Море горілки

Ярослава НАУМОВА

Легальне виробництво горілки зростає повільно, але впевнено

Світлотінь

Основним аргументом у боротьбі з «тіньовим» виробництвом, безумовно, мав стати ухвалений торік у жовтні Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України про оподаткування, виробництво й оборот підакцизних товарів». Однак і рік, що минає, був багатий на «антитіньові» нормативи, які регламентували: збільшення плати за отримання ліцензій; зростання ставки акцизного збору на спирт; запровадження нових акцизних марок з голограмою, розділених залежно від виду продукції й місткості пляшки й голограмізованих сертифікатів; запровадження мінімальних роздрібних цін (6,24 грн за 0,5 л).

За словами президента УГК Nemiroff Якова Грибова, «революційність сьогодення полягає в тому, що держава підійшла до однієї з головних фаз боротьби з тіньовим ринком — перекриття каналів надходження сировини. Якщо вдасться вирішити це питання, країна прямуватиме далі шляхом скорочення тіньового обороту».

Проте й цього року горілчаний ринок наполовину був у тіні. За даними Держкомстату, 2003 року спільними зусиллями операторів ринку вироблено 16 млн дал горілки. При цьому орієнтовну місткість українського ринку ЛГВ експерти оцінюють у 30-35 млн дал. І все-таки нинішнього року офіційне виробництво продемонструвало стійке зростання: за десять місяців розлито 12,858 млн дал 40-градусної, що перевищує торішні показники майже на 18%.

Перша п’ятірка зміцнює позиції

Таке зростання легального виробництва забезпечується передусім за рахунок «старожилів» ринку, позиції яких помітно зміцнилися. Nemiroff, «Союз-Віктан», «Мягков», «Гетьман» і «Олімп» — саме ця традиційна п’ятірка лідерів диктує «погоду» на горілчаному ринку.

Незмінним лідером цього року за обсягами виробництва є Nemiroff. У вересні УГК Nemiroff розлила 438,3 тис. дал продукції, а в жовтні подолала півмільйонний рубіж, встановивши власний абсолютний рекорд виробництва — 500,6 тис. дал (це на 54,2% більше, ніж аналогічного місяця минулого року, а зростання за підсумками 10 місяців становить 39,9%).

На незвичному для себе п’ятому місці був на початку року «Союз-Віктан». На тлі успішного розвитку слабкоалкогольного напряму у січні—квітні компанія виробила лише 363 тис. дал горілки: позначилися й перебудова асортиментної лінійки ряду, й виведення на ринок нових марок, і глобальна зміна зовнішньої форми, не говорячи вже про судові процеси, які на півтора року відправили компанію в нокаут. Однак ближче до кінця року негативну тенденцію було подолано: «Союз-Віктан» почав відвойовувати втрачені рубежі й нині вже посідає другу позицію.

За даними інтернет-журналу «Аналітик», зусиллями обох провідних гравців у жовтні було забезпечено 48,6% загального зростання виробництва в країні. І, як і годиться лідерам, вони активно працювали над зміцненням своїх позицій, займаючись удосконаленням асортименту.

Результатом роботи в цьому напрямі для Nemiroff стала поява оригінальної настойки «Житня з медом», яка з’явилася на полицях у березні, а також осінній старт особливої горілки Nemiroff light, що логічно продовжують основну лінійку компанії (таким чином, Nemiroff забезпечила собі місце майже в усіх смакових нішах: горілка класична, горілка особлива, гіркі й солодкі настоянки). Зміцнивши свій середньоціновий асортимент, Nemiroff вивів суперпреміумну марку Lex: гідна українська відповідь «російському стандарту».

До зимових свят завершується перехід до нової «вдяганки» продукції «Союз-Віктану». Спочатку пляшку нової форми з оригінальною етикеткою й ковпачком «гуала» «приміряв» класичний асортиментний ряд, а потім і «Гран-Прі» — найходовіші позиції, розміщені в середньо-ціновому сегменті. І до цього періоду мають виявитися результати оптимізації асортименту, розпочатої ще наприкінці минулого року: деякі слабші марки було знято з виробництва, а їхнє місце зайняли перспективніші новинки (серед них останні, — «Медова» й «Хлібна»).

Окрім рутинної роботи з упорядкування й розширення вже наявних лінійок «Союз-Віктан» викликав справжню сенсацію появою в асортименті нової, «невіктанівської» торгової марки. Виведення на ринок бренда Medkoff, який з жовтня розливається на віктанівських виробничих потужностях і розповсюджується через її дистрибуційні канали, припало якраз на переддень свят. Такий «збіг» сприятливий для нової марки, однак говорити про реальні результати цього маркетингового ходу ще зарано.

Узгоджено працювали цього року й інші представники провідної п’ятірки. Реконструкція, що відбулася на Одеському ЛГЗ № 1, істотно зміцнила позиції на ринку ТМ «Мягков» (у жовтні Одеський ЛГЗ № 1, за даними інтернет-журналу «Аналітик», поліпшив свої торішні показники на 3,5%). Цього року її лаконічний асортиментний ряд поповнився журавлиновим смаком, а також появою преміального зразка. При цьому елітний «Мягков» за своїм ціновим рішенням претендує на статус одного з найдемократичніших представників у цій ніші.

Не залишився байдужим до елітного напряму й «Олімп», заявивши тут трьох представників грецького пантеону — «Зевса», «Афіну» й «Аполлона». До осені компанія розширила асортимент і однієї з двох своїх середньоцінових лінійок — «5 капель», що поповнилася «Чiлi».

За традицією, тривав процес збільшення «портфеля» і в «Гетьмана». Щоправда, у цьому разі новинки розмістилися в протилежному елітному ціновому діапазоні. Крім різновидів «Пісні», кількість яких зросла, з’явилися «Трофей», а також «Лампочка», що займають нижню частину середньоцінового сегмента. Нарощуванню обсягів, безумовно, сприятиме введення в дію власного заводу у Львові, однак про концентрацію виробництва на єдиному об’єкті поки що не йдеться: гетьманівську продукцію продовжують розливати в Жашкові, Харкові й Полтаві.

У другому ешелоні без сенсацій

По-різному почувалися цього року компанії так званого другого ешелону.

Увагу передусім привертає Одеський коньячний завод зі своєю ТМ «Шустов». Окрім фізичного збільшення обсягів, ОКЗ цього року запустив новий виробничий цех, з’явилась оновлена пляшка. Завод сміливо змагається з колегами з першого ешелону в елітному напрямі (розкрутка «Шустов люкс» активізувалася у другій половині року).

Водночас один з перспективних представників цієї групи в минулі роки — «Златогор» — здивував глобальним розмиванням своєї колись чіткої лінійки. Відомо, що «Златогор» починала з чотирьох «забiйних» позицій, розрісшись до 20, без продуманої градації й розбивки. Схоже, світ побачили всі можливі розробки лабораторії Золотоноського заводу, однак без продуманого маркетингу таке асортиментне розмаїття може лише зашкодити вже знаному бренду.

Зростає виробництво на Житомирському ЛГЗ, який, на відміну від — «Златогора», сконцентрувався саме на своєму основному хіті «На бруньках» (за жовтень його показники зросли більш як на 55%). На одному бренді зосереджують головні зусилля з розкрутки київські підприємства: «Мерная» у «Княжого граду» та «Столичний стандарт» в однойменного заводу. Обидві компанії сьогодні намагаються перетворити столичні марки на загальноукраїнські, а це завдання непросте й недешеве. Подібні амбіції мають і ТМ Perlova, яку розливають на Львівському ЛГЗ (саме її, а не ТМ «Володар» львів’яни вирішили популяризувати у масштабах усієї країни), й головну роль на шляху їхнього вдоволення відіграватимуть правильно обрані рекламні й маркетингові стратегії. Поки що прориву тут не видно, як і у торгових марок «Вагма» (Чернігівський ЛГЗ) і «Горобина» (Сумський ЛГЗ), що давно прагнуть перейти регіональні межі і закріпитися на всеукраїнських просторах.

Неабияку увагу привертає повторне виведення «Хлібного дару», яке здійснив цієї осені «Щедрий хутір»: якщо торгова марка з таким вагомим рекламним бюджетом не «вистрілить», то третя спроба навряд чи вдасться. На жаль, ще один перспективний проект — «Старий друже» — нічим не вiдзначився цього року. Значно успішнішим був його слабкоалкогольний «побратим» Shake, який розливає той самий виробник на модернізованих потужностях Жашківського заводу. І, хто знає, можливо, всупереч відомій практиці саме завдяки слабкоалкоголці у горілчаного бренду відкриється друге дихання.

Ознаки життя виявила напівзабута «Артеміда», активізувавши позиції в роздробі за гранично низькою ціною.

Дедалі частіше з’являється в різних регіонах продукція Луцького СГК (ТМ «Віват»), який поряд з Івано-Франківським заводом (ТМ «Княгинин») є поодиноким прикладом державних підприємств на нашому ринку. Незважаючи на періодичні сплески в обсягах виробництва (обсяг продукції іванофранкiвців «зріс» у жовтні у шість разів), у майбутньому за відсутності солідної фінансової підтримки витримувати конкуренцію, що загострюється, їм буде дедалі важче, втім, як і всім представникам другого ешелону.

Тенденції року: від елітки до спорту

Якщо раніше споживач віддавав перевагу дешевим маркам, то цього року асортиментні експерименти мають яскраво виражене елітне спрямування. «Зевс», «Афіна» й «Аполлон» в «Олімпа», преміумний «Мягков» і «Шустов», «Диканька» та ще немирівський Lex і запорізька «Хортиця»: конкуренція в колись просторому секторі посилюється. Водночас з проникненням у елітний сегмент, традиційні лінійки компаній активно розширювалися за рахунок «кольорових» горілок («Мягков клюква», «Nemiroff Житня з медом», «Союз-Віктан на березових бруньках», «5 капель Чiлi» та багато інших). Таким чином, виробники закривають не лише всі можливі цінові, а й усі смакові позиції.

Успішне виведення «Мягкова» надихнуло й інші оптові компанії на створення власних горілчаних брендів. У результаті з’явилися «Хлібний дар» («Баядера») і «Хортиця» («Мегаполіс»). У «портфелі» першої також з’явилися придбані цього року марки «Перша гільдія» і «Козацька рада».

Роботи над асортиментом підкріплювалися й модернізацією виробничих потужностей як запорукою успішного розвитку на майбутнє. Реконструкцією всерйоз зайнялися Одеський ЛГЗ № 1, «Княжий град», «Шустов», Nemiroff (нарівні з модернізацією існуючого виробництва компанія будує й новий завод), власні потужності придбав «Гетьман», а в Запоріжжі взагалі з’явилося нове, найсучасніше виробництво з випуску «Хортиці» (саме ця торгова марка наступного року збирається всерйоз позмагатися з лідерами). Результатом виробничих удосконалень має стати не лише збільшення фізичних обсягів, а й підвищення якості продукції.

Одразу дві мети переслідують зусилля з удосконалення зовнішнього вигляду продукції: виграш у конкурентних аналогів шляхом надання продукції привабливого «європейського обличчя» і боротьба з фальсифікатом за допомогою оригінальної пляшки з індивідуальним захистом. Після вдалого оновлення «Мягкова» цього року вдосконалюється зовнішній вигляд горілки в різних цінових сегментах: «Вдала», «Благов», «Союз-Віктан», «Столичний стандарт», «Шустов», не кажучи вже про преміумні зразки, які оформлюються з особливим шиком. Дедалі частіше застосовується ковпачок «гуала», що перешкоджає повторному наповненню пляшки, а «іменні» замовлення на пляшку є непоганою підмогою для вітчизняних скляних заводів. Щоправда, пляшку для преміумної горілки через особливі вимоги все ще замовляють переважно за кордоном (серед найпоширеніших географічних напрямів — Велика Британія, Франція, Польща).

Візуально впливає на споживача й реклама. Незважаючи на те що після прийняття нового закону деякі рекламні прийоми було «урізано» (наприклад, відкриті дегустації в торгових точках), її кількісного зменшення не спостерігається. Навпаки, головною тенденцією року, що минає, стало захоплення горілчаних компаній спортом. Боксерські поєдинки під логотипом Nemiroff чи італійський футбольний чемпіонат від «Олімпу» отримали цього року продовження у вигляді спонсорування тих чи тих спортивних заходів іншими популярними брендами зі світу алкоголю. Крім того, «Мягков» став офіційним спонсором збірної України з футболу, і його душевна компанія потенційно включає тепер і Андрія Шевченка (без сумніву, найжаданіша спортивна особа для рекламістів).

Що рік майбутній нам готує...

Головний прогноз, про який говорять ринкові оператори, — рішучий прорив з боку держави у справі боротьби з нелегалами. За словами голови наглядової ради компанії «Союз-Віктан» Андрія Охлопкова, «якщо держава хоче збирати акциз зі всієї продукції, то ставка має бути єдиною на весь спирт зі сплатою в повному обсязі. Якщо є необхідність дотувати лікарські препарати, то через цільові дотації тим, хто їх виробляє, — це одна частина проблеми. Інша — виробництво технічного спирту відокремити від виробництва етилового. Необхідно ліквідувати можливість виробництва технічного й харчового спирту на одних виробничих потужностях. Сьогодні держава має монополію на виробництво спирту, а відтак і можливість навести порядок на цьому ринку».

Поки що на основному полі діяльності горілчаних підприємств точиться боротьба з тінню, вони стрімко завойовують очки на слабкоалкогольному ринку. Така тенденція посилилася з активізацією на слабкоалкогольному шляху провідних горілчаних виробників («Союз-Віктан», «Олімп», «Старий друже», Nemiroff, «Гетьман» тощо).

Безумовно, додаткові зусилля компаній будуть направлені на освоєння російського ринку. Наразі найбільших успіхів там досягнув Nemiroff. Доволі успішно працюють у цьому напрямі оператори провідної п’ятірки та інші виробники. Водночас на вітчизняному ринку оператори прогнозують збільшення середньоцінового сегмента за рахунок скорочення нижнього, а також продовження розширення в кількісному параметрі ділянки «преміум» (про входження на неї роздумують ще кілька компаній, але ці плани наразі не розголошуються).

---

Найяскравіші новинки року, analitics.com.ua

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар