Вадим СКУРАТІВCЬКИЙ: Політичне божевілля

Є недуги дитячі. Їх дуже багато. Про що, зокрема, засвідчила незалежна Україна впродовж першого свого десятиріччя. Проте є недуги, схоже, зовсім іншого, протилежного дитинству, віку.

За інформацією, що просочилася з російського МЗС, у зв’язку з ситуацією у Грузії Росія збирається запропонувати двом тамтешнім автономіям (Абхазії та Південній Осетії) свій протекторат «в особливій юридичній формі», яка нібито не порушує міжнародне право. Що, зрозуміло, означає фактичне входження цих територій до складу Російської Федерації.

Вищесказане — не продукт тутешніх гарячкових журналістських фантазій.

Повідомлення про ті наміри Росії зійшли там з-під пера дуже авторитетного й вельми поінформованого журналіста пана Євгена Крутікова, блискучого знавця всієї кавказької проблематики, й давньої, й нинішньої.

Біжучий світ з усіма його процесами — надто «біжучий», щоб не повірити автору такого рангу й класу у тому — не побоїмося такого епітету — його есхатологічному повідомленні. Яке за своїм приголомшливим характером перевершує, приміром, усі російсько-українські негаразди, якщо за одиницю тих негараздів покласти, сказати б, «одну Тузлу».

Божевілля — вже сам факт тієї публікації («Известия», 28.11.2003). Звичайно, то дуже добре, що у тбіліське недавнє сум’яття втрутився, з гуманних міркувань, російський міністр зовнішніх справ. Той, який нагадав, що він наполовину росіянин, а наполовину грузин. Однак що ж там відбувається у глибинах його шанованого відомства?! Невже комусь справді там заманулось, у ритмі неймовірного історичного експромту, перекраяти політичну карту сучасного світу, та ще й чи не найбільш напруженої, вибухонебезпечної її, тієї карти, ділянки?

Об’єктивна ситуація у всіх тих грузинських автономіях справді важка. Однак додавати до всього того ще й колосальну авантюру інтервенціоністського характеру, ті анексіоністські наміри — це означає просто-таки підпалити сучасний світ, що у ньому й без того вже бурхають чи не апокаліптичні пожежі. Між іншим, недалеко від Грузії...

Згадана публікація — або неймовірного обсягу й намірів провокація, або привід бити на всесвітній сполох.

Маленький грузинський Карфаген має бути поновлений, а не поруйнований.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар