Дуже дивне вбивство

Наталія АБРАМОВА

Навіть після того, як Верховний суд України затвердив вирок вбивцям директора Миколаївського ЛГЗ Віталія Чабанова, цій справі залишилося чимало запитань

Убивали непрофесійно, але напевно

Це резонансне вбивство сталося 4 липня минулого року в дачному селищі на околиці Миколаєва. Рано вранці директор Миколаївського лікеро-горілчаного заводу (МЛГЗ) Віталій Чабанов вийшов на прогулянку з собакою. На нього напали троє молодиків спортивного вигляду. Один з них випустив цілу обойму з пістолета Макарова — спершу в собаку, потім у самого Чабанова. Після чого, мабуть, для впевненості, злочинці жорстоко побили директора, сіли в авто й втекли. Віталій Чабанов помер не одразу. Він встиг описати зовнішність своїх убивць дружині й сторожу, які знайшли його ще живим.

Правоохоронним органам вдалося швидко (майже впродовж 10 днів) розкрити вбивство й затримати злочинців. Підтвердилася одна з п’яти висунутих версій — вбивство було замовлене. Ймовірно, успіху міліції та прокуратури сприяло те, що кілери не були професіоналами.

Швидке розкриття «справи Чабанова» стало особливо актуальним з огляду на ще один «горілчано-кримінальний» скандал. Нагадаємо: в той же час починався судовий процес над керівниками компанії «Союз-Віктан» Андрієм Охлопковим і Віктором Удовенком, звинуваченим в організації вбивства кримських «авторитетів». Фальсифікація справи була настільки очевидною, що зрештою прокуратура відкликала обвинувачення, виступивши в суді на боці підсудних.

Директори спрацювалися до «нестандартних операцій»

Замовником і організатором вбивства директора МЛГЗ виявився його заступник, комерційний директор підприємства Микола Унжаков. У матеріалах кримінальної справи зазначено, що Чабанов познайомився з Унжаковим у Кіровограді 2000 року, коли приїздив туди організовувати продаж продукції МЛГЗ через місцеві роздрібні мережі. Енергійний 43-річний підприємець з вищою технічною освітою сподобався Віталію Чабанову своїми діловими якостями, і Чабанов запросив його до себе на завод на посаду комерційного директора, не знаючи деяких подробиць з біографії Унжакова.

Як розповіла «Контрактам» старший прокурор відділу підтримки державного обвинувачення в судах Миколаївської облпрокуратури Ірина Боєва, ще до фатального 4 липня 2002 року Унжаков мав проблеми із законом — був засуджений за ст. 168 старого Кримінального кодексу (хабарництво). Утім, така стаття КК разом з ухилянням від сплати податків, з огляду на специфіку вітчизняного ділового клімату, часто супроводжує діяльність українських підприємців.

За свідченням дружини Віталія Чабанова (зафіксованим у матеріалах кримінальної справи), її чоловік не тільки влаштував Унжакова на роботу, а й познайомив зі своїми друзями і діловими партнерами, а також взяв безпосередню участь у долі доньки свого нового підлеглого — влаштував її до кооперативного технікуму. Словом, спрацювалися душа в душу. Навіть проводили, за свідченням Унжакова, деякі спільні, образно кажучи, нестандартні взаємовигідні фінансові операції, не пов’язані з МЛГЗ.

Земляки підвели

2001 року в директора та його заступника виник конфлікт. Почалося з того, що на завод прибули земляки Унжакова — представники кіровоградської фірми «ВТК Сервіс», один з яких був старим знайомим Унжакова. Микола Унжаков порадив своєму шефу кіровоградську фірму як надійного партнера. Цілком можливо, не останню роль у встановленні ділових контактів між керівниками МЛГЗ і «ВТК Сервіс» відіграло те, що знайомий Унжакова був колишнім працівником УБОЗу — це, звісно, додавало солідності фірмі.

Так народилася угода між МЛГЗ і «ВТК Сервіс», згідно з якою завод купував у фірми пшеницю для виробництва спирту. При цьому Віталій Чабанов дав своєму заступнику завдання знайти спиртозавод, який працює за прийнятними цінами, щоб максимально здешевити собівартість продукції. Процес пішов, МЛГЗ почав частинами переказувати фірмі гроші за зерно (усього — більше 150 тис. грн) і навіть встиг отримати й відправити три вагони із зерном на Червонослобідський спиртозавод. Однак на цьому постачання зерна від «ВТК Сервіс» припинилося, незважаючи на те, що гроші справно переказувалися.

Цілком природно, що Чабанов почав «смикати» свого заступника, вимагаючи, щоб той розібрався зі своїми знайомцями й повернув заводу або гроші, або зерно. На суді Унжаков розповідав, як щосуботи їздив до Кіровограда з’ясовувати відносини з директором «ВТК Сервіс», а в один з приїздів навіть написав заяву до кіровоградського УБОЗу. Але ці зусилля успіху не мали: директор кіровоградської фірми раптом зник і міліція оголосила його розшук, а стосунки Унжакова з Чабановим остаточно зіпсувалися.

«Чабанов викликав мене до кабінету й вимагав повернути гроші, говорив, що коли я не можу розібратися з кіровоградськими людьми, то маю сам сплатити заборгованість, — пояснював Унжаков суду. — Чабанов встановив мені термін — до 1 липня 2002 року, і якщо я не поверну гроші, він загрожував поставити мою машину на заводський двір і пустити моє майно з молотка».

Він просто хотів відправити шефа «на лікарняний»

За версією обвинувачення, перше, що зробив Унжаков після сварки з шефом, — зв’язався з чоловіком на прізвище Павленко (безробітним кандидатом у майстри спорту з боксу). Пообіцяв йому як винагороду свій мікроавтобус «Тойота-Превіа» і видав на транспортні витрати $200.

Павленко підшукав ще двох молодиків (один з них досі в розшуку). Планували напасти на директора десь у барі, зімітувавши хуліганську витівку. Однак Чабанов виявився людиною зайнятою, уникав розважальних закладів — після роботи їхав одразу додому. Тоді Унжаков дав виконавцям адресу заміського будинку і розпорядок дня свого шефа.

Варто звернути увагу, що Чабанов, попри закінчення терміну ультиматуму, жодних кардинальних заходів до Унжакова не вживав. До того ж він, згідно із законом, міг покарати комерційного директора хіба що звільненням.

На суді Унжаков не визнав себе винним в організації вбивства на замовлення. Він стверджував, що лише хотів чужими руками побити свого начальника, щоб відправити його на місяць «на лікарняний». Мовляв, за час лікування Чабанова він стане в. о. директора заводу й вирішить «кіровоградську проблему» за рахунок нового врожаю зерна.

Проте Унжаков не зміг пояснити суду, чому він як комерційний директор не звернувся від імені заводу з позовом до Господарського суду про стягнення боргу з «ВТК Сервіс». Хоча з іншими боржниками він розбирався в суді й успішно повертав гроші та інші матеріальні цінності що належали заводу. Крім того, Унжаков не зміг переконати суд у тому, що злякався погроз свого начальника залишити його без машини і майна — зрозуміло, жодних юридичних підстав для цього Чабанов не мав. Дивно й те, що комерційний директор був готовий поступитися автом, щоб бандити «розібралися» з Чабановим.

Зрештою, суд дійшов висновку, що єдиним мотивом вбивства Чабанова було крісло гендиректора заводу. Унжакова й двох виконавців — Павленка і Болотова — було визнано винними в замовному вбивстві з користі й за попередньою змовою. Усіх трьох засуджено на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запитання без відповідей

Після ознайомлення з матеріалами «справи Чабанова» виникають сумніви щодо справжніх мотивів вбивства директора МЛГЗ. Наприклад, на якій підставі Унжаков розраховував посісти місце Віталія Чабанова після його смерті? Адже посада директора у спадщину не передається...

Суд же дійшов висновку, що Унжаков мав намір зайняти посаду генерального директора, розраховуючи на «хороший розклад» (за свідченням кілера Павленка). Що мав на увазі Унжаков під «хорошим розкладом»? Навряд чи сприятливе розташування зірок.

Звісно, не нам ставити під сумнів судовий вердикт. Та все ж є версії, згідно з якими мотивами вбивства Чабанова були аж ніяк не кар’єрні амбіції підлеглого. За інформацією з неофіційних джерел, на Чабанова намагалися тиснути. Нібито якісь комструктури, які мають істотний вплив у регіоні, наполегливо пропонували директорові відправляти зерно на конкретний спиртозавод (де ті структури мали свої інтереси), а не на той, який з низки причин був вигідний МЛГЗ. Чи не тому після відправки перших трьох вагонів з пшеницею на Червонослобідський спиртозавод поставки зерна різко припинилися?

Є й інша, схожа на першу, версія. Згідно з нею, Чабанов виявився незговірливим в іншому питанні: він нібито відмовився прийняти партію спирту, знову-таки вироблену на дуже симпатичному комусь спиртозаводі. А йому наполегливо радили її прийняти.

Також звернімо увагу на те, що Віталієві Чабанову і його команді вдалося дещо зробити для підприємства: продукція стала якіснішою і розширився її асортимент, було зареєстровано торгову марку «Нікольська», під якою з’явилася лінійка елітних сортів горілки. Факт і те, що незадовго до загибелі Чабанова на завод звернули свою пильну увагу податкові органи. Офіційна причина — під час контрольних рейдів миколаївські податківці не раз виявляли в роздрібній торгівлі «тіньову» горілку, нібито нелегально виготовлену на МЛГЗ. Місцеві спостерігачі сумніваються, що збіг у часі активізації податківців і загибель Чабанова — випадковий збіг. Після того, що трапилося, на завод обрушилися перевірки всіляких контролюючих органів. Жодної «тіньової» горілки на складах заводу не знайшли, але виявили величезну недостачу спирту. У цей час щодо особи, матеріально відповідальної за спирт, порушено кримінальну справу.

Тож можна передбачити, що на заводі дійсно велася якась залаштункова гра і не лише «пшеничний» конфлікт став причиною таких жорстоких розбіжностей між директором і його заступником.

---

Довідка

Миколаївський лікеро-горілчаний завод засновано 1896 року. З часу заснування на заводі переважав кустарний спосіб виробництва. Пройшов три стадії модернізації: в 1950-му, 1967-му і в 2001 роках. Миколаївський ЛГЗ першим з українських лікеро-горілчаних заводів почав застосовувати технологію очищення спирту за допомогою срібла. 2000 року було зареєстровано ТМ «Нікольська». Сьогодні випускає 12 видів горілки, чотири сорти настоєк і лікер «Трояндовий». Обсяг виробництва — 100 тис. дал на рік.

---

Хроніка дивних «горілчаних» убивств

«Союз-Віктан». 28 листопада 2001 року заарештовано топ-менеджерів кримської компанії «Союз-Віктан» Андрія Охлопкова та Віктора Удовенка. Їх звинувачено в організації вбивства двох кримінальних «авторитетів» — Посунька та Колесника, які нібито вимагали у «горілчаних королів» гроші. У липні 2002 року в Апеляційному суді Криму розпочинається судовий процес, що супроводжується скандалами та новими вбивствами. Зокрема, єдиний кілер, який дожив до суду, — Микола Пилишко — змінює свідчення й заявляє, що звів наклеп на керівництво компанії під тиском слідчих. Він стверджує, що йому та його покійному напарнику за вбивство «авторитетів» заплатили інші люди. 27 липня застрелено одного із свідків у справі — Олександра Кройтера, директора фірми «Віктан Лтд», в офісі якої було вбито Посунька та Колесника. 23 серпня 2002 року, незважаючи на фактичне відкликання прокуратурою обвинувачення, суд засудив Удовенка, Охлопкова та Пилишка до 15 років позбавлення волі. 16 січня 2003 року Верховний суд України скасував вирок і направив справу на нове розслідування. У березні Удовенка і Охлопкова виступили на волю.

Миколаївський ЛГЗ. 4 липня 2002 року в дачному селищі в передмісті Миколаєва вбито Віталія Чабанова, гендиректора МЛГЗ. За обвинуваченням в організації вбивства заарештовано його заступника, комерційного директора підприємства Миколу Унжакова. На суді обвинувачений не заперечував причетності до організації нападу на Чабанова, заперечував, що метою було вбивство директора. Унжакова та двох виконавців убивства засуджено до 15 років позбавлення волі. Мотиви цього злочину досі викликають в експертів запитання.

«ПКС-Арго». 18 лютого цього року через загальнонаціональні телеканали повідомлено про вбивство Костянтина Крупенникова, співзасновника горілчаної фірми «ПКС-Арго» (орендар ліній Дніпропетровського ЛГЗ). 20 лютого правоохоронці заявляють, що вбивство інсценовано, щоб викрити... замовника вбивства. А таким, на думку прокуратури, є засновник фірми Сергій Лігай. Мотив (за версією слідства): небажання відшкодувати збитки фірми, а також намагання зберегти над нею контроль. Натомість родичі Лігая та кілька місцевих спостерігачів звинуватили прокуратуру Дніпропетровської області в фабрикації справи.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар