«Момент істини» конституційної реформи

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Наприкінці року Верховна Рада розв’яже головну інтригу політичного сезону-2003 — навколо політичної реформи. Схоже, 23 грудня реформа таки отримає «перше дихання», але це не стане підставою для спокійного сценарію передачі влади «кому потрібно». Позаяк ті, хто зараз «проти» перемоги на всенародних виборах кандидата від некомуністичної опозиції, не можуть дійти згоди — «за» яку Україну вони виступають після другого терміну Президента Кучми.

Цього вівторока на ВР очікує перше голосування за проект змін до Конституції країни. Згідно із законодавством, зміни до Основного Закону вносяться у два прийоми: на цій сесії за них повинні проголосувати 226 депутатів, а на наступній сесії трьомастами голосами парламентарії мають право міняти Основний Закон. За прогнозами опитаних «Контрактами» експертів, цього тижня прихильники змін мають усі шанси набрати 226 голосів. «Питання не в тому, чи парламент проголосує за реформу, а в тому, скільки буде голосів. Якщо за проект більшості проголосує приблизно 240 депутатів, то шанси на подальшу її реалізацію незначні. Якщо «за» проголосує близько 280 нардепів, це означатиме, що комуністи з лав опозиції перейшли до провладних сил», — заявив депутат від Соцпартії Юрій Луценко.

Три горішки для «попелюшок»

На сьогодні існує три законопроекти змін до Конституції. Автором одного з них є голова Адміністрації Президента Віктор Медведчук і комуністи, другого — група депутатів пропрезидентських фракцій на чолі з координатором парламентської більшості Степаном Гавришем. Обидва вони наголошують на необхідності обрання президента у ВР і за змістом фактично однакові. Окрім хіба що терміну, коли ВР зможе обирати президента парламентом: в 2006 році або в 2004.

Третій варіант конституційних змін розробляла парламентська група на чолі з лідером Соцпартії Олександром Морозом. Проект Мороза передбачає зменшення повноважень президента за рахунок передачі права формувати уряд парламенту. За нього схильні голосувати Соцпартія, Блок Тимошенко і «Наша Україна». Хоча представники «НУ», кажучи «так» на міжфракційних консультаціях, у розмовах між собою називають будь-які зміни до Конституції недоцільними. Комуністи на словах також не відкидають можливості підтримати «зміни Мороза», але, за твердженнями колег по опозиції, вони вже зробили свій вибір на користь провладних законопроектів. «Не виключено, що КПУ отримає декілька посад губернаторів в обмін на голоси «за», — заявив один з лідерів Народного Руху Вячеслав Коваль». Самі представники комуністів ухиляються від прямої відповіді, за який законопроект голосуватимуть. «Потрібно добре подумати над різними нормами», — сказав заступник лідера КПУ Георгій Крючков.

У результаті шанси законопроекту Мороза бути реалізованими — щонайменші. Зі свого боку, опозиціонери можуть вдатися до блокування трибуни, або спробують проголосувати всі три законопроекти, розраховуючи на те, що поки йтиме детальне обговорення всіх законопроектів, частина «більшовиків», злякавшись швидкої зміни влади, тихо саботуватиме потуги Адміністрації Президента провести реформу.

1,5-річний капітан

На думку більшості спостерігачів, навесні 2004 року варто очікувати прийняття законопроекту, згідно з яким вибори президента парламентом відбудуться в 2006 після обрання нового складу ВР. Цей варіант, на перший погляд, виглядає як компромісний. Проте його реалізація породжуватиме неабияку конфронтацію в майбутньому. «Президент, обраний на півтора роки, робитиме все, аби внести свої зміни до Конституції й залишитися на своїй посаді й надалі. Навіть після проведення «реформи» у президента буде достатньо ваги, аби серйозно вести боротьбу. Уся біда ініціаторів змін до Конституції в тому, що, з одного боку, вони хочуть обмежити повноваження не вигідного їм майбутнього президента, а з іншого, — бояться це робити, бо залишається можливість балотування Леоніда Кучми», — заявив «Контрактам» політолог Кость Бондаренко.

Політолог Дмитро Видрін прогнозує, що в результаті реформи нинішній парламент обиратиме президента вже наступної осені. За його словами, в результаті змін широка публіка побачить цілий сонм потенційних кандидатів у президенти, яких досі ніхто не розглядав. «Моральна стійкість, харизматичність, тобто ті якості, які мають значення при загальнонародних виборах, тепер відійдуть на задній план. М’яко кажучи, «моральна гнучкість» стане головною вимогою для обрання президента парламентом. Тому не дивно, що виринула кандидатура Леоніда Кравчука, з його вмінням ходити «між крапельок». Думаю, навіть Степан Гавриш також бачить себе майбутнім президентом, сильні шанси у спікера Володимира Литвина», — вважає Видрін.

Україна — як Грузія?

У разі такого сценарію опозиція погрожує масовими акціями протесту. «Ми повторимо грузинський варіант», — обіцяє Луценко. Як розповів «Контрактам» редактор сайту громадського спротиву «Майдан» Михайло Свистович, який зі студентських років знайомий з лідером грузинської опозиції Михайлом Саакашвілі, останній глибоко вивчав досвід і причини поразки акції «Україна без Кучми». Про те, наскільки українська опозиція врахувала свої помилки й скільки коштуватиме «грузинський варіант» в Україні — у наступних номерах «Контрактів».

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар