Ділові

Ніна КРАСНОВА, «Телекритика», спеціально для «Контрактів»

Читач очікує, коли ділових видань буде «не більше, а краще»

Основні гравці

Безумовними лідерами ринку ділової преси залишаються видання-піонери: «Бизнес» і «Галицькі контракти», плюс відносно новий проект «Деловая столица».

Газета «Бизнес». За даними компанії «TNS Україна», видання досі є лідером ринку ділової преси. Хоча останнім часом позиції газети дещо ослабли. Зміна формату, зміна менеджменту і концепції — репутаційні підсумки всього цього наразі невідомі. Тобто неясно, наскільки імідж «інформаційного супермаркету» виявиться більш виграшним за репутацію бійця і лобіста інтересів бізнесу. Крім того, певна тенденція «Бизнеса» писати «про себе любого» чи друкувати безсмертні твори Михайла Булгакова трохи здивувала і читачів, і рекламодавців. Це був справді нестандартний хід. Можливо, маркетинговий. Натомість газета, нарешті, чітко позиціювала свою цільову аудиторію — середні і великі бізнесмени — і припинила займатися проблемами малого бізнесу. Частково це пояснюється вартістю видання, розрахованою на заможних людей. Рекламна політика видання час від часу змінюється. Недавно холдинг оголосив про зниження розцінок на рекламу, хоча в прайсах вартість реклами на першій сторінці обкладинки все ще становить $100 тис.

Газета «Деловая столица». Хорошим другом проекту є компанія «ЛУКОЙЛ». «Деловая столица» — один з бізнес-проектів, які найбільш динамічно розвиваються. Поінформовані джерела стверджують, що проект обійшовся господарям недорого: грамотна розкрутка і мінімальні витрати на персонал привели до того, що газета дуже швидко вийшла «в нуль», тобто перестала бути витратним проектом. Керівник проекту Гліб Корнілов недавно залишив «Деловую столицу». Однак в іншому видання залишилося стабільним. Якщо газета і лобіює чиїсь інтереси, то робить це досить акуратно. Економічні й політичні події подаються доволі виразно й оперативно. У газеті немає глибокої аналітики, зате читачеві подається повна картина подій тижня. Власне, сама аналітика підміняється вдало зверстаною чередою коментарів. Газета недорога, яскрава й інформацію в ній подано просто.

«Инвестгазета». Серед засновників газети — Фонд держмайна (тоді його головою був Юрій Єхануров) і Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку.

Після того як ФДМУ очолив Олександр Бондар, газету було перереєстровано в ТОВ. Відтоді ФДМУ і ДКЦПФР до газети стосунку не мають. Вважається, що нині контрольним пакетом акцій (понад 60%) володіє головний редактор Ігор Ляшенко. Видання розраховане на великий бізнес: нафта, газ, електроенергетика, металургія, важке машинобудування тощо. Широко освітлюється фінансовий сектор — банки, страхові компанії, фондовий ринок. Окрім того, газета почала першою аналізувати структуру власності найбільших бізнес-груп. Фішкою газети залишається рейтинг підприємств «Топ-100». Проте, незважаючи на популярність серед топ-менеджерів, «Инвестгазета», поки що не в трійці лідерів ринку бізнес-видань.

Журнал «Компаньон». Компанію пов’язують з УкрСиббанком і харківською фінансово-промисловою групою. Журнал намагався не вступати в конфлікти з владою, в результаті створивши репутацію дуже спокійного видання. Наприкінці 1990-х одна з його журналісток так охарактеризувала позицію «Компаньона»: «Найголовніше — жодних скандалів. Ми ні у що не втручаємося». Проте для іміджевого журналу така позиція цілком виправдана. Незмінним шеф-редактором видання є Олексій Погорєлов. А от головні редактори міняються доволі часто.

До 2001 року журнал був на дотації, і його фінансова ситуація була не найкращою. Але наприкінці 2001-го ситуація різко змінилася. Мережеві рекламні агенції почали розміщувати в журналі рекламу у великих обсягах. Експерти такі зміни пояснюють поведінкою рекламодавців, які вимагають від мережевих агенцій обов’язкового розміщення в діловому журналі. До того ж іміджевому. Тому, за оцінками експертів, 2002 року журнал вийшов на операційну рентабельність.

«Деловая неделя — FT». Газету створено спільно зі світовим брендом «The Financial Times». Належить медіа-магнату Вадиму Рабиновичу. Головний редактор «Деловой недели» Лариса Мудрак недавно очолила новостворений холдинг «Нове російське слово».

Нетенденційна подача подій тижня, ілюзія ухилу у бік опозиційності, але без фанатизму — все це елементи іміджу «Деловой недели». Позначається на іміджі передрук матеріалів інших видань, що зустрічається на сайті газети, зокрема й вітчизняних (до того ж у інтернеті-версії іноді без посилань на джерело інформації). Дещо дисонують із загальною стилістикою статті про законодавство, написані юристами. Сухе переказування законів контрастує зі жвавішими журналістськими матеріалами. Судячи з усього, рекламодавці до газети поки що придивляються — реклами в ній зовсім небагато. Загалом, у видання непогані перспективи, якщо проект не буде використано для вирішення політичних завдань.

Реклама й піар

За даними компанії «Моніторинг ЗМІ України», обсяги реклами в діловій пресі порівняно з минулим роком зросли несуттєво. Якщо 2002 року на ділову пресу припадало 14% усього обсягу витрат на друковані ЗМІ, то цього року частка ділових видань становить вже 18%. Найбільшим рекламоносієм залишається газета «Бизнес». Однак якщо 2002 року (січень-жовтень) на «Бизнес» припадало 55,5% загального обсягу реклами в ділових виданнях, то цього року його частка знизилася до 42,5%. Поменшали рекламні обсяги і в «Компаньоне» — з 14,8% 2002 року (січень-жовтень) до 11,4% 2003-го. Натомість частка «Контрактів» і «Ділової столиці» зросла.

Незважаючи на зростаючі обсяги реклами, мало ділових видань відмовляється від публікацій, не позначених словами «На правах реклами». Звичайно, подібні послуги широко не рекламуються, але всі зацікавлені особи в курсі їхньої вартості й умов. Хоча в прайсі «Деловой столицы» такий вид публікацій задекларовано: «Вартість розміщення матеріалів без плашки «На правах реклами», за угодою про розміщення інформації — $11 тис. Вартість послуг журналістів становить 10% від вартості реклами».

Піарники стверджують, що замовники з великим ентузіазмом ставляться до розміщення «правильних» статей в економічних розділах суспільно-політичних видань, оскільки коло читачів у таких видань доволі широке і виходять вони щодня. Однак і до спеціалізованої ділової преси інтерес є. Вартість розміщення реклами залежить від тематики, скандальності матеріалу і його обсягів. Крім того, ціна визначається рівнем контакту. На рівні першої особи видання вартість шпальти в різних виданнях коливається від $2 тис. до $8 тис. Проте навіть з цією сумою потрапити на шпальти не завжди просто. У деяких виданнях існує чимала черга на замовні шпальти.

Редакційні тенденції

В останні рік-два чітко простежується тенденція до скорочення обсягів текстів ділових видань. Раніше більшість видань вважала своїм обов’язком присвятити важливій події дві, а то й чотири шпальти. Нині ту саму кількість інформації редакція намагається вмістити в одну. Ексклюзивна інформація, через яку, власне, видання і стає цінним для читача, в діловій пресі зустрічається нечасто з цілком об’єктивних причин — щоденні видання і ТБ оперативніші. Крім того, пул кваліфікованих коментаторів економічних подій доволі вузький — ті самі експерти зустрічаються в різних виданнях. Проте це проблема не лише ділових ЗМІ, а й українського бізнесу загалом. Бізнесмени ще не готові вийти на арену суспільного життя і повноцінно брати участь у ньому.

Говорячи про впливовість ділової преси, потрібно чітко визначитися в термінології. Якщо впливовість — це зміна громадської думки, дій влади і бізнесу за допомогою конкретних публікацій, то в цьому разі ділову пресу важко назвати впливовою. Якщо ж діяльність видання обмежено передачею меседжів однієї поважної особи іншій, то це не впливовість, а спосіб вирішення особистих завдань.

Зате приємно відзначити поліпшення якості поліграфії: майже всі видання або перейшли на повноколірний друк і крейдяний папір, або мають намір зробити це. Став іншим і стиль подання інформації. Якщо раніше з читачем спілкувалися такою собі «чисто конкретною» мовою, буквально на пальцях пояснюючи елементарні речі, то сьогодні таку фамільярність мало хто собі дозволяє. Цікавіше стали й заголовки: дедалі рідше зустрічаються в них крилаті фрази й штампи, вони частіше тяжіють до динаміки й інформативності.

---

---

Обсяги реклами в ділових виданнях

За даними Моніторингу ЗМІ

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар