Казино не видасть – податкова не «з’їсть»

Олена ДЬОМІНА заступник головного редактора

Податківці дістали можливість ближче знайомитися з відвідувачами ігрових закладів, щоб контролювати повноту сплачених ними податків — казино обіцяє й далі зберігати конфіденційність гравців.

З наступного року азартним і щасливим гравцям доведеться ділитися з державою. Новий Закон «Про податок з прибутків фізичних осіб» запроваджує податок на виграші, отримані в казино та гральних закладах. Тепер щасливцеві доведеться включати до складу свого загального оподатковуваного прибутку позитивну різницю між сумою виграшу та документально підтвердженими витратами на його отримання. І з цієї суми, після заповнення декларації, сплатити 26-відсотковий податок (подвійну ставку прибуткового податку).

Законодавець не був такий наївний, щоб розраховувати на законослухняність усіх обранців долі. А тому встановив вельми ефективні, на перший погляд, заходи контролю повноти сплати податків з несподіваного багатства. Кожний відвідувач, незалежно від свого громадянства, коли входить до грального закладу, має пред’явити паспорт. А службовець казино — записати дані паспорта до спеціального «талмуду». Причому, до українських гравців висуватимуться ще жорсткіші вимоги — їм у казино доведеться залишити дані ще й про зареєстроване місце проживання.

ДПАУ своїм наказом № 494 від 20 жовтня деталізувала застосування цієї законодавчої норми. Суб’єкти підприємництва, що здійснюють діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино та гральних закладах, мають вести спеціальний журнал персоніфікації своїх відвідувачів. До того ж, цей журнал необхідно зареєструвати в органах податкової служби. Відомості про виграш і витрати оформлюватимуться спеціальною довідкою та надаватимуться гральним закладом на вимогу гравця. Дублікати довідок і журналу казино зобов’язане зберігати впродовж трьох років.

Прикра дискримінація

Представників грального бізнесу така норма неприємно здивувала — чому, наприклад, дорогі магазини можна й далі відвідувати інкогніто, а шанувальники азартної гри будуть ідентифіковані, щойно з’являться на порозі казино? Причина негативної реакції гральних закладів очевидна — ревне виконання покладених на них обов’язків може суттєво зменшити кількість клієнтів. І справа навіть не в тому, що гравці не бажають сплачувати належний податок. Більшість просто не хоче, щоб фіскали дізналися про їхню пристрасть до азартної гри й, боронь боже, не почали цікавитися, звідки на це беруться кошти.

До того ж встановлені правила загрожують казино новими податковими перевірками та штрафами. «Довідки про суму сплачених доходів слід оформлювати на бланках суворої звітності. Хоча такої довідки не передбачено в номенклатурі бланків суворої звітності, затверджених Кабміном, швидше за все (як і у випадку з гарантійними талонами), податківці вимагатимуть оформлення цих довідок на бланках суворої звітності й «водночас» перевірятимуть правильність обліку та заповнення таких бланків», — пояснює Юрій Забіяка, адвокат адвокатської фірми «Грамацький і партнери».

Гравців просять не турбуватися

Якщо з додатковим фіскальним навантаженням ігрові заклади ще могли б змиритися, то з втратою постійних клієнтів — ніколи. Тому дія нового порядку матиме лише негативний наслідок — відхід у тінь основних грошових потоків, що проходять через казино. Максим Рилик, аналітик Центру розвитку українського законодавства, зазначає: «Фішки видаватимуться повз зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, так само прийматимуться й гроші за таку фішку. Бо, якщо врахувати, що люди в казино здебільшого програють, то всі фішки тут і залишаться, при цьому робити виплати за виграшами не доведеться».

Не важче уникнути наслідків зайвої допитливості податківців і самим гравцям. Скажімо, суми програних чи виграних грошей можна зараховувати на підставних осіб — своїх помічників чи охоронців, або узагалі на людей, далеких від таких розваг. При цьому податковій буде практично неможливо знайти таких людей; довести, що вони не могли витратити чи отримати такі гроші; притягти їх до відповідальності за неповноту сплати податків.

Та й самі представники ігрового бізнесу прозоро натякають, що не мають наміру ділитися з податковою інформацією про своїх завсідників. «Подальші відносини з клієнтом будуватимуться, виходячи з того, що за ігнорування журналу персоніфікації для казино та його службовців не встановлено ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності», — говорить Юрій Кожема, голова київської Спілки підприємств грального бізнесу.

При цьому в гравців немає жодних підстав не вірити казіно. Закон про протидію легалізації й відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, зобов’язав ігрові заклади ідентифікувати клієнтів, які циндрять значні суми. Однак досі фінрозвідці не відомо жодного такого випадку. Менеджери казино кажуть, що просять своїх клієнтів надавати деякі дані тільки для маркетингових досліджень. Та й то ці дані не персоніфікуються.

Платити двічі або не платити нічого

Як виявилося, ревне виконання ігровими закладами всіх законів може істотно збільшити податкові зобов’язання їхніх клієнтів. Нині продовжує діяти пп.10.2.2 закону про прибуток, що вимагає втримувати у джерела 30% прибутку (різниця між виграшем і витратами на придбання фішок). Якщо цю норму не буде вчасно скасовано, після 1 січня 2004 року виникне ризик подвійного оподаткування виграшів: по-перше — 30-відсотковим податком у джерела, згідно із законом про прибуток, і по-друге, 26-відсотковим податком, згідно із законом про прибутковий податок. Щоправда, пункт 22.2 нового закону про прибутковий податок встановлює пріоритетність його норм у разі виникнення законодавчих суперечностей. Але такі застереження зрідка зупиняли податківців.

Зате за правильно розставлених законодавчих акцентів можна спробувати не платити податок зовсім. «Згідно з новим законом про прибутковий податок, казино стягувати податок з прибутку гравця не повинне. Обов’язок декларувати прибуток від виграшу та платити податок покладається на фізособу. Отже, коли щасливий гравець ухиляється від добровільної сплати податку, довідка, що зберігається в казино, є єдиним дійовим інструментом податкового контролю. Однак при цьому закон (пп. 9.5.2) передбачає видання довідки на вимогу гравця. От і виходить: немає видачу — немає потреби видачi довідки — немає доказів необхідності сплачувати податок», — розмірковує Світлана Мусієнко, менеджер податкового відділу «Ернст енд Янг Україна».

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар