«Польща в ЄС — нові можливості для України»

Андрій МИСЕЛЮК

Українські економісти впевнені, що нові члени Євросоюзу більше за всіх зацікавлені в компенсаціях Україні через розширення ЄС. Однак Польща категорично заперечує саму можливість таких компенсацій. Про причини такого радикального підходу Варшави до вельми болючої для України проблеми «єврозбитків» розповідає посол Республіки Польща в Україні Марек Зюлковскі.

Посол Польщі в Україні Марек Зюлковскі

— У травні 2004 року Польща стане членом Європейського Союзу. Що зміниться в українсько-польських відносинах?

— Ваші політики чомусь вважають, що в наших відносинах щось радикально зміниться. Проте, на мою думку, не треба чекати якихось фундаментальних трансформацій. Передусім тому, що зі вступом Польщі до Євросоюзу не станеться глобальних геополітичних змін: наша країна вже давно живе за стандартами ЄС, а Україна наближається до ЄС і НАТО. Ми переконані, що після вступу Польщі до ЄС Україна отримає нові можливості, насамперед в економічному плані: знизяться митні тарифи в польсько-українській торгівлі — з 9-10% подеколи до нуля. Крім того, Польщі як повноправному члену Євросоюзу зручніше буде грати роль промоутера України. Тому ми вважаємо, що Польща в ЄС — це шанс для поліпшення й зміцнення польсько-українських відносин.

— Пріоритети цих відносин зміняться?

— На сьогодні значна частина польсько-українського товарообороту припадає на малий і середній бізнес. До нього залучено 10-15 тисяч підприємств і десятки тисяч осіб з польської й української сторони. І це вже загальний чинник політичних і суспільних відносин наших країн. Розширення ЄС і зниження митних тарифів теоретично може піти на користь і українським, і польським підприємствам, а також привести до збільшення товарообороту. Цей товарооборот стабільно зростає, починаючи з 1999 року. 2002 року він становив $1,6 млрд, а 2003-го, за прогнозами, досягне $2 млрд.

— А як це вплине на «човниковий» бізнес українців з прикордонних регіонів у Польщі?

— Так звана незареєстрована торгівля є швидше не економічним, а суспільним феноменом. Така торгівля не впливає на макроекономічні тенденції в Польщі та Україні, але має економічне значення для жителів прикордонних регіонів, оскільки Східна Польща, як і Західна Україна, — не найрозвиненіші області наших країн. Тут, звичайно, треба шукати розв’язання торгових питань. Проте набагато важливіше нині відповісти на запитання: чим сьогодні є польсько-український кордон? Він є зоною пасивного контролю, на відміну від того ж польсько-німецького кордону, який Польща й Німеччина змогли перетворити на зону активної співпраці. Необхідні реальні заходи для створення інфрастуктури, аби українсько-польський кордон не був лише зоною контролю.

— Які плюси для України від розширення ЄС — зрозуміло. А як щодо негатива?

— Я не сприймаю розмов про негативні наслідки розширення ЄС, бо Україна набагато більше матиме переваг. Передусім це можливість для вашого бізнесу діяти на загальному європейському ринку. Причому це зможе робити не лише дрібний і середній, а й великий бізнес, оскільки йдеться і про зниження тарифів, і про скасування всіх обмежень на внутрішніх ринках нових членів ЄС — на енергетичному, газовому тощо. Ба більше, ЄС як політичний суб’єкт стане безпосереднім сусідом України. Ви зможете впритул контактувати з європейським інформаційним простором. Сьогодні дуже мало позитивної інформації про Україну в Європі. Проте після розширення Європейського Союзу Україна отримає можливість створювати в Європі позитивний імідж своєї країни не через Брюссель, а через своїх безпосередніх сусідів — Польщу, Угорщину тощо.

— Як ви оцінюєте перспективи отримання асоційованого членства України в ЄС?

— Коли Україна стане членом СОТ (а ваша країна сподівається досягнути цієї мети 2004 року), Польща може розпочати переговори з іншими членами ЄС про асоційоване членство України. Є певні міфи про те, що Україна не зможе стати членом ЄС, що Євросоюз не хоче приймати Україну тощо. Такі самі міфи на початку 90-х років існували і в Польщі. Однак наголосимо, що спочатку необхідно провести внутрішні реформи з наближення до стандартів ЄС і лише потім можна буде говорити про реальність запрошення вступити до Євросоюзу.

— Оскільки Євросоюз відмовився обговорювати питання про компенсацію втрат України через розширення цієї організації, чи може Польща скоротити збитки України, зберігши особливий режим торгівлі з нашою країною?

— Не може бути й мови про компенсацію Україні через розширення Євросоюзу від ЄС загалом і від Польщі зокрема. Ми не поділяємо думки українських експертів, які говорять про необхідність компенсацій Україні. Нам здається, що це не є офіційною позицією української влади. Досвід Польщі свідчить, що сусідство з ЄС дає позитивні наслідки. Зміни в структурі торгівлі, звичайно, будуть. Однак сума змін буде позитивною для України і виражатиметься в мільярдах доларів. Водночас зберегти діючий зараз режим в торгівлі між Польщею й Україною після нашого вступу до ЄС однозначно не вдасться. Я вважаю, що найкорисніший режим торгової співпраці наших країн — торгівля між ЄС (куди вступить Польща) та Україною.

— Великий український бізнес уже виходить на польський ринок. Наприклад, корпорація «ІСД» бере участь у тендері щодо придбання польського меткомбінату Huty Czestochowa. Як вплине на цей процес вступ Польщі до Євросоюзу?

— Усе залежатиме від того, як самі представники великого українського бізнесу розцінять вигідність чи невигідність виходу на польський ринок після нашого приєднання до ЄС зі своєю електроенергією, газом, нафтою, металопродукцією з урахуванням усіх євросоюзівських лімітів і квот. Я цікавився думкою ваших великих бізнесменів щодо цього, але чіткої відповіді не отримав. Вони кажуть, що необхідно провести попередні розрахунки. Річ у тім, що зараз у кількох галузях польського ринку діють внутрішні, регульовані державою, ціни — на електроенергію, газ. І поки що не відомо, хто запропонує нижчі ціни на постачання тієї самої електроенергії. Ваші бізнесмени розуміють, що зі вступом Польщі до ЄС виникне нова ситуація. Якщо вони не готові вже зараз сказати, яке саме місце мають намір посісти на польському ринку після травня 2004 року, то нелегко розрахувати, наскільки буде вигідно українцям працювати на цьому ринку.

— Чи можна вважати вирішеним питання добудови нафтопроводу до Плоцька після підписання міжурядової угоди про інтеграцію нафтопроводу Одеса—Броди в польську нафтотранспортну систему?

— Підписання цих домовленостей свідчить про стратегічний вибір України на користь прямого, а не реверсного напряму нафтопроводу. Ми підписали домовленість щодо правових і технічних умов використання цього шляху згідно з європейськими стандартами. Щодо конкретних намірів добудови нафтопроводу, представники нашого державного підприємства з використання нафтопроводів PERN погодилися увійти до ради, яка вирішуватиме всі головні питання щодо добудови й використання нафтопроводу. Ми маємо намір на початку 2004 року здійснити експериментальне транспортування нафти залізницею з Бродів до Південної Польщі.

— Яка ціна на нафту з цього нафтопроводу влаштує польські НПЗ?

— Я не впевнений, що польська сторона зараз готова дати відповідь на це запитання. Проте два найбільших польських НПЗ — «Орлен» і «Лотос» — вже підтвердили, що готові купувати цю нафту, і підписали відповідні документи.

— Як вплинуло запровадження польських віз для українців на інтенсивність поїздок наших громадян до Польщі і як довго ці візи залишатимуться безплатними?

— Наразі не відомо, доки діятимуть безплатні візи. Також не зрозуміло, чи будуть взагалі польські візи платними. Звичайно, ніколи не можна бути задоволеними до кінця, але ми вважаємо, що збудовано дуже ефективну систему видачі віз. За жовтень—листопад 150 працівників п’яти наших консульств (у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Луцьку) видали 120 тисяч віз. Це дуже велика робота — жодна країна таку кількість віз за такий короткий час не видавала. Нам відомо про деяке напруження, особливо у Львові, що виникло через черги на отримання віз. Проте не можна збудувати 15-20 консульств й усім видавати візи без черги.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар