|
|
|||||
| 01 Грудень 2008, Понеділок |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 48 вiд 01-12-2003 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Несподівані ціниПодорожчання, на внутрішньому ринку соняшникового насіння за рекордного врожаю пояснюється зростанням експертних цін. Експортери пожвавили діяльність, спровокувавши нинішню цінову кон’юнктуру на внутрішньому ринку. Цієї осені вітчизняні аграрії зібрали нечуваний врожай соняшнику — 5 млн тонн (врожаї попередніх років заледве сягали 3 млн тонн). Пропозиція кондиційного насіння оцінюється на рівні 4,3 млн тонн. За таких обставин оператори ринку, а надто виробники олії, маргарину та майонезу очікували істотного здешевлення сировини. Та майже півтораразове зростання пропозиції не обвалило ринок. Навпаки, задовго до завершення жнив ціни на соняшник швидко сягнули вгору й менш як за два місяці зросли на третину — з 900 до 1200 грн/т. За прогнозами експертів, до кінця сезону цінових сенсацій уже не буде — за насіння соняшнику правитимуть 1150-1250 грн/т. «Ніхто не чекав, що за високого врожаю ціни настільки зростуть. Тому виробники олії та маргарину також змушені були переглянути власну цінову політику», — зазначає комерційний директор Київського маргаринового заводу Юрій Воскобоєв. Подорожчання сировини автоматично спровокувало зростання цін на згадані продукти майже на 10%. І лише виробники майонезу не наважилися підвищити ціни через сильну конкуренцію. Директор компанії «ПроАгро» Микола Верницький пояснює подорожчання сировини зростанням цін на олію на світовому ринку. Експортери пожвавили діяльність (за даними «ПроАгро», цьогорічний експорт сягнув 800 тис. тонн), таким чином спровокувавши нинішню цінову кон’юнктуру на внутрішньому ринку. Не отримавши дешевого соняшнику, олійноекстракційні заводи сконцентрували зусилля на виробництві продукції з високою доданою вартістю — бутильованої олії. Бо нині на місцевому і локальних ринках країн — найближчих сусідів спостерігається стійка тенденція збільшення споживання фасованого продукту. За даними заступника генерального директора Асоціації «Укролія» Степана Капшука, за останні 5 років виробництво в Україні фасованої олії зросло в 5 разів. Цього сезону, як очікують в Асоціації, обсяги її виробництва сягнуть 160-180 тис. тонн. Крім того, дещо зросте й загальне споживання олії — з 12,3 до 12,5 кг на людину щороку. Тому саме в нинішньому сезоні у традиційних лідерів цього сегмента ринку — Дніпропетровського ОЕЗ (ТМ «Олейна») і «Чумак» — з’явилися конкуренти, які почали вкладати значні кошти у просування своєї продукції в масштабах усієї країни. До них насамперед слід зарахувати Пологівський ОЕЗ (ТМ «Славія»), донецьке ЗАТ «Марг-Вест» (ТМ «Славолія») та Одеський ОЖК (ТМ «Сонячна долина»). Зокрема, голова правління ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» Валерій Остроушко повідомив, що його підприємство претендує на 17-25% вітчизняного ринку. При цьому, на його думку, ринок фасованої олії контролюватимуть олійноекстракційні заводи, що можуть забезпечити конроль якості на всіх етапах виробництва. Втім, і підприємства, чиї виробничі потужності обмежуються розливними лініями, не мають наміру поступатися своїми позиціями. Олексій Казаков, начальник відділу маркетингу Одеського ОЖК, зазначає: «Попри високу конкуренцію, що нині склалася на ринку фасованої олії, в багатьох регіонах міцні позиції посідають саме локальні виробники». У цих умовах олійноекстракційні заводи роблять ставку на комплексні кампанії з просування своєї продукції, що включають дегустації, рекламу в місцях продажу, на телебаченні і білбордах. Щоправда, деякі підприємства вирішили не втягуватися у конкурентні війни, обравши для себе інші, не менш вигідні, шляхи розвитку. «У найближчій перспективі ми не плануємо розливати олію в пляшки — стратегія підприємства наразі передбачає інші пріоритети. Передусім ідеться про експорт олії та забезпечення сировиною Київського маргаринового заводу (як і «Мелітопольський ОЕЗ», він належить «Таврійській олієжировій компанії. — Ред.)», — говорить голова правління ВАТ «Мелітопольський ОЕЗ» Олег Москаленко. Інші пріоритети й у Промислової групи «КМТ» до складу якої входять Вінницький і Чернівецький ОЖК. «Ми дотримуємося стратегії «бізнес для бізнесу», — зазначає комерційний директор компанії Ігор Гадомський. — Тому на наших заводах розливають олію під своїми марками наші партнери, а Промислова група «КМТ», принаймні в цьому сезоні, не планує переорієнтовуватися на кінцевого покупця».
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|