Бюджетний забій

Вячеслав ДАРПІНЯНЦ slava@gc.kiev.ua

Проект держбюджету-2004 прийнято в рекордно короткі терміни і з безпрецедентним порушенням понять Бюджетного кодексу. 27 листопада 234 депутати (фракції більшості й мажоритарники) затвердили урядовий варіант документа у другому читанні та в цілому

збільшити

До другого парламентського читання проекту держбюджету-2004 Мінфін збільшив параметри доходів та видатків держави відповідно до 60,7 і 64,2 млрд грн. Таким чином, ступінь проникнення невидимої руки держави в кишені платників податків зросла.

У країні, де уряд направляє до парламенту щось якнайбільш «збалансоване, реалістичне» й на 52% «соціальне», а парламентарії вимагають підвищити з 1 січня 2004-го мінімальну зарплату до 237 грн (замість 205, які пропонує Кабмін), говорити про бюджет як про серйозний інструмент макроекономічного коригування щонайменше рано й щонайбільше наївно. Наївно, бо бюджетні апетити лобістів у плановий рік президентських виборів зростають не гірше, ніж ВВП. А рано, оскільки факт винесення проекту бюджету-2004 на друге парламентське читання свідчить про те, що у кулуарної законотворчості — не найкращі часи.

«Шахтар» — чемпіон!

Державні й галузеві програми (зокрема, із залученням кредитів Світового банку та ЄБРР) в Україні традиційно є предметом домовленостей між урядом і великими фінансово-промисловими групами. Процес відбувається під патронатом безпосередньо прем’єр-міністра, в обхід якого бюджетні теми на суму понад 100 млн грн зазвичай не розглядаються. Підтримка перших осіб уряду та(або) керівників дружніх Кабміну фракцій ВР у політекономічному розподілі поступок і компромісів є серйозною підмогою, та й тільки.

Кабінет Януковича підійшов до проектування фінансового кошторису країни щонайменше по-стахановськи. 4,26 млрд грн (на 0,3 млрд більше, ніж планували в процесі першого бюджетного читання) запропоновано направити в розпорядження Мінпаливенерго, зокрема 644 млн грн — на «реструктуризацію вугільної та торфовидобувної промисловості», 912 млн — на державну підтримку вугледобувників, 1,4 млрд (плюс 300 млн грн до першого читання) — на технічне переоснащення підприємств з видобутку вугілля тощо.

«Регіони України» (які нещодавно зміцнили свої позиції в парламенті фракцією «Європейський вибір») бюджетною орієнтацією уряду, схоже, задоволені. Окремі вихідці з донецького регіону, щоправда, висловлюють певне «фе» щодо нюансів перерозподілу бюджетних коштів на місцевому рівні. Однак робиться це, швидше за все, зі скромності. Адже навіть бюджет Донецька (постійного донора держбюджету) згідно з бюджетним проектом наступного року повинен перерахувати до центру близько 57,41 млн грн. А це, до речі, на 23 млн грн менше, ніж Мінфін запланував вилучити з міського бюджету Дніпропетровська, і в два з половиною рази менше, ніж з бюджету політично неоднозначного Запоріжжя (141,79 млн грн).

Ба більше, у кінцевому підсумку за сумарними трансфертними показниками бюджетні розпорядники всіх рівнів Донецької області все одно залишаються «в дамках» (+77,6 млн грн). Для порівняння — бюджети дніпропетровського регіону, які процвітали в часи «ручного управління» скарбницею Павлом Лазаренком, виграють лише 18,8 млн грн.

Узяти й не ділити

Тим часом, якщо готовність трьох тисяч шахтарів підтримати (!) друге читання проекту держбюджету-04 під стінами ВР свідчить про те, що донецькі сили єдині з урядом, а антибюджетна активність «Нашої України», яка тактично програла бюджет, була передбачувана, то сам документ здивував багатьох навіть у парламентській більшості. Далеко не всі «трудовики», «ендепісти», «промисловці й підприємці», не кажучи вже про об’єднаних соціал-демократів, залишилися задоволені шахтарськими фішками урядового проектування.

Є, безумовно, у витратних статтях проекту держбюджету цікаві програми. Однак вони мають або точковий характер, як у випадку з бюджетним кредитом для НАК «Украгролізинг» в розмірі 176,5 млн грн (екс-голова правління компанії — депутат Василь Шпак), або просто губляться в масштабі реалізації інтересів донецької фінансово-промислової групи.

70,83 млн грн на «розробку та впровадження моделей соціального інвестування» під керівництвом міністра праці та соцполітики Михайла Папієва, без сумніву, будуть витрачені не на шкоду «свободі, солідарності й справедливості». Проте, якщо до них додати 80 млн грн на «будівництво вітряних електростанцій» (куроване Мінпромполітики на чолі з квотованим «трудовиками» Анатолієм М’ялицею), то навіть все разом це не дотягне до бюджетної компенсації шахтарям за 1997-2002 роки. На шахтарську компенсацію уряд збирається виділити 277,9 млн грн! До речі, 97 млн грн (гірничорятувальні роботи на вугледобувних підприємствах) і 55 млн грн (охорона праці шахтарів) Кабінет Януковича вважав за краще залишити в розпорядженні Мінпаливенерго. Що може знати голова МінНС Григорій Рева, поставлений за квотою «Народовладдя», про те, як провести гірничорятувальні роботи в рік президентських виборів? Зміг би соціал-демократ Папієв гідно охороняти шахтарську працю? Логіка очевидна.

Чи не єдиним винятком, який здобув урядову прихильність, стали аграрії. Сталося це завдяки непростій ситуації на продовольчому ринку країни. 239,5 млн грн — на «фінансову підтримку тваринництва й рослинництва» (замість передбачуваних місяць тому 27,5 млн), 100 і 50 млн грн — на селекцію відповідно тварин і рослин (майже вдвічі більше, ніж планували спершу)... Не виключено, що аграрне лобі ВР на чолі з Катериною Ващук «вхоже» до урядових кабінетів. Однак компетентні джерела свідчать, що проблема зростання цін на продукти харчування, як і раніше, є відкритою. Втім, не амбітна аграрна фракція, яка дає 16 голосів «за» проект бюджету та яка має двох міністрів у складі уряду, цілком може переконати прем’єра в доцільності витратити 126 млн грн на «молоді сади й виноградники».

Дрібні приємності

Найхаотичнішим складником бюджетного лобіювання є інтереси регіонів. В органах державної влади, як виявилося, є чимало бажаючих виконати свій електоральний обов’язок (переважно депутати-мажоритарники) й попіклуватися про благополуччя свого району (голови адміністрацій). Працюють з ними головним чином апарати міністерств (на рівні голів профільних департаментів). Однак і на цьому фронті в проекті держбюджету-2004 наявні виразні закономірності.

Так, на додаткові дотації (1,095 млн, 0,77 млн, 0,88 млн і 1,32 млн грн) з держбюджету-2004 можуть розраховувати Гайсинський, Теплицький, Тростянецький і Тульчинський райони Вінницької області, де на парламентських виборах перемогу здобувв екс-заступник голови ДПАУ, нині «регіонал» Ігор Кальніченко. Загалом 2,15 млн грн може бути додатково направлено на «соціально-економічний розвиток» Барановського, Ємільчинського та Олівського районів (за округом до ВР було обрано екс-керівника головного контрольного управління АП, позафракційника Валентина Савицького). Схоже, що й 7 млн грн на ремонтні роботи в центральній лікарні Новгород-Сіверського району цілком відповідають турботі Олега Петрова (фракція НДП) про здоров’я свого електорату.

Пікантно, що й на цьому, далеко не найродючішому з погляду лобізму полі, донецька й меншою мірою луганська вотчина не обділені. По 2 млн грн на «соціально-економічний розвиток» Кабмін згоден виділити бюджетам Амвросієвського та Шахтарського районів (мажоритарні округи аграрія Віктора Слаути й «регіонала» Віктора Турманова). 5 млн грн — лише задля розвитку міста Стаханова і 20 млн грн — на благо Макіївського меткомбінату ім. Кирова...

Регіональні розклади

Серйозніші проблеми обговорювалися під час переговорів уряду з головами обласних і міських адміністрацій. Теоретично основою для побудови системи міжбюджетних трансфертів (якому регіону дати з держбюджету, в якого — забрати) є чітко окреслені аналітичні методи. Ті, хто не один раз займався такими розрахунками, зазначають, що не всіх їх дотримуються.

Як завжди, сильними на цьому фронті виявилися лобісти, об’єднані інтересами Закарпатської області. Лише до районних бюджетів регіону (усього їх — 13) планується направити наступного року 272,7 млн грн. Це без урахування додаткових субвенцій, трансфертів у міські та обласні бюджети і програми на кшталт захисту від повеней регіону річки Тиса (15 млн грн).

Шістнадцять районів Волинської області (яку вважають найбіднішою) можуть розраховувати 2004-го на 184,8 млн грн. Натомість до районних бюджетів Черкаської області Кабінет Януковича погодився направити на 10 млн грн більше, ніж волинянам, які потерпають.

З хорошими районними досягненнями підійшли до другого читання проекту бюджету-2004 непогано представлені у ВР «одесити» — 267,8 млн грн. Проте представників харківської групи може потішити хіба що кошторис трансфертів до бюджетів міст області — 194,2 млн грн з держбюджету. І навздогін — 70 млн грн на честь 350-річчя заснування Харкова.

А ось Дніпропетровській області пощостило, як уже зазначалося, найменше. Сказане, втім, не стосується «міста-героя» Павлограда (плюс 12,6 млн грн до бюджету міста), де непросту перемогу в одномандатному окрузі здобув екс-голова СБУ Леонід Деркач.

Замість резюме

Люди, які колись були наближені й ще не встигли віддалитися від Банкової, говорячи про видаткову частину проекту держбюджету, зазначають притирку-пристрілку між «Регіонами України» й СДПУ(О). «Наша Україна», для якої настав «Час перемагати!», зайняла принципову позицію неприйняття бюджету. СПУ і БЮТ традиційно критикують проект бюджету. Комуністи роблять те ж саме впівголоса — наслідок призначення Адама Мартинюка першим віце-спікером ВР. Представники шахтарського краю, написавши бюджет «під себе», не збираються зупинятися на досягнутому. У передвиборчій ситуації банальної концентрації державних грошей недостатньо — треба ще приглядати, аби їх не розтягли «свої» і, тим більше, «чужі». Саме тому наступним лобістським кроком стане спроба «посісти» крісло голови Рахункової палати (в грудні закінчується каденція Валентина Симоненка).

---

Коментарі

Анатолій КІНАХ, президент Української спілки промисловців і підприємців, екс-прем’єр:

— У бюджетній політиці важливо перейти від тактики проїдання до стратегії розвитку. На жаль, держбюджет на наступний рік сформовано урядом на основі старої системи оподаткування, посиленій хаотичними безсистемними змінами. Банальне зниження ставок основних бюджетоформуючих податків без реформи методології нарахування податків і зборів, без ліквідації необгрунтованих пільг, без змін у порядку адміністрування й відшкодування ПДВ створює умови для появи «бюджетних ям», посилення фіскального тиску.

Крім того, проект держбюджету-04 як і раніше пропонує додатково вилучати частку чистого прибутку у державних, казенних підприємств. Держава збирається відстрочити імплементацію законодавчих норм, які передбачають з 1 січня 2004 року запровадження підвищених норм амортизації, хоча фізичний і моральний знос основних фондів наближається до 60%. Без серйозного економічного аналізу хочуть відмовитися від державного протекціонізму наукомістких галузей (авіабудівництво, суднобудування тощо).

Ці й низка інших проблем є для нас принциповими, і ми збираємося домагатися, аби уряд переглянув свою позицію щодо цих питань. Насправді загальний обсяг доходів держбюджету не відповідає масштабам української економіки: величезні фінансові ресурси перерозподіляються поза бюджетною сферою. На жаль, «фінансова Конституція» перетворюється на об’єкт низькопробної політичної торгівлі, що знижує якість і прозорість бюджетного процесу. На мій погляд, головна проблема бюджетного лобізму в тому, що він відбувається у відриві від національних пріоритетів. Держава не повинна фінансувати сектори економіки залежно від того, яка політична сила домінує.

Валерій КОНОВАЛЮК, фракція «Регіони України»:

— До другого читання уряд врахував практично 90% пропозицій Бюджетного комітету. Можна сказати, що проект держбюджету-04 кращий за останні дванадцять років, оскільки він уперше закриває проблему погашення заборгованості із зарплати і передбачає попередження техногенних катастроф у комунальній сфері. Щодо фінансування вугільної промисловості, його збільшено не на мільярд, як заявляють деякі, а на 300 млн грн. Ми виконуємо зобов’язання держави щодо недофінансування минулих років, оскільки заборгованість перед підприємствами галузі становить близько мільярда гривень. Нині можливо погасити цю й багато інших заборгованостей, є потенціал реально збільшити і диференціювати зарплати, а опозиції це не подобається.

Борис АНДРЕСЮК, фракція СДПУ(О):

— Статті проекту бюджету — це максимально можливий компроміс. Наша фракція збирається підтримати урядовий проект, оскільки ми не хочемо управління бюджетом у «ручному режимі». У нас було багато зауважень до проекту бюджету, деякі із зауважень враховано. Щодо вугільної промисловості, у нас з цією сферою дуже складні стосунки. Держава фактично дотує вугільну галузь. Ми не заперечуємо. Але в перспективі, на мій погляд, виділяти величезні суми на збиткові програми, даруйте, безглуздо. Легше й краще закладати статті компенсаційного характеру, наприклад, на перенавчання шахтарів, на створення нових робочих місць.

Валерій АСАДЧЕВ, фракція «Наша Україна»:

— Проект бюджету, поданий урядом, фактично не влаштовує більшість. Інакше вони б не внесли постанову на десяти сторінках, яка кардинально змінює бюджетний варіант Кабміну. Меншість, своєю чергою, переконана, що уряд, граючи розмірами мінімальної зарплати, сховав у бюджеті щонайменше 3 млрд грн.

Ми чудово розуміли, що в рік президентських виборів уряд напише цікавий бюджет. Колосальні бюджетні кошти закладено «на вугілля», але не показано механізми, за якими ці гроші могли б дійти до рядових шахтарів.

— Хоч яким би був бюджет, він найближчими роками все одно не задовольнятиме потреб наших громадян. Від профільного комітету і фракції ми вносили багато пропозицій до проекту держбюджету-04. Основні позиції враховано. Вже лише те, що уряд вирішив питання автомобільних доріг — багато. Залишилися, щоправда, неврегульовані питання (Укравтотранспорт, вільні економічні зони тощо), але їх Кабмін взявся обговорювати. Фракція підтримає проект бюджету.

Олександр БАРАНОВСЬКИЙ, фракція СПУ:

— Такого непрофесійного проекту бюджету, яким його подав уряд на друге читання ВР, ще не було. На 12-13 млрд грн занижено прибутки держави. У процесі виконання бюджету цього року близько 9 млрд грн зависло на рахунках Держказначейства і їх в бюджеті-04 уряд не враховує. Кабмін ці гроші не показує і відповідно у витратну частину їх не пропонує. Виходить своєрідна «заначка».

---

Зміни запланованих держдоходів на 2004 рік*, млрд грн

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
slava@gc.kiev.ua&data=01-12-2003&urll=/show/ukr/article/1331/4820031331.html','sendnews','width=650,height=400,resizable=yes,scrollbars=no');return false"> Оцiнити статтю		slava@gc.kiev.ua&data=01-12-2003&urll=/show/ukr/article/1331/4820031331.html','sendnews','width=650,height=400,resizable=yes,scrollbars=no');return false"> Ваш коментар