Питання «Контрактів»

Під час виборів російських депутатів доречно поцікавитися в їхніх українських колег: як Верховній Раді працювалося з попереднім складом Держдуми і чого українські парламентарі очікують від Думи четвертого скликання?

Георгій КРЮЧКОВ, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки й оборони, член депутатської групи ВР з міжпарламентських зв’язків із Російською Федерацією, КПУ:

— Співпраця з російськими депутами відбулася по синусоїдній — то активізувалася, то згасала. Проте на останньому етапі ми вийшли на відносно стабільний рівень. Було налагоджено механізми співпраці між деякими комітетами, зокрема нашим і аналогічним думським, міжпарламентська комісія збиралася регулярно. Проте Тузла отруїла атмосферу на найближчий час.

Якщо в новому складі Думи впливовими особами стануть такі, як Рогозін, то плідна співпраця — проблематична. Якщо туди в переважній більшості потраплять люди, які усвідомлюють, що псувати відносини між Україною і Росією не можна, то співпраця продовжуватиметься. Хто сформує більшість, передбачити важко. Проте, думаю, це будуть помірковані люди, які намагатимуться нормально вибудовувати відносини з Україною. Хоча їм доведеться багато працювати, аби позбутися великодержавного шовінізму, що шкодить і Росії, і Україні.

Роман ЗВАРИЧ, Комітет ВР з питань євроінтеграції, «Наша Україна»:

— У Стразбурзі на сесіях Парламентської асамблеї Ради Європи ми маємо підтримку здебільшого наших російських колег. Проте на офіційному рівні, зокрема парламентському, майже не вирішуються питання, пов’язані з поверненням заощаджень нашим громадянам, які зберігали свої вклади в Ощадбанку СРСР, поверненням майже $460 млн, які наші юридичні особи мали на рахунках Ексімбанку колишнього СРСР, зі справедливим перерозподілом алмазного й золотого фондів, закордонної нерухомості СРСР. Те, що Україна має бути частиною Росії, закладено в них у генах. Навіть у лібералів.

Наступний склад Думи буде значно провладнішим. Пропрезидентський блок Росії швидко знайде спільну мову з українською більшістю. Проте після президентських виборів в Україні ця ситуація зміниться: нинішня більшість розпадеться, оскільки значна частина депутатів захоче налагодити співпрацю з новим президентом. Отже, після президентських виборів в Українінам доведеться будувати з росіянами нові платформи для того, щоб плідно співпрацювати.

Андрій ДЕРКАЧ, голова об’єднання «В Європу разом з Росією», «Трудова Україна»:

— Ми встановили тісний контакт з росіянами. Вони зрозуміли, що ми маємо свої підходи до певних проблем, що деякі проблеми не вирішуються спонтанно. Нам не вдалося пов’язати роботу міжурядової комісії з міжпарламентською, відпрацювати моделі, що давали б змогу контролювати домовленості між нашими президентами.

Сподіваюся, що рівень депутатів, які прийдуть до Держдуми, буде якісно вищим. Наші країни не можуть жити спогадами. Потрібно продумувати нову конструкцію майбутніх відносин.

Едуард ГУРВІЦ, член Комітету ВР у закордонних справах, екс-мер Одеси, «Наша Україна»:

— Нинішня співпраця відбувається виключно на рівні лівих фракцій. Хоча ні там, ні тут ліві не представляють більшості. Тому питання, які вони обговорюють, не є важливими ні для українського, ні для російського народів. Це неправильно, бо Росія — наш найближчий сусід, у нас багато зв’язків. Нормальному діловому партнерству заважає те, що росіяни й досі відчувають себе старшими братами. Це потрібно викорінювати. Після виборів працювати разом стане складніше. Росія намагається повернутися до часів імперії: спостерігаються диктаторські тенденції, посилюється вплив людей, які знову ставлять Росію вище за інші країни колишнього Союзу. Крім того, в нашого північного сусіда різко зменшився рівень демократії. Варто готуватися до того, що співпраця між нашими парламентами, як і відносини між державами, найближчим часом погіршуватиметься.

Іван БОКИЙ, Комітет ВР з питань євроінтеграції, СПУ:

— Працювалося добре. Я беру участь в Парламентській асамблеї Чорноморського економічного співробітництва, і з російською делегацією в нас цілковите порозуміння. Співпраця йде налагоджено і на рівні делегацій у ПАРЕ, і на рівні Парламентської асамблеї СНД. Гірше, коли доходить до скандальних ситуацій на зразок Тузли. Проте в цьому випадку парламенти продемонстрували добру волю, і завдяки зусиллям депутатів обох сторін вдалося досягти певного консенсусу. На рівні окремих депутаів також існують хороші особисті зв’язки. З новими депутатами нам доведеться працювати над тим вирішенням проблеми скорочення товарообігу. З боку російських колег спостерігається ставлення до нас як до молодших братів. Це ті речі, які росіяни мають змінити в собі. Однак я переконаний, що подібні стереотипи не заважатимуть співпраці.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, Комітет ВР з питань євроінтеграції, НДП:

— Міжпарламентська комісія працює досить продуктивно, коли йдеться про конкретні питання щодо узгодження законодавства, ратифікації різних угод. Що стосується стратегічних інтересів, наприклад Тузли, то з боку російських парламентарів спостерігається або необізнаність щодо ситуації в Україні, або нерозуміння українського світосприйняття. Зміна складу Держдуми не вплине на формат наших відносин. Та мені б хотілося, щоб настрої шовіністичного характеру, були лише передвиборчою демагогією. Хоча, безумовно, це ганебно. Імперіалізм в XXI столітті не пройде, навіть ліберальний.

Сергій БИЧКОВ, заступник голови Комітету ВР у закордонних справах, «Трудова Україна»:

— Потенціал співпраці використано менш як на 10%. Причина в тому, що РФ намагається представити себе світовим полюсом впливу. Там постійно розробляються теорії то «нової імперії», то «ліберальної імперії», то «Великої Росії», де Україні відведено роль плацдарму для досягнення цих цілей. Коли проходили парламентські слухання щодо українсько-російських відносин і обговорювалося питання Тузли, у членів російської делегації «округлилися очі». Вони навіть і подумати не могли, що Україна здатна діяти як самостійна держава. Ми багато втрачаємо від відсутності реальної співпраці з нашими російськими колегами. З новим складом Думи ми насамперед обговорюватимемо питання щодо прав українців, які живуть у РФ. Те, як приймався закон про закордонних українців, свідчить про одностайність ВР у цьому питанні. Сподіваюся, що знайдемо підтримку серед нових російських парламентарів, за яких голосуватимуть і етнічні українці Росії. Намагатимемося вибудувати рівноправні, партнерські стосунки з новообраними російськими парламентарями.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар