Віртуальний інформпростір зіштовхується з реальністю

Андрій ЛАВРИК, Вілен ВЕРЕМКО al@gc.kiev.ua, vilver@gc.kiev.ua

Юристи переконані, що від суду в інтернеті не сховаєшся. Web-видання хочуть прозорих правил гри

Притягнути до суду власника сайту наразі не вдавалося нікому

З’ясовувати відносини з ображеними героями публікацій українським інтернет-виданням уже доводилося. Зокрема, позивались до сайту «Обком» (http://obkom.net.ua) та «Україна кримінальна» (http://cripo.com.ua). Утім, домогтися прихильності Феміди позивачам не вдалося. Виникають конфлікти й у «розкрученіших» інтернет-видань. «Бувають ситуації, коли, наприклад, компанія Ікс незадоволена появою публікації, що зображує її не в кращому вигляді, — говорить головний редактор сайту Кореспондент.Net (http://korrespondent.net) Леся Мазанік. — Проте це закінчується просто розмовами».

Появу у www багатьох ризикованих (з правового погляду) публікацій фахівці у цій галузі пояснюють тим, що в Україні зараз не існує діючої законодавчої бази, яка регламентує діяльність електронних видань. «У нас інтернет-видання засобами масової інформації поки що не вважаються, тому вони дозволяють собі більші вільності, ніж звичайна преса», — вважає Леся Мазанік.

Утім, учасники «віртуального» інформаційного простору нарікають на відсутність чітких правил гри. «З одного боку, правил ніби немає, але коли про них раптом згадують, то вони трактуються проти інтернету, — говорить головний редактор інтернет-газети ForUm (http://for-ua.com) Олексій Шалайський. — З огляду на такі випадки інтернет-видання зацікавлені, можливо, в більш жорсткому, але прозорому контролі».

Більшість «інтернетників» переконані: якщо хоча б один позов до інтернет-сайту про відшкодування моральної шкоди буде задоволено, їх кількість може зрости. Фахівці в галузі юриспруденції твердять, що правових інструментів для притягнення «віртуальних» кривдників до суду достатньо. «Щодо захисту честі та гідності, то засіб поширення відомостей, що їх паплюжать, для суду немає значення», — говорить юрист адвокатської фірми «Грамацький і партнери» Альберт Сич. За його словами, справи такого характеру, згідно зі ст. 7 Цивільного кодексу, розглядаються в судах загальної юрисдикції.

На думку експертів, притягнути власника сайту до відповідальності можна навіть тоді, коли він себе не афішує. «Тут можуть виникнути деякі складності, але довести, на кого зареєстрований web-сайт, цілком можливо, — вважає управляючий партнер адвокатської компанії «Агеєв, Бережний і партнери» Віктор Агеєв. — Можна також з’ясувати, кому належить домен (адреса сайту. — Авт.), хто уклав договір про розміщення сайту». Утім, притягнути до суду власника анонімного сайту в Україні нікому не вдавалося. Поки що.

Інтернет потрапить під тотальний контроль

Тим часом в Україні робляться спроби на законодавчому рівні встановити тотальний контроль над інтернетом. У парламенті зареєстровано проект Закону «Про моніторинг телекомунікацій» (№ 4042), яким передбачено надання СБУ повноважень фактично абсолютного контролю за телекомунікаціями.

Якщо цей закон «пройде» парламент і не буде ветований президентом, до операторів буде під’єднано систему моніторингу, через яку СБУ зможе отримати будь-яку інформацію, що проходить через мережу провайдера. Більш того, оператор повинен буде придбати моніторингове обладнання за власний кошт. Спецслужба надаватиме доступ до системи моніторингу іншим органам, підрозділи яких здійснюють оперативно-розшукову, контррозвідувальну та розвідувальну діяльність. Щоправда, законопроект передбачає дозвіл на зняття інформації лише за рішенням суду.

Експерти підкреслюють, що така редакція законопроекту суперечить Конституції України, чинному вітчизняному та європейському законодавству. «Законопроект може порушити права людини та основні свободи і насамперед права на приватність», — застерігає представник Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Крім того, оператори вважають неприйнятною норму, яка зобов’яже їх купувати моніторингове обладнання за власний кошт. В Асоціації учасників ринку інтернет України зазначають, що перекладання на операторів додаткових фінансових забов’язань на придбання моніторингового обладнання є фактично введенням податку на діяльність у сфері телекомунікацій.

В інтернет-асоціації України підкреслюють, що наслідком перекладання фінвитрат на операторів буде «не тільки суттєве збільшення ціни за інтернет, але й припинення діяльності багатьох середніх і малих провайдерів». Утім, за словами заступника голови СБУ Анатолія Герасимова, сьогодні вже близько 10 операторів обладнано системою моніторингу. Така вимога міститься в наказі Держкомзв’язку № 122 від 17 червня 2002 року, що зобов’язує «моніторитись» операторів, що надають послуги держорганам.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
al@gc.kiev.ua, vilver@gc.kiev.ua&data=01-12-2003&urll=/show/ukr/article/1358/4820031358.html','sendnews','width=650,height=400,resizable=yes,scrollbars=no');return false"> Оцiнити статтю		al@gc.kiev.ua, vilver@gc.kiev.ua&data=01-12-2003&urll=/show/ukr/article/1358/4820031358.html','sendnews','width=650,height=400,resizable=yes,scrollbars=no');return false"> Ваш коментар