Висока напруга

Олег ВЛАДИМИРОВ

У Луганську знову заговорили про «реприватизацію» енергопостачальників

Фото автора

Чотирирічна «війна» за ВАТ «Луганськобленерго», здавалося, закінчилась минулої весни. Головного енергопостачальника було усунуто, а його місце посіло ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання».

«Реприватизація», дубль перший

Під час приватизації «Луганськобленерго», в 1998 році 35-відсотковий пакет акцій, що належав державі, придбала фірма «Веррона+», яку пов’язують з групою «Фінанси і Кредит» (ФіК). Трохи більше 25% акцій залишилося у власності держави, решту, крім незначної частини, яка належить членам трудового колективу «Луганськобленерго», раніше було придбано компаніями, дружніми до «ФіК». Це дало змогу групі здобути над енергокомпанією повний контроль. Утім, уже наступного року підприємство було фактично «реприватизоване».

1999 року тоді ще Вищий арбітражний суд України анулював результати торгів і заявив про повернення проданих акцій обленерго у власність держави (підстава — «Веррона+» не виконала умов приватизації). Тоді власниками цих акцій вже були треті особи, які (навіть якщо «Веррона+» щось і порушила), згідно із законом, вважаються сумлінними набувачами; вони досі оскаржують рішення ВАСУ в судах. Незважаючи на це, державний пакет акцій «Луганськобленерго» (понад 60%), що помітно «потовщав», було передано в управління Луганської облдержадміністрації.

У травні 2000 року Михайло Чечетов, тоді ще перший заступник голови Фонду держмайна, представив працівникам «Луганськобленерго» нового в. о. голови правління — заступника голови облдержадміністрації Миколу Гапочку, нині народного депутата України. Гапочка, що виступив як кризовий менеджер, провів збори акціонерів, на яких було обрано нове правління та наглядову раду ВАТ, а також замінено київського реєстратора на «свого», луганського. Легітимність цих зборів було оскаржено в суді, але рештками «Луганськобленерго» й досі керує команда, яка прийшла туди з легкої руки ОДА.

Дивні торги

Проте проблеми у «Луганськобленерго» нагромаджувалися й з новим керівництвом. Держпідприємство «Енергоринок», якому компанія заборгувала понад 1 млрд грн, подало позов до Вищого господарського суду України, а той ухвалив рішення про відчуження майна компанії. На початку 2001 року майже все воно (більше 300 великих підстанцій, близько 10 тис. дрібних трансформаторних підстанцій, майже 50 тис. км ліній електропередач) було продано за 110 млн грн. На думку фахівців-енергетиків — колишніх працівників «Луганськобленерго», ця сума в кілька разів нижча за реальну вартість. В аукціонних торгах взяли участь два гравці — ЗАТ «Фонд» (серед його засновників свого часу був записаний голова Луганської ОДА Олександр Єфремов) та Укрсоцбанк, який і став переможцем.

Майже відразу після торгів було порушено кримінальну справу, позаяк правоохоронці вирішили, що мережі «Луганськобленерго» було продано за заниженою вартістю. Крім того, виявилася пікантна обставина: за інформацією прес-служби Луганського УСБУ, підприємство, що проводило торги, уклало угоду страхування ризику з однією з київських фірм (на випадок, якщо торги не відбудуться) «заднім числом» — уже після проведення аукціону. Однак киянам було переказано страховий внесок — близько 1,5 млн грн. Як відомо, торги з продажу майна «Луганськобленерго» проводила луганська філія ДП «Укрспецюст». Розслідування обставин продажу тривало понад рік, однак нічим не закінчилось. У прес-службі прокуратури Луганської області повідомили, що 2002 року справу було припинено «через відсутність складу злочину».

Розстановка сил

Тиша в луганських «енерговійнах» запала в квітні 2002 року, коли ВАТ «Луганськобленерго», залишившись без електромереж і ліцензії на постачання електроенергії, поступилося місцем на ринку ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання». Нова енергопостачальна компанія Луганщини не була правонаступником «Луганськобленерго». Серед її засновників опинились Укрсоцбанк та «Інтерпайп». Очолив ЛЕО Петро Продан (брат голови Національної комісії регулювання електроенергетики Юрія Продана). По суті, ЛЕО було колективом найманих менеджерів і фахівців-енергетиків. Компанія керує електромережами, які викупив Укрсоцбанк, а будинок для головної контори ЛЕО орендувала у... «Луганськобленерго». Трудовий колектив майже повністю, за винятком деяких перших керівників, перейшов до ЛЕО з того ж таки «Луганськобленерго», працівникам навіть не довелося переносити речі до інших приміщень.

ТОВ «ЛЕО» стало першою в Україні обласною енергопостачальною компанією, що повністю перебуває у приватній власності.

Боротьба обласної влади за державний контроль над «рубильником» призвела до цілком протилежних результатів. Якщо раніше енергетики залежали від луганської ОДА, що керувала контрольним пакетом акцій і фактично самою компанією, то з приходом ТОВ «ЛЕО» вже ОДА виявилася залежною від енергетиків. Впливати на енергетику області через адмінресурс керівництву ОДА стало набагато складніше, будь-які спірні питання тепер доводиться вирішувати шляхом переговорів з керівниками енергокомпанії.

Ставши «безробітним», ВАТ «Луганськобленерго» є одним з найбільших кредиторів Луганської області, споживачі електроенергії винні йому близько 1,3 млрд грн. У свою чергу, енергокомпанія заборгувала 1,9 млрд грн ДП «Енергоринок». Сьогодні «Луганськобленерго» займається «вибиттям» старих боргів, що утворились у 1998—2002 роках.

У «Луганськобленерго» працюють трохи більше 100 осіб, їхнє основне завдання — ведення претензійно-позовної роботи. За багатьма сумами наближається час позовної давності, якщо не відсудити їх вчасно, борги спишуть і гроші буде втрачено. Нині виграно низку судових процесів на більш як 220 мільйонів гривень. Однак присуд ще не гарантує повернення заборгованого. Наприклад, дуже важко отримати гроші від вугільних підприємств, чимало з яких перебуває у процесі ліквідації. Виплата боргів проводиться за офіційно узгодженим алгоритмом, але якщо вона здійснюватиметься такими темпами, то може тривати років з десять. Увесь цей час «Луганськобленерго» приречене чекати, коли споживачі розплатяться за отриману продукцію.

ЛЕО не вистоїть?

Останнім часом у «Луганського енергетичного об’єднання» стали з’являтися такі ж проблеми, що й у «Луганськобленерго».

Свою роботу ТОВ «ЛЕО» розпочинало «з чистого аркуша», на чому неодноразово наголошувало керівництво компанії, акцентуючи на відсутності зобов’язань за платежами «Луганськобленерго». Компанія мала намір домогтися стовідсоткової оплати електроенергії споживачами, але Луганську область (як і весь Донбас) вирізняє не тільки високий рівень енергоспоживання, а й низький рівень оплати за електрику. Щомісяця ЛЕО має збирати близько 100 млн грн, однак фактичні надходження в середньому на 20% менші. Таким чином, заборгованість ЛЕО перед ДП «Енергоринок» перевищила 520 млн грн (що загрожує судовим позовом і відчуженням майна). Приблизно стільки ж винні споживачі самому ТОВ «ЛЕО».

За півтора року діяльності в ТОВ «ЛЕО», очевидно, так і не знайшли радикального засобу збільшити обсяг проплат за електрику.

Методи, які застосовує компанія, традиційні. Для роботи з населенням збільшено штат контролерів, на неплатників подаються судові позови, злісних боржників відключають або «обмежують» у споживанні. Проте проблема полягає в тому, що найбільших боржників — вугільні підприємства — відключати не можна, їх можна лише обмежити у споживанні, причому не більше ніж на 15%. Інша частина електрики живить системи життєзабезпечення шахт (зокрема, ліквідованих, де працюють тільки насоси для відкачування шахтних вод), зупинка яких може призвести до справжньої техногенної катастрофи. Непередбачуваними наслідками загрожує і відключення водопостачальників. Таким чином, енергокомпанія змушена постачати електрику, наперед знаючи, що грошей за неї не одержить. За цих умов джерелом прибутку стає не результат продажу, а можливість маніпулювати фінансовими потоками.

Інші гравці

Нині ТОВ «ЛЕО» не є абсолютним монополістом на луганському ринку електроенергії. Воно транспортує майже всю енергію, яка споживається в області, але щодо продажу його потіснили інші компанії. Кілька років тому Сєверодонецьке ВО «Азот», Алчевський металургійний комбінат, Стахановський феросплавний завод та Лисичанський склозавод «Пролетар», що споживають понад 25% електроенергії в області, вирішили користуватися послугами інших енерготрейдерів. Це рішення, швидше за все, мало суто економічну природу і не було пов’язане з ситуацією довкола «Луганськобленерго». Проте головний обласний постачальник електрики позбувся великих покупців, та ще й таких, що платять вчасно.

Цього року почала роботу компанія «Укренерговугілля», що має взяти «під крило» енергопостачання вугільних підприємств. Це означає, що реалізація ТОВ «ЛЕО» скоротиться на третину: в Луганській області вуглярі споживають 30% усієї електроенергії. Незважаючи на те, що вугільні підприємства є найбільшими боржниками, якщо вони підуть, енергетики втратять можливість впливати на них безпосередньо. Водночас колишні борги вуглярів є намір залишити на ТОВ «ЛЕО», оскільки «Укренерговугілля» не є правонаступником енергокомпанії і списати на нього заборгованість не можна. «Укренерговугілля» планує продавати електроенергію за спеціальними, нижчими за нинішні, тарифами. На думку керівництва ТОВ «ЛЕО», це може спричинити підвищення тарифів для інших споживачів і відповідно зниження рівня оплати, що, звісно, позначиться на бізнесі ЛЕО.

Чутки

Призначення на початку жовтня на посаду генерального директора ТОВ «ЛЕО» Валерія Безлєпкіна, який працював комерційним директором «Запоріжжяобленерго», багато хто вважав ознакою того, що в енергокомпанії змінився власник. Незадовго до того в Луганську з’явилися чутки, що Укрсоцбанк розчарований своїм луганським енергопроектом. Однак у прес-службі ТОВ «ЛЕО» заявили, що ця інформація не відповідає дійсності.

Не вщухають розмови і про «реприватизацію» ЛЕО. Це питання ледь не було винесено на обговорення позачергової листопадової сесії луганської міськради. Керівники виконкому запропонували передати ТОВ «ЛЕО» в комунальну власність, але поки що це обговорювалося тільки на засіданні луганського виконкому.

Втім, реальних можливостей «реприватизації» енергокомпанії не існує, і чиновникам виконкому це відомо. Місцеві спостерігачі вважають, що заяви про «реприватизацію» та чутки про зміну власника — частина певної PR-кампанії конкурентів (або великих боржників) ЛЕО, що не мають достатнього «адмінресурсу» для безпосереднього впливу на енергопідприємство та його власників. З масованої атаки в ЗМІ починалося й «повернення в держвласність» акцій ВАТ «Луганськобленерго».

Прогнози

Якщо ЛЕО не вдасться блокувати процес накопичення боргів перед «Енергоринком», компанія може збанкрутувати. Процес банкрутства можуть ініціювати й самі власники ЛЕО, якщо це виявиться вигіднішим, ніж продовжувати роботу і нагромаджувати борги. Проте сама заява про банкрутство чи його вірогідність може стати поштовхом для початку активного переділу енергоринку області з використанням усіх можливих ресурсів — від фінансових до адміністративних.

Претендувати на луганський ринок можуть, наприклад, донецькі і дніпропетровські енерготрейдери. Є також певна ймовірність повернення до гри ВАТ «Луганськобленерго»: деякі з його акціонерів ще не втратили надії довести в суді нелегітимність нинішнього правління та наглядової ради, а також анулювати результати торгів, на яких було продано майно ВАТ. Обленерго може використати і Луганська ОДА, яка за довіреністю ФДМ керує контрольним пакетом акцій. Для поновлення діяльності як енергопостачальника «Луганськобленерго» треба лише знову отримати ліцензію на постачання електроенергії і відвоювати у «приватників» електромережі.

Також не виключено, що луганським енергоринком зацікавляться й російські компанії, тим більше, що область безпосередньо межує з Росією, а енергосистеми Луганської та Ростовської областей колись були одним цілим. Як стверджують поінформовані джерела, «Луганське енергетичне об’єднання» останнім часом активно відвідують аудитори й консультанти з російською пропискою.

---

Довідка

ВАТ «Луганськобленерго» — статутний фонд 52,03 млн грн, номінал акції — 10 грн. «Луганськобленерго» до 1 квітня 2002 року було головною енергопостачальною компанією Луганської області, її штат складався з 6,5 тис. працівників. 1998 року компанія була однією з найприбутковіших в Україні, за підсумками року її прибуток становив 26,9 млн грн.

ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (ЛЕО) — є однією з найбільших енергопостачальних компаній на території України. Шість філій, понад 6000 працівників. Засновники — Укрсоцбанк і «Інтерпайп». Укрсоцбанк (Київ) у березні 2001 року придбав на аукціоні майже всі мережі «Луганськобленерго». 2002 року районна державна виконавча служба Луганська безоплатно передала ТОВ «ЛЕО» енергетичне майно ще на 37 млн грн. Компанія почала забезпечувати споживачів області електроенергією з 1 квітня 2002 року. Обсяг реалізації ЛЕО 2002 року становив 911,998 млн грн, чистий збиток — 25,609 млн грн. За цей період компанія постачила споживачам електроенергії на суму понад 1,3 млрд грн.

Дані з відкритих джерел

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар