Фін Штирліц

Вячеслав ДАРПІНЯНЦ

Голова Державного департаменту фінансового моніторингу Сергій Гуржій в інтерв’ю «Контрактам» відповідає на незручні для нього запитання. У грудні уряд збирається провести через ВР пакет змін до законодавства щодо боротьби з брудними грішми.

Сергiй Гуржiй

Якщо у Кабінету Януковича все вийде, то під пильною увагою держави опиняться чи не всі серйозні фінансові операції в країні. Така ціна співпраці України з Міжурядовою організацією боротьби з відмиванням брудних грошей (FATF).

FATF багато не треба

— Чи багато повідомлень надходить до департаменту щодо потенційно сумнівних фінансових операцій?

— Щодня ми отримуємо від півтори до двох тисяч таких повідомлень. Однак у цьому разі йдеться лише про підозри щодо відмивання: до правоохоронних органів, як я вже сказав, ми передали лише 15 узагальнених матеріалів. За чотирма з них було порушено карні справи.

— Який порядок сум, що відмиваються, хто і як відмиває гроші в Україні?

— З останнього — вельми цікаві матеріали ми відпрацювали щодо міжнаціональної фінансової операції. Можу сказати, що в результаті в Естонії було заблоковано кілька мільйонів євро «українського походження». Цю фінансову операцію було замасковано під транзитну — через Естонію до Ізраїлю — й вона мала відверто шахрайський характер (фальсифікація документів, спроба надати протизаконній трансакції легальний характер тощо). В Україні, Естонії та Ізраїлі також порушено карні справи. Одних учасників операції, скажімо, в Ізраїлі, вже заарештовано, інші — у розшуку. У зв’язку з тим, що слідство ще триває, я не можу зупинятися на всіх деталях, хоча наш департамент і відпрацював їх.

— Ви задоволені такими результатами? А чи задовольнять вони експертів FATF?

— Результати та ефективність нашої роботи можна оцінювати за різними показниками. Особисто я переконаний, що ми в жодному разі не повинні оцінювати нашу працю за кількісною складовою. Важливо розбиратися в суті операцій, розуміти цілі тієї чи іншої трансакції, аналізувати, по зернині накопичувати інформацію, отриману від суб’єктів первинного рівня. І тільки тоді, коли ми будемо цілком впевнені, що маємо справу з відмиванням брудних грошей, ми передаємо інформацію правоохоронцям. Україна — не найголовніше місце на планеті, де відмиваються гроші. Навпаки, питома вага нашої країни в «світовому океані» брудних грошей становить лише 0,1-0,3%. У гонитві за кількісними показниками ми, серед іншого, можемо зашкодити репутації України: експерти FATF, ознайомившись з «плідними» результатами нашої роботи, були б надзвичайно здивовані й обов’яково зробили б відповідні висновки.

Колективний спецназ

— Дискусія щодо виведення Держфінмоніторингу з підпорядкування Мінфіну поволі зійшла нанівець. Що це спричинило?

— Указом Президента № 740 урядові було наказано підготувати й подати на розгляд Верховної Ради доповнення до базового закону. Згідно з цими доповненнями, Держфінмоніторинг у перспективі має стати центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Зміни вже пройшли розгляд у профільних комітетах ВР і, гадаю, в грудні відповідний законопроект буде винесено до сесійної зали на голосування. Таким чином, якщо говорити буквально, обговорення зійшло нанівець, позаяк ця ідея близька до практичної реалізації.

— Які гарантії, що «фінансова розвідка» може протидіяти фінансовим махінаціям високопоставлених чиновників і не виконуватиме при цьому «замовлення» щодо нейтралізації ділових і політичних конкурентів?

— Статтею 13 Закону «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом» використання Держдепартаменту фінансового моніторингу в партійних, групових і особистих інтересах заборонено. Участь відомства у партіях, громадських організаціях і рухах, що переслідують політичні цілі, не допускається. Я й мої підлеглі не є членами партій, громадських об’єднань, фінансово-промислових груп тощо. Порушення положень про політичну незалежність Держдепартаменту тягне за собою карну відповідальність.

— Це на папері. А в реальному житті ви змогли б запобігти махінації рівня Павла Лазаренка?

— Безумовно, ми б виконали усі вимоги закону.

— І, звичайно ж, ефективно?

— Національна система протидії відмиванню має низку особливостей. Аналогічно до інших контролюючих інстанцій про ці особливості можна говорити як про переваги. Скажімо, ДПАУ контролює сплату податків і наповнює бюджет. Вона ж виявляє порушення, ухвалює рішення щодо них, вона ж, за наявності достатніх обставин, порушує кримінальну справу (наприклад, щодо ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах), її ж слідчий апарат готує звинувачувальний висновок... Словом, наявна уніфікація низки функцій одним відомством.

Ідеологія національної системи протидії відмиванню, навпаки, аж ніяк не унітарна. По суті, йдеться про нову для України систему, в якій задіяно цілий ряд суб’єктів: 1) фінансовий посередник, який повідомляє про сумнівну операцію; 2) регулятор, який роз’яснює законодавство й перевіряє дотримання норм на первинному рівні фінмоніторингу; 3) Держдепартамент, який отримує, перевіряє й, у разі підозри, передає узагальнені матеріали до правоохоронних органів, які, своєю чергою, виводять цю інформацію в ранг розслідування. Відповідно систему побудовано таким чином, що виключено можливість одноосібного прийняття рішення. А тому зловживання, про які ви говорите, у цій системі неможливі, позаяк процес боротьби з відмиванням побудовано на взаємозалежності суб’єктів і, по суті, він контролюється на всіх його етапах. Неможливо, наприклад, закрити інформацію про махінації в департаменті, оскільки про неї вже знають на первинному рівні, який, своєю чергою, підконтрольний регулятору. На всіх етапах нашої діяльності присутня допустима гласність та прозорість. В цьому й полягає принципова новизна моделі, що надзвичайно важливо.

Тероризм у динаміці

— Досвід роботи в ДПАУ допомагає вам боротися з брудними грішми?

— Досвід, як кажуть, не носити за плечима й він не обтяжує. ДПАУ — це серйозна структура й досвід, набутий за десять років роботи в податковій службі, звичайно, мені допомагає.

— На розгляді ВР — зміни до Закону «Про протидію...», які, по суті, можуть поставити багатьох суб’єктів господарювання під контроль «фінансової розвідки». Чи не боїтеся відповідальності?

— Понад сто держав світу дотримуються рекомендацій FATF з метою організації єдиної політики, використання спільних інструментів адміністративного регулювання та запобіжних заходів, щоб уникнути просування брудних грошей у свої фінансові системи. Зміни, які сьогодні уряд пропонує внести до українського законодавства, повністю відповідають рекомендаціям FATF, удосконаленим на берлінському засіданні. Головним чином ці зміни торкнуться регулювання ринку послуг небанківських установ. Йдеться про розширення переліку суб’єктів, зобов’язаних інформувати Держфінмоніторинг про сумнівні фінансові операції. Передусім це стосується представників нефінансових професій (нотаріусів, адвокатів, аудиторів, торгівців нерухомістю тощо). З розширенням переліку суб’єктів первинного рівня фінансового моніторингу логічно буде збільшено кількість національних регуляторів: окрім НБУ, Держкомісії з цінних паперів і Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, на контроль будуть орієнтовані Мінфін, Мін’юст і Держкомзем. Крім цього, з огляду на рекомендації FATF, ми збираємося запровадити додаткові запобіжні засоби у відносинах українських фінансових установ з нерезидентами.

Особливо з так званими банками-оболонками. Не секрет, що сьогодні інформаційні технології дозволяють, перебуваючи в аеропорту будь-якої країни світу, за допомогою комп’ютерної мережі здійснювати фінансові операції. Цілком логічно, що FATF пропонує (і ми це заклали в законопроекті) національним контрагентам з’ясовувати, наскільки порядний їхній партнер-нерезидент. Базою ідеології є можливість національного фінансового посередника звертатися до регулятора, який, своєю чергою, запитує інформацію про нерезидента в регулятора тієї чи іншої країни.

Держави, природно, беруть на себе зобов’язання давати на такі запити оперативні відповіді. Регулятор нерезидента, таким чином, дає чітку й докладну характеристику «власного» фінансового посередника: наприклад, чи доброчесна банківська установа або, приміром, чи репутація банку рівноцінна напису на паркані. Потім через національного регулятора необхідна інформація надходить до фінансового посередника (наприклад, до страхової компанії, яка робить висновок, чи варто, скажімо, перестраховуватися у тієї чи іншої зарубіжної СК). Відповідні висновки роблять і національні регулятори.

У контексті рекомендацій FATF уряд на законодавчому рівні пропонує визначити категорію «політичних діячів», до фінансових операцій за участю яких мають застосовуватися особливі заходи обачності.

— На вашу думку, як сприймуть цю норму українські депутати?

— У цьому контексті депутати не підпадають під категорію «політичних діячів». Дотримуючись рекомендацій FATF буквально, йдеться про керівників політичних партій, вищих керівників органів державної влади тощо. Народний депутат — це, по суті, така сама професія, як і будь-яка інша.

— Чи готова Україна дотримуватися «берлінських рекомендацій» без збитку для своєї перехідної економіки? Швейцарія, наприклад, у грудні узаконила банківську таємницю на рівні Конституції Конфедерації.

— Я не хочу давати характеристику Швейцарії і її ставленню до рекомендацій FATF. Гадаю, що авторитетна міжнародна організація на своїх найближчих засіданнях зверне увагу на ступінь виконання рекомендацій власними членами. Зараз об’єктивно складається ситуація, коли деякі країни «чорного списку» мають розвиненіші механізми боротьби з відмиванням, ніж країни — члени FATF. Переконаний, що Українська держава і суспільство загалом готові дотримуватися рекомендацій FATF. Ми достатньо довго знаходимося в «чорному списку», щоб, як і раніше, залишатися в ньому без шкоди для репутації та інвестиційної привабливості країни.

— Як суб’єкти первинного рівня можуть дізнатися про походження прихованих від оподаткування прибутків, тобто як зрозуміти, гроші виручені від продажу насіння чи героїну?

— Ухиляння від сплати податків і неповернення валютної виручки не належать до предикатним відмиванню злочинам. Департамент, отримавши інформацію від суб’єктів первинного рівня фінмоніторингу, шукає в ній елементи злочинів, об’єктивно не пов’язаних з несплатою податків. Нас цікавлять злочини з розряду незаконної торгівлі зброєю, людьми, людськими органами, хабарництва, корупції тощо. Відповідно жодної інформації про ухиляння від сплати податків, наприклад, до ДПАУ ми не передаємо. Цього не було, не має бути і не буде ще й тому, що це заборонено законом. Стаття 8 базового закону забороняє Держфінмоніторингу передавати інформацію, отриману від суб’єктів первинного рівня фінансового моніторингу, що містить комерційну чи банківську таємницю.

— Однак стаття 13 цього самого закону передбачає кілька винятків. Чи не так?

— Це правда. За наявності достатніх підстав (підозр, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією прибутків чи фінансуванням тероризму) ми надаємо правоохоронцям, згідно із компетенцією, відповідний узагальнений матеріал. Однак якщо розглядати ці статті в комплексі, то передавати інформацію, що містить комерційну чи банківську таємницю, нам заборонено. Винятком є вже згадані мною злочини. Банківська таємниця, абсолютно справедливо, має бути захищена, але вона не повинна захищати злочинців, які відмивають брудні гроші. Якщо ж хтось із читачів «Контрактів» зіткнеться з несанкціонованою передачею інформації з нашого департаменту до правоохоронних органів, то, як наслідок, на нашого працівника чекає карна відповідальність. Усі працівники нашого відомства це чітко усвідомлюють.

— Проте влітку цього року при купівлі на суму понад 50 тис. грн продавець вимагав у клієнта його ідентифікаційний код. Я, наприклад, збирав гроші упродовж п’яти років (або заробив одразу, але «в тіні»), щоб купити квартиру. Це тероризм?

— Абсолютно справедливо, що серйозні операції купівлі-продажу потребують адміністративного регулювання загалом й ідентифікації клієнта зокрема. Норми обачності запроваджує весь цивілізований світ, а Україна рухається до європейських стандартів. І ці стандарти містять не лише певну якість життя, а й низку правил, вимог, яких необхідно дотримуватися. З цим не можна не рахуватися. Тим більше, що терористичні акти в США було здійснено на гроші, які знімали невеликими сумами. Світ злочинності й тероризму знаходить дедалі нові способи відмивання. Ми ж навздогін ставимо все нові бар’єри. А для людини, яка живе відкритим, чесним, прозорим діловим життям, ці бар’єри не є перешкодою.

— Україну виключать з «чорного списку» FATF у лютому наступного року?

— Мені дуже хочеться відповісти «так». Ми очікуємо цього і, власне кажучи, Україна до цього готова. Однак потрібно бути коректним щодо FATF. Рішення щодо України прийматиметься колегіально і забігати наперед, хоч як би нам хотілося, не можна. Можу сказати, що ми робимо все можливе, аби позитивне рішення було прийнято в лютому. Ми вже багато зробили і внутрішньо до нього готові. Ми готові демонструвати експертам FATF напрацьовані нами норми проти брудних грошей, механізми їхньої практичної реалізації. І це — головне.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар