Іракські бонуси під запитанням

Володимир КРАВЧЕНКО

Український контингент в іракській провінції Васит — плата Києва за потенційні контракти на відновлення економіки цієї країни. Однак перебування й загибель в Іраку українських солдат не гарантують, що політичні втрати всередині України обернуться економічними дивідендами за її межами.

Український контингент в Іраку несе втрати. У жовтні внаслідок ДТП загинув український солдат, незабаром після цього інший наш співвітчизник отримав смертельне поранення через необережне поводження зі зброєю. У середині листопада в Іраку сталася ще одна трагедія: покінчив життя самогубством перекладач з арабської капітан Олексій Бондаренко. Ведеться розслідування, однак уже сьогодні очевидно, що смерть офіцера створює для офіційного Києва серйозні внутрішньополітичні проблеми.

По-перше, рішення про відправлення контингенту приймалося в умовах, коли в громадській думці переважало негативне ставлення до української військової присутності в Іраку. За даними Центру соціального прогнозування, у вересні 77,2% українців не підтримували відправлення українського контингенту до Іраку й лише 17,1% опитаних схвалювали цю акцію. По-друге, як зауважив член фракції комуністів Георгій Крючков, «кожна така смерть, хоч чим вона зумовлена, ставить запитання: що робити далі?».

Наразі в Україні немає масштабних акцій із закликом повернути на батьківщину українських солдат, як це було у США під час американсько-в’єтнамської війни. Проте про необхідність такого рішення починають говорити політики — у ВР зареєстровано дві постанови про відкликання бригади миротворців з Іраку, авторами яких є КПУ та БЮТ. Проте більшість політиків усе-таки не схильна ініціювати питання про виведення. Це стосується й представників пропрезидентської більшості, й багатьох опозиційних політиків. А причин тут кілька.

Контингент в обмін на курятину

На думку екс-голови українського МЗС Бориса Тарасюка, виводити контингент з Іраку не треба, оскільки це може зашкодити зовнішній політиці України. Справді, нормалізація відносин Києва й Вашингтона після «касетного» та «кольчужного» скандалів стала можливою значною мірою завдяки відправленню до Кувейту РХБ-бата і до Іраку — 5-ї механізованої бригади.

Опосередковано це підтвердив і посол США в Україні Джон Гербст, позитивно оцінюючи такий крок. За словами Гербста, все це дало змогу відновити діалог між Україною й Америкою, зокрема за такими принциповими темами, як СОТ, імпорт американської курятини тощо. А в ситуації, коли становище американців у Іраку гіршає (в країні зростає невдоволення іноземною військовою присутністю, поширюється партизанський рух прихильників Саддама Хусейна, посилюється напруженість між різними етнічними й релігійними групами), виведення українського контингенту може ускладнити відносини України та США: в очах Вашингтона Київ знову виглядатиме ненадійним партнером.

З іншого боку, присутність українських військових в Іраку дозволяє Україні розраховувати на контракти, пов’язані з відновленням цієї країни. Нагадаймо, у вересні конгрес США виділив на прохання Джорджа Буша-молодшого додатково $87 млрд на відновлення Іраку.

Американські чиновники не раз повторювали, що пріоритет у контрактах віддаватиметься тим країнам, які або представлені в стабілізаційних силах, або виділяють кошти на відновлення країни. «Залежно від розмірів допомоги військами, підтримкою та грішми, ці країни отримають місце за столом», — заявив ще у вересні міністр оборони США Дональд Рамсфелд.

Перебування українських солдат у провінції Васит — плата Києва за потенційні контракти на відновлення зруйнованої двома війнами і багаторічними санкціями іракської економіки. Однак наявність в Іраку українського контингенту не дає компаніям жодних гарантій.

Річ не лише в тім, що американці як ініціатори війни проти Саддама Хусейна й основні інвестори в економіку Іраку збираються надати генеральні підряди на роботи американським компаніям, а підприємства інших країн можуть розраховувати лише на субпідряди. Причина сумнівів передусім, у самих компаніях. З понад сорока українських компаній, що зареєструвалися на сайті USAID (Агенція США з міжнародного розвитку — основний координатор проведення тендерів щодо «початкових реконструкційних робіт»), лише кілька — «Укразіабуд», «Нафтогаз України», «Важмашімпекс», «Мотор-Сiч» — активно працюють на американському ринку, зокрема й з відомими лобістськими структурами. Їм доводиться витримувати серйозну конкуренцію з фірмами з країн Східної та Центральної Європи, передусім Польщі, Румунії, Болгарії. До речі, тоді як українські підприємці лише сподіваються отримати контракти на субпідрядні роботи, болгари й румуни вже виграли кілька тендерів. Загалом, якщо реально оцінювати українські перспективи, сьогодні наші компанії можуть отримати лише один-два контракти.

Київ уповноважений сподіватися

Тим часом Київ сподівається на участь у реконструкції Іраку. Передусім провінції Васит, де розташовано 5-ту механізовану бригаду. Тим більше що рішення щодо надання контрактів на відновлення деяких об’єктів (місцева інфраструктура, об’єкти водопостачання) прийматимуть і муніципальні власті Іраку.

Під час нещодавньої зустрічі Віктора Януковича з Джоном Гербстом знову було порушено питання щодо участі української сторони у відновленні аеропорту «Аль-Кут», що в головному місті провінції Васит. «Сподіваюся, що відповідь буде дуже скоро. Ми високо оцінюємо внесок України в мир у Перській затоці», — заявив Гербст.

У першій декаді грудня до Іраку відправиться голова МЗС Костянтин Грищенко. Крім іншого, він говоритиме про відкриття посольства в Багдаді. Нині у тимчасовій адміністрації Іраку працює українець Сергій Ханенко, який за сумісництвом представляє інтереси українського бізнесу. Тим часом в Іраку діє близько 30 дипломатичних представництв, що активно лобіюють бізнес-інтереси підприємств своїх країн. Цю саму роль Київ відводить й українському посольству, що займеться розвитком контактів з американською та іракською владою. Зокрема, і для розв’язання хворобливого питання оплати іракцями поставленої українськими підприємцями продукції за контрактами, укладеними ще за часів Саддама Хусейна.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар