Для третього покоління мобільного зв’язку ринок ще не дозрів. Сьогодні у наших абонентів запитане здебільшого передання голосу. Дещо менше — передання СМС. Іншими сервісами користується вельми незначна кількість абонентів.

Тут є дві причини. Пригадайте історію виникнення мобільного зв’язку. Вона починалася з передання голосу. Потім з’явилося передання СМС. Потім додалися мультимедійні повідомлення, музичні й анімаційні листівки... Однак люди звикли за допомогою мобільного зв’язку спілкуватися голосом. Та й вартість відправлення повідомлення сьогодні іноді зіставна з вартістю майже півхвилини розмови — деякі питання абонента дешевше вирішити, набравши номер, ніж набираючи коротке повідомлення. До речі, нові сервіси цікавіші молоді — їй до вподоби яскраві, ефектні засоби спілкування.

Однак тут виникає інша проблема — телефони, які підтримують сучасні технології, дорого коштують. Молодь не спроможна викладати за них по кількасот доларів. Ось яскравий приклад. На нашій експозиції в межах виставки «Інформатика і Зв’язок-2003» було цікаво спостерігати, як студенти просили покористуватися тією чи іншою новою сучасною послугою, які презентував «Київстар». І швидко розбиралися в настройках нових телефонів. А відповідаючи на запитання, «яким телефоном ви користуєтеся?», вони переважно показували простенькі трубки, які не підтримують сучасні нововведення.

Щодо нових стандартів, то, напевно, ви маєте на увазі CDMA. Новий Закон «Про телекомунікації» де-факто дозволив його використання як мобільного. Визначення «фіксованого зв’язку з бездротовим доступом» включає формулювання, що останній може надаватися з пересуванням абонента в межах зони, яку обслуговує один комутатор. За порівняно невеликої кількості абонентів один комутатор може обслуговувати всю територію України. На мій погляд, це викличе багато труднощів — починаючи від великих можливостей для демпінгу, які мають CDMA-оператори, закінчуючи проблемами із СОТ. Адже серед вимог, що висуваються перед Україною у зв’язку з вступом до цієї організації, є приведення у відповідність з європейськими нормами телекомунікаційного законодавства, зокрема й щодо використання стандартів зв’язку. CDMA — це американський стандарт.

Щодо нового стандарту IMT-MC-450 (CDMA-450), то наша компанія справді подала заявку на використання діапазону 450 МГц. Місце в ньому є тільки для одного оператора — вільна смуга там усього 5 МГц. Мені складно коментувати, на чий бік стане Держкомзв’язку — UMC, «Київстару» чи третьої компанії. На мою думку, правильніше за все було б надати цей дозвіл саме третій компанії, яка реально має інвестиції та справді хотіла б надавати послуги. Не можна посилювати або одного або іншого гравця на ринку.

— Деякі експерти вважають, що ухвалення Закону «Про телекомунікації» дасть змогу операторам повернутися до практики оплати вхідних дзвінків. Наскільки їх побоювання виправдані?

— Поправка до Закону «Про зв’язок», відома як «закон про безплатні вхідні», містила пряму заборону стягувати плату за ці дзвінки. Новий Закон «Про телекомунікації» містить досить зважене формулювання принципу СРР (calling party pay, «платить той, хто телефонує»). Згідно з п.10 статті 72 нового закону, плата за вхідні дзвінки може стягуватися з абонента лише «за його згодою, на підставі відповідних умов договору між оператором/провайдером і абонентом». Отже, оператору не заборонено встановлювати плату за вхідні дзвінки, й справа клієнта — погоджуватися чи ні на такі умови. Інша річ, що повернення операторів до платних вхідних не сприятиме їхній конкурентоспроможності, й вони, швидше за все, не підуть на цей крок.

Щодо позиції «Київстару» в цьому питанні можу сказати таке. Ми позиціюємо себе як чесний оператор і зробили все, що рекомендував Держкомзв’язку в своєму наказі № 121, який чинний до нового року. Тому ми оголосили абонентам, що скасовуємо плату за вхідні дзвінки тільки на цей період.

Однак сьогодні ухвалено Закон «Про телекомунікації», який, окрім усього іншого, регулює й взаєморозрахунки між операторами. У Держкомзв’язку, судячи з останніх консультацій, не збираються відміняти тариф в 1 гривню за хвилину у разі дзвінків з фіксованих на мобільні мережі. І якщо цей тариф залишиться, і Держкомзв’язку подовжить термін чинності свого наказу, «Київстар» не повертатиметься до стягування плати за вхідні дзвінки.

Загалом, якщо брати європейський досвід і говорити, що Україна прагне до Європи, стати членом СОТ та ін., нам доведеться продовжувати принцип СРР. Однак нагадаймо, 1 гривня не повною мірою компенсує мобільних операторів на реалізацію СРР. Цей тариф треба підвищувати хоча б до двох гривень (без ПДВ).

— Випереджальні темпи зростання абонентської бази привертають до українського ринку увагу іноземних інвесторів. Чи можливі зміни в складі акціонерів «Київстар»?

— Питання про перерозподіл власності між акціонерами «Київстару» сьогодні не стоїть. Нинішні акціонери зберігають свій статус, і ніхто не має наміру змінювати свою частку. Я сьогодні дуже задоволений тим, як працює рада директорів, до якої входять представники наших акціонерів. Засідання ради директорів готуються заздалегідь, питання порядку денного обговорюються з усіма їх учасниками. У результаті всі управлінські рішення приймаються вчасно. У компанії достатній обсяг фінансування. І головне — є взаєморозуміння між акціонерами. Задоволені роботою «Київстару» і наші акціонери. Ми виконуємо їхні плани й з розвитку бізнесу, й з фінансових показників.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар