|
|
|||||
| 02 Грудень 2008, Вівторок |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 49 вiд 08-12-2003 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
«Податковий» бюджет: фіскальний тиск на бізнес посилюється2 грудня стало відомо, що Президент підписав Закон про державний бюджет на 2004 рік. Остаточний варіант закону буквально рябить податковими змінами й нормами. Нардеп Віктор Пинзеник минулого тижня емоційно та аргументовано переконував, що заяви уряду про зниження податкового тиску — міф: «Стверджую, що податок на прибуток збільшиться, а не зменшиться. Як він може збільшитися? За рахунок оподаткування того, що цього року не вважалося прибутком. Податкова ставка буде меншою, а підприємці платитимуть податків більше». Аналогічні прогнози наводилися й щодо податку на додану вартість. Щодо преференцій експерти також уже висловилися: бюджет-2004 має яскраво виражену «антипільгову» спрямованість.
Почнемо з ПДВ. Депутати погодилися розстрочити бюджетну заборгованість перед підприємствами за цим податком. Погашення простроченої бюджетної заборгованості за податком на додану вартість, яка виникла станом на 1 листопада 2003 року і не відшкодована до 1 січня 2004 року, здійснюватиметься шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обiгу п’ять років. Такі облігації підлягають щорічному погашенню рівними частками (в розмірі 20 відсотків номінальної вартості таких облігацій) одночасно з виплатою доходiв (відсотків) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ. Держава вважає можливим знову залізти до кишені підприємств, свого часу прокредитувавших бюджет своїм ПДВ. «Враховуючи велику кількість охочих отримати свої гроші зараз, а не за п’ять років, облігації продаватимуться на вторинному ринку з дисконтом. А це дасть можливість особам, які придбають такі облігації за ціною, меншою від номінальної, оптимізувати (читай: скоротити) свої податкові виплати. Чинне законодавство забороняє проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, зокрема шляхом взаємозаліків. Однак, найімовірніше, відповідна норма не поширюватиметься на облігації», — прогнозує експерт Центру розвитку українського законодавства Максим Рилік. Для експортерів це ще не всі погані новини. «Законодавці вкотре продовжили дію норми про невключення до податкового кредиту вхідного ПДВ у разі «бартерного експорта». А крім того, схоже, після розрахунку частини експортного відшкодування (згідно з п. 8.4 Закону про ПДВ), до розрахованої частини треба застосувати ще одне обмеження: вичленити ту частку, що припадає на обсяг отриманої експортної виручки в загальному обсязі експортного продажу. Фактично право на експортне відшкодування надаватиметься лише після настання обох подій: і відвантаження, й надходження експортної виручки. Це може негативно позначитися на експортерах, які працюють з покупцями на умовах відстрочки платежу (пост-оплати)», — розповіла Свiтлана Мусієнко, менеджер податкового відділу «Ернст енд Янг Україна». Крiм того, з чинного закону про бюджет перекочувало чимало неприємних для бізнесу норм. 2004 року залишиться незмінним особливий порядок відшкодування ПДВ платникам податків, яким ДПАУ реструктурувала чи надала відстрочку зі сплати податків. Суми відшкодування автоматично зараховуються в рахунок погашення реструктурованих чи відстрочених сум податків. Те саме стосується й підприємств, у яких є прострочена заборгованість за кредитами чи фінансуванням, отриманим з держбюджету. Такий підхід держави цілком зрозумілий — бюджет зацікавлений у якнайшвидшому погашенні СПД податкової заборгованості. До того ж встановлені правила ігнорують інтереси компанії-боржника, яка, швидше за все, розраховувала на поступове погашення податкової заборгованості, а суми ПДВ до відшкодування планувала використати на погашення, наприклад, поточних податкових платежів. Найімовірніше, оскаржити дії податкової в цьому разі не вдасться, відтак керівникам доведеться переглянути планування фінпотоків з урахуванням цього. «Наступного року також діятиме заборона на здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, зокрема шляхом взаєморозрахунку, застосування векселів, бартерних операцій і зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах. Ця заборона не стосується імпортних векселів. Їхній статус залишився незмiнним: імпортні векселі можуть застосовуватися тільки щодо товарів, які ввозяться за прямими договорами для власних виробничих потреб», — повідомила Вікторія Добровольська, юрист юридичної фірми «С. К. О. Форум». Нарешті, Верховна Рада ліквідувала значну частину преференцій з податку на додану вартість, що суттєво ускладнить життя наступного року нинішнім їх власникам. Удар по прибутку Депутати «рішуче розібралися» зі старими збитками. Торішніми змінами до Закону про прибуток законодавці обмежили можливість використання податкових збитків, які виникли до 1 січня 2003 року, трирічним періодом з часу їх виникнення. Порівняно з п’ятирічним терміном, який діяв раніше, це було для підприємств серйозним обмеженням. Бюджетний закон-2004 запровадив нове, заборонивши наступного року перености старі збитки (що рахуються за станом на 1 січня 2002 року), які не було покрито 2003 року. «Наприклад, за логікою чинного закону, збитки, які виникли за результатами, скажімо, 4 кварталу 2001 року, могли бути використані впродовж 2003 і 2004 років. Згідно з нововведенням бюджетного закону, якщо такі збитки не «з’їв» прибуток 2003 року, 2004 року вони використовуватися вже не можуть», — пояснила Свiтлана Мусієнко. Не судилося справдитися й мріям багатьох бухгалтерів про застосування з 1 січня 2004 року вищих норм амортизації. Бюджетний закон-2004 заборонив застосовувати їх до існуючих і придбаних «беушних» основних фондів. Нові ставки амортизації діятимуть лише щодо основних фондів, придбаних після 1 січня 2004 року, які раніше не були в експлуатації. «Дрібниці» життя Неприємні звістки очікують й інвесторів, які планували скористатися пільгами СЕЗ і ТПР: на 2004 рік запроваджено мораторій на затвердження нових інвестпроектів в існуючих зонах і територіях, а також на створення нових і розширення вже існуючих зон. Відповідно зменшиться інвестиційна привабливість таких регіонів. Ознайомившись з бюджетним законом, підприємці знайдуть нові ставки деяких платежів: ставка збору з купівлі-продажу безготівкової валюти — 1,5 %; ставка земельного податку для земель (у населених пунктах), грошову оцінку яких не проведено, збільшена в 3,03 разу; вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкової валюти зросла втричі; а за надання послуг у сфері грального бізнесу — вдвічі. Щоправда, уважні експерти знайшли в бюджеті й деякі послаблення для бізнесу. Їх озвучила Ірина Косарєва, начальник відділу аудиту АФ «Київська аудиторська служба»: «Зберігається чинний порядок відрахувань і перерахувань пенсійних внесків, депутати пожаліли малий бізнес і відстрочили запровадження нового закону про пенсійне забезпечення. Далі, після реєстрації зміни місцезнаходження суб’єкта підприємництва, сплата встановлених податків проводиться за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Таким чином, якщо в січні 2004 року ви зареєструєтеся в податковій інспекції іншої територіальної громади, обов’язкові платежі відраховуватимете за старою адресою. Щоправда, в такому разі незрозуміло, куди здавати податкові звіти й хто матиме право їх перевіряти». Зазначмо, що депутати ще можуть зробити податкові сюрпризи — цього тижня ВР планує розглянути законопроект «Про внесення змін до деяких законів з питань оподаткування в зв’язку з прийняттям законопроекту про державний бюджет України на 2004 рік». Як заявлялося раніше, прийняття цього документа дало б змогу поповнити дохiдну частину держбюджету-2004 приблизно на 2,5 млрд грн.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|