Україна «загубилась» у російських виборах

Олена ГЕТЬМАНЧУК

Під «залпи» передвиборчої риторики почався новий етап економічної експансії в Україну

Українські «два кольори» погано гармонують з російським «триколором»

«Українська тема» не фігурує в жодній з передвиборчих програм партій і блоків, що беруть участь у виборах до російського парламенту.

«Українські» напрацювання російських політтехнологів зводилися до трьох варіантів передвиборчої риторики: імперської (озвучив співголова блоку «Родина» Дмитро Рогозін), демократичної (лідер партії «Яблоко» Григорій Явлінський) і реальної економічної експансії (співголова партії «Союз правых сил» Анатолій Чубайс). Перші два варіанти конкретних результатів не дали. Ані ідея Єдиного економічного простору (ЄЕП), ані операція «Тузла» не справили належного враження на тамтешнього виборця.

Якоюсь мірою цю думку підтвердили й спроби деяких російських політиків використати конфлікт навколо Тузли для передвиборчої замальовки. Насамперед, Дмитро Рогозін дозволив собі неоднозначні пасажі на адресу України. На думку московських співрозмовників «Контрактів», події в Керченській протоці допомогли голові думського комітету з міжнародних справ стати впізнаннішим серед широкого загалу. Однак говорити про якісь особливі дивіденди для передвиборчих амбіцій Рогозіна — то перебільшення. Багато хто пояснює це тим, що Рогозін просто перестарався — навіть російському споживачу іноді складно було зрозуміти, де закінчується патріотизм і починається відверте хамство.

Ситуацією навколо острова Коса Тузла не зуміли скористатися й більш значні учасники російської передвиборчої гонки. Незважаючи на те що ще на початку виборної кампанії претенденти на думські місця заходилися відпрацьовувати лозунг: «За Велику Росію!». Щоправда, кожен у своїй інтерпретації. Справжнім хітом сезону (принаймні телевізійного) стала фішка співголови партії «Союз правых сил» (СПС) Анатолія Чубайса, яка іменується «ліберальною імперією». Сутність геополітичного ноу-хау, за словами його автора, така: «Росія має нарощувати й зміцнювати свої лідируючі позиції в цій частині планети впродовж наступних п’ятдесяти років». На думку російського політолога Андрія Окари, операція «Тузла» — це й є, по суті, перша спроба перевірити дієвість «ліберального імперіалізму» Чубайса. Незважаючи на те що головний енергетик країни навряд чи був якось пов’язаний з азово-керченською проблемою, те, що відбувалося навколо українського острова, цілком відповідає головній меті «ліберальної імперії», викладеній тим самим Чубайсом: «Інтерес Росії не може обмежуватись її кордонами. Він ширше. І я вважаю, що ми повинні його заявити чітко й конкретно», — впевнений лідер СПС.

Схоже, кероване Чубайсом РАО ЄЕС прорвалося до України без танків — придбавши акції п’яти українських енергорозподільних компаній. Як повідомила російська преса, у другій половині листопада російський енергохолдинг завершив придбання 40-відсоткових пакетів акцій «Чернігівобленерго», «Львівобленерго», «Полтаваобленерго», «Прикарпаттяобленерго» і «Сумиобленерго». Продавцями були структури українського бізнесмена Костянтина Григоришина.

Утім, в ідеї «ліберального імперіалізму» в Росії є й свої противники. До того ж серед тих самих російських лібералів. На думку Явлінського, термін, який пропонує Чубайс, «цілком невдалий». Хоча б тому, що імперія передбачає володіння колоніями. А з цим Явлінському, схоже, важко змиритися: «Я достеменно знаю, що в Україні неможливо знайти людину, яка погодиться з тим, що Україна повинна бути колонією Росії. І в цьому сенсі цей термін викликатиме протистояння з нашими найближчими сусідами, спричинятиме в них відторгнення. І це закінчиться тим, що ми ще раз цією тезою відштовхнемо їх від себе в іншому напрямі, чого б мені особисто дуже не хотілося».

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар