Індульгенція на ризик

Олена ДЬОМІНА dyomina@gc.kiev.ua

Ухвалений Верховною Радою Закон «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрацію обтяжень» зменшить ризики тих, хто дає позики

Розробникам нового документа довелося грунтовно попрацювати. «Законом пропонується внести зміни до шістьох чинних кодексів України і сімох законів.

З огляду на створення нового механізму, що визначає систему та порядок надання кредитних ресурсів, а також забезпечення необхідних умов щодо їх повернення кредиторам», — зазначає перший заступник голови Комітету ВР з питань економічної політики, управління народним господарством, власності і інвестицій Володимир Демьохін.

При цьому норми майбутнього закону опрацьовувалися спільними зусиллями НБУ, Верховної Ради, уряду, Асоціації українських банків і фахівців Світового банкуc.

Зате результат виявився цілком пристойним. Того ж дня, коли депутати проголосували за новий закон (18 листопада), голова Нацбанку Сергій Тігіпко поспішив заявити кредиторам і позичальникам: «Впровадження принципово нового ринкового механізму забезпечення вимог кредиторів матиме значні позитивні результатии як для банківського сектора, так і для населення України. Мінімізація ризиків у банківському секторі дасть змогу залучити в економіку додаткові інвестиції, створити максимально сприятливі умови для отримання кредитів фізичними та юридичними особами — кредити стануть доступніші, знизиться їхня вартість».

Аналітики, які встигли ознайомитися з новим документом, підтримали головного банкіра — закон може істотно прискорити розвиток вітчизняної кредитної системи. І тільки фінансисти зреагували на подію стримано. Так, закон хороший і корисний. Однак при цьому вони особливо не говорили про зниження найближчим часом перспективого кредитних ставок і можливі заходи щодо лібералізації умов кредитних угод.

Великі перспективи кредиторів

Суть нового документа зводиться до двох основних моментів: істотного спрощення для кредитора реалізації його заставних прав і створення реєстру та реєстрації обтяжень. Передусім законодавець зрівняв у правах публічні (які виникають за рішенням суду або згідно із законом) і приватні (виходячи з укладеного договору) обтяження. Пріоритет матиме той кредитор, який зареєстрував обтяження раніше. Відповідно приватні кредитори відтепер матимуть такі самі можливості щодо стягнення боргу з несумлінних позичальників, як і держава.

До того ж деякі приватні кредитори навіть отримали певні переваги. Зокрема, суб’єктам, які продають товари з відстрочкою або розстрочкою платежу, надано право першочергового погашення боргу за рахунок майна несумлінного (з фінансового погляду) покупця, навіть за наявності обтяжень на майно, зареєстрованих раніше. Однак скористатися цим правом продавець зможе лише тоді, коли зареєструє в реєстрі предмет застави впродовж п’яти днів з часу продажу товару. І до того ж письмово повідомить інших кредиторів про виникнення у нього вищого пріоритету на обтяження. Завдяки цій нормі може розширитися коло продавців, які надають таку послугу, як продаж товарів у кредит, і це сприятиме тому, що чимало товарів стане доступнішими для споживачів, вважають експерти.

Водночас закон встановив новий порядок реалізації кредитором своїх прав, забезпечених обтяженням. Тепер у тих, хто дає позику, з’явилися додаткові підстави вимагати дострокового виконання зобов’язань, підтверджених заставою. Наприклад, якщо інша особа дістає право звернути стягнення на закладене майно, або коли розпочато справу про банкрутство боржника та ухвалено рішення про його ліквідацію. «У чинному Законі «Про заставу» передбачається можливість дострокового звернення стягнення на закладене майно тільки в разі реорганізації або ліквідації заставодавця. При цьому було практично неможливо звернути стягнення на майно ліквідованого підприємства. І його кредитори могли назавжди розпрощатися зі своїми грішми», — говорить старший консультант PricewaterhouseCoopers Борис Шварцер.

На додачу депутати постаралися перекрити всі можливі лазівки для маніпуляції з майном, які може здійснити боржник, щоб уникнути фінансової відповідальності за неповернений кредит. Закон встановлює таке правило: якщо після передачі в заставу рухоме майно видозмінили (розділили, переробили тощо), обтяження поширюється на актив, що вийшов у результаті «обробки». «Це додаткова гарантія для кредитора у випадку, коли обтяжене майно залишається в розпорядженні боржника, який може вдатися до ряду дій, що перешкоджають кредитору звернути стягнення на предмет обтяження», — вважає юрист ЮК «Тект-Реал» Майя Шмідт.

Цікаво, що при цьому закон допускає як судовий, так і позасудовий порядок звернення стягнення на майно, що перебуває в заставі, що знову ж таки допоможе зменшити ризики кредитування. Документ дозволяє без суду передавати майно боржника у власність кредитора, а також дає йому право продавати його на публічних торгах або безпосередньо третій особі.

Вочевидь тепер повернути борги кредитор переважно зможе й без допомоги суду. Однак якщо для реалізації своїх прав йому все ж доведеться звертатися до служителів Феміди, судовий процес може стати менш обтяжливим і витратним. «Законом внесено зміни до Господарсько-процесуального кодексу, які дають змогу подавати позов нерезиденту навіть тоді, коли він не має представництва в Україні (раніше кредитору доводилося судитися в країні нерезидента-відповідача, якщо сторони заздалегідь не передбачили арбітражного застереження, що дозволяло судитися в комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України).

Зрозуміло, судитися за кордоном дорожче. До того ж слід враховувати, що іноді суд потрібний, щоб зупинити нарахування валютної пені за перевищення 90 днів (якщо нерезидент затримує передоплачене постачання або оплату експортованої продукції, то підставою для зупинки «лічильника» валютної пені є саме звернення до суду або з відповідним позовом до нерезидента). Тепер зробити це буде простіше», — пояснює Олександр Мінін, партнер в ЮФ «КМ Партнери».

Маленькі радощі позичальника

Втім, нові можливості у спілкуванні з кредиторами з’явилися і для позичальників. Укладений кредитний договір, який забезпечується заставою, повинен містити докладний опис майна, що підпадає під обтяження. Кредитору це дасть змогу отримати встановлене відшкодування за рахунок конкретного активу, а боржнику — захистити своє майно від несумлінних кредиторів.

Крім того, запроваджується ще одна важлива новація. «Пропонований у законі порядок дає змогу боржникові — власнику предмета обтяження забезпечувати одним і тим самим предметом кілька зобов’язань, що, безперечно, зручно для боржника, в якого замало рухомого майна для виконання зобов’язань перед кількома кредиторами», — зазначає Майя Шмідт. Справа в тім, що в законі написано: якщо вартість предмета застави дає змогу задовольнити вимоги кредитора з вищим пріоритетом, то решта суми може бути розподілена між іншими обтяжувачами. А якщо і після цього залишаються гроші, їх повернуть боржникові.

Шпаргалка для кредитора

Основна частина закону передбачає створення державного реєстру обтяжень майна. Щойно його буде створено, реєстр застав рухомого майна, що ведеться нині, буде закритий, а всі дані з нього перенесено до нового. У ньому планується реєструвати права на активи — власне саме рухоме і нерухоме майно, а також пріоритетність прав кредиторів на нього. Причому реєстрація обтяжень у спеціальному реєстрі додасть їм легітимності щодо третіх осіб. В іншому випадку наявність обтяження буде особистою справою боржника і кредитора. Закон також дозволяє встановлювати пріоритет обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі. І це також важливо для кредиторів, оскільки обтяжувач, який має вищий пріоритет, автоматично дістає переважне право перед іншими кредиторами на відшкодування неповерненого кредиту.

Цей порядок дасть змогу кредиторам визначити реальний правовий стан майна, під який видаватимуться кредити, а отже, зменшити ризики при проведенні відповідних операцій. Такий механізм захищає і права третіх осіб, наприклад, тих, хто купує нерухомість, акції, валюту та інші активи. Будь-яка зацікавлена особа зможе вільно отримати інформацію з реєстру, перевіривши, чи не обтяжена майбутня купівля заставою або іншими зобов’язаннями, наприклад орендою. Скільки коштуватимуть послуги з внесення запису до реєстру та видання інформації, що зберігається в ньому, визначатиме Кабмін.

---

---

Коментарі експертів

«ПРОТИ»

Процедура видачі кредитів не зміниться

Олександр ЯРЕЦЬКИЙ, заступник начальника юридичного управління банку «Аваль»:

— Думаю, що з набранням чинності цим законом жодних змін у відносинах кредиторів і позичальників не станеться. Основна ідея цього документа — створення єдиного реєстру, що враховує будь-яке обтяження щодо майна, зокрема арешт, оренду, заставу тощо. Тим часом на сьогодні законодавство вже передбачає наявність двох реєстрів — рухомого і нерухомого майна. Перший реєстр — рухомого майна — створений і ведеться Міністерством юстиції. Він містить дані про всі наявні застави рухомого майна. При цьому встановлюється чіткий пріоритет задоволення кредиторів, який має той кредитор, право застави якого зареєстроване першим.

Таким чином, будь-який банк може перевірити наявність або відсутність у системі реєстру даних про те майно, яке він має намір взяти в заставу, і при оформленні застави зареєструвати своє право заставоутримувача. Другий реєстр — нерухомого майна — створений не був. Однак усі обтяження в частині нерухомості ведуть нотаріальні органи за місцем розташування цієї нерухомості. Відповідно також містяться в єдиному за нотаріальним округом реєстрі і можуть бути в будь-який момент перевірені банком. Отже, з прийняттям нового закону для банків нічого не зміниться, хоча формально, можливо, цей закон і сприятиме встановленню цивілізованіших правил роботи на ринку. Відповідно не зміниться і процедура видачі кредитів.

«ЗА»

Зменшаться витрати з адміністрування заборгованості

Андрій ОНІСТРАТ, заступник керуючого Київської міської філії Укрсоцбанку:

— Насамперед треба говорити про спрощення процедур, пов’язаних з роботою над проблемною заборгованістю. Новий закон дасть змогу вирішити деякі питання, неврегульовані Законом «Про заставу», Цивільним кодексом та іншими нормативними документами. Позитивним чинником також є створення Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна. Він допоможе спростити процедуру оцінки фінансового стану позичальника: кредитор зможе визначити, чи обтяжене майно позичальника якими-небудь зобов’язаннями.

Причому зобов’язання, забезпечені внесеними до реєстру обтяженнями, матимуть право пріоритетного задоволення. Крім того, очікується, що користування новим реєстром коштуватиме кредиторам дешевше. Це дасть змогу банкам скоротити витрати з адміністрування заборгованості, вплине на розширення кола позичальників.

Кредитори мінімізують кредитні ризики

Світлана ШНЕВСЬКА, начальник відділу роздрібного продажу ЗАТ «Банк НРБ-Україна»:

— Робити остаточні висновки щодо ефективності нового закону ще зарано — про якість законодавчих норм свідчитиме їх практичне застосування. Одне можна сказати впевнено — 2004 рік буде дуже цікавим для банківської системи. Нове законодавство дає нові можливості для розвитку, і це добре. Законодавчо визначено нові норми реалізації прав, забезпечених обтяженням, що дає кредиторові можливість захистити свої права і скоротити судові тяжби.

Наприклад, кредитор може достроково вимагати у боржника виконання зобов’язань, забезпечених заставою; звертати стягнення за рахунок предмета застави як у судовому, так і в позасудовому порядку; отримувати заставне майно у власність і реалізовувати його на публічних торгах або безпосередньо зацікавленому покупцеві. Це дає можливість мінімізувати кредитні ризики кредиторів.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
dyomina@gc.kiev.ua&data=01-12-2003&urll=/show/ukr/article/1354/4820031354.html','sendnews','width=650,height=400,resizable=yes,scrollbars=no');return false"> Оцiнити статтю		dyomina@gc.kiev.ua&data=01-12-2003&urll=/show/ukr/article/1354/4820031354.html','sendnews','width=650,height=400,resizable=yes,scrollbars=no');return false"> Ваш коментар