|
|
|||||
| 01 Грудень 2008, Понеділок |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 04 вiд 26-01-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Успіхи і поразки Заробити на руїнахПопри численні корпоративні скандали, американська компанія Halliburton залишається будівничим № 1 в Іраку
З Білим домом назавжди Услід за бомбардувальниками В-52 та мотопіхотою до країни має увійти компанія Halliburton — розбудовувати знищену війною промислову інфраструктуру Іраку. Такий сценарій військового конфлікту та його розв’язання Вашингтон використовував неодноразово. Товариськими відносини між Білим домом та Halliburton стали в роки Другої світової війни: тоді компанія побудувала базу для морської авіації США, а також випустила серію військових кораблів. Перспективна інноваційна компанія завжди була в полі зору американських чиновників найвищого рангу. Власне, нинішня Halliburton виросла з альянсу багатьох компаній. 1919 року Ерл Халлібартон в Оклахомі почав упроваджувати новаторський метод цементування нафтових свердловин, чим здобув визнання в колах американської технічної інтелігенції. Свою ринкову вагу Halliburton значно збільшила після поглинання інженерно-будівельної компанії Brown & Root 1962 року. Brown & Root, заснована ще у ХІХ столітті, була відома передусім як генеральний підрядник і будівельник першої у світі морської платформи. Тоді ж для Halliburton відкрився новий напрям співпраці з американським урядом: з 1961 року Brown & Root бере участь у космічних програмах NASA. Згодом компанію було нагороджено Медаллю Свободи за винахід оригінальної системи очищення повітря від вуглекислого газу. Ця система, між іншим, відіграла не останню роль у порятунку екіпажу космічного корабля «Аполлон-13» 1970 року. Halliburton лишає незмінними вектори своєї комерційної діяльності: сервіс та устаткування для нафтовидобування, а також будівельна галузь. Розвитку компанії сприяє дружба з Пентагоном. 1991 року після «Бурі в пустелі» компанія отримала підряд на ліквідацію наслідків пожеж на 320 нафтових свердловинах і на відбудову житлових будівель у Кувейті. Надалі — де б не з’являлася американська армія, в її кільватері йшла Halliburton: під час югославських кампаній в ролі постачальника предметів першої необхідності для війська — від паливно-мастильних матеріалів до харчування; в Афганістані — знову ж таки в ролі будівельної компанії. Близькість компанії до американських силовиків серйозно непокоїла російське військове командування під час катастрофи підводного човна «Курск» 2001 року — росіяни довго вагалися, чи допускати до рятувальних робіт таку відверто «натівську» компанію, — із запізненням погодилися. Правила існують для того, щоб їх порушували Сьогодні Halliburton у багатьох асоціюється з ім’ям Діка Чейні. Американський віце-президент упродовж п’яти років (1995—2000) очолював компанію. Під його патронатом 1998-го відбулося вельми значуще злиття з Dresser Industries — провідним постачальникам інтегрованих послуг та послуг з адміністрування проектів для нафтової промисловості. Таким чином, Halliburton стала другою у світі компанією в галузі нафтогазового сервісу. Водночас Чейні згадують у контексті кількох досить брудних корпоративних скандалів довкола Halliburton. Скандал перший — типовий для 2001 року. 1998 року менеджмент Halliburton змінив систему обліку доходів у великих будівельних проектах, витрати на які перевищували заплановані. Якщо раніше компанія не враховувала потенційний дохід, доки не досягне домовленості з клієнтом щодо проведення платежів, то 1998 року Halliburton поспішила щодо оцінки будівництва кількох хімічних та нафтопереробних заводів, які робилися в умовах тимчасового зниження цін на енергоносії. Як повідомляла New York Times, у такий спосіб компанія Діка Чейні завищила доходи більш як на $100 млн. Пристрасті, роздмухувані американською пресою, швидко стихли б, якби не дві обставини. По-перше, інвестори не знали про нову систему обліку в Halliburton; по-друге, аудитором компанії виступила сумнозвісна Arthur Andersen, чия репутація була остаточно спаплюжена під час скандалу довкола корпорації Enron. Аби врегулювати відносини з інвесторами, які миттєво подали 20 судових позовів проти Halliburton, компанія сплатила $6 млн компенсації. Другий скандал стався, коли Чейні залишив компанію і повернувся у політику. Навесні минулого року впливові американські видання почали звинувачувати Halliburton у хабарництві: мовляв, компанія дала нігерійським чиновникам хабар в обмін на податкові пільги. Досить скоро менеджери Halliburton визнали це: аби збудувати завод зі зрідження природного газу та розбудувати інфраструктуру на нафтогазовому шельфі у Нігерії у «м’якому» кліматі, компанія упродовж 2001-2002 років дала «на лапу» нігерійським податківцям $2,4 млн. Механізм сплати хабара був такий: гроші перераховувалися на рахунок компанії, яка належить громадянину Нігерії, що вів переговори з американцями як податковий консультант і обіцяв сприяти у наданні податкових пільг, хоча сам цей консультант виявився податківцем. Американський віце-президент не мав жодного стосунку до цієї оборудки, але вона завдала удару по його політичному іміджу: Чейні пропрацював п’ять років у компанії, яка нехтує нормами бізнес-етики, відтак, мовляв, за цей час він міг і сам долучитися до корупційних справ. Іракська карта Допустити Halliburton до розбудови Іраку після минулорічної військової кампанії було б «доброю американською традицією». І Вашингтон, зрештою, так і зробив. Щоправда, процес допуску супроводжувався численними скандалами. Ще задовго до війни Washington Post звинуватила дочірні компанії Halliburton у продажу Іраку устаткування для розробки нафтових свердловин в обхід санкцій на суму $73 млн. Дік Чейні з високої трибуни заявив, що його компанія жодною мірою не співпрацювала з режимом Хусейна, але на тлі кількох доведених зловживань з боку менеджмента Halliburton його виступ виглядав не вельми переконливим. Попри всі негаразди, Halliburton навесні минулого року була названа будівничим № 1 в Іраку. Американські компанії для робіт в Іраку добиралися на безконкурсній основі. За традицією, Halliburton дісталися досить вигідні контракти. За попередніми оцінками, підряд на відновлення роботи нафтових свердловин мав становити близько $1 млрд, будівельні роботи оцінюються в $600 млн. Та під Новий рік Halliburton ледь не втратила усі іракські контракти. Цього разу на компанію образилися її одвічні союзники — військові. Як з’ясувалося, під час бойових дій в Іраку Halliburton постачала американській армії паливо за завищеними цінами. Всього за час війни Kellogg Brown and Root (дочірня структура Halliburton) продала військовим частинам 57 млн галонів палива за ціною $2,27 за галон замість обумовленої ціни $1,18. Цей випадок розлютив самого Джорджа Буша: він в імперативному тоні наказав перевірити цю інформацію і в разі, якщо вона підтвердиться, змусити Halliburton сплатити $ 61 млн компенсації інженерним військам США. Після цього скандалу американські аналітики, значною мірою під впливом критики з боку демократів на адресу республіканця і лобіста Діка Чейні, поставили жирний хрест на іракських контрактах Halliburton. Утім, даремно: паливні махінації треба ще довести в суді, а тим часом треба негайно провести тендер на відродження нафтової інфраструктури Іраку. Минулого понеділка стали відомі результати цього тендера: несподівано для багатьох контракт на $2 млрд на відновлення іракської нафтової галузі разом з Parsons Iraqi Joint Venture та Worley Group отримала Kellogg Brown and Root — та сама «донька» Halliburton, що начебто спекулювала паливом та сплачувала хабарі нігерійським податківцям.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|