Хроніки «газпромівок»

д 4 жовтня 2001 р. Підписано міжурядову угоду про 12-річну реструктуризацію боргу Газпрому, оформлену у випуску єврооблігацій НАК «Нафтогаз України» на суму $1430 млн. Низький професіоналізм експертів, що готували документ, не враховує особливостей фіскального законодавства РФ, що ставлять Газпром під податковий удар.

4 лютого 2002 р. Україна повинна передати єврооблігації Росії. Нафтогаз надсилає всі необхідні документи до Люксембурзької біржі, де повинні котируватися євробонди.

11 лютого 2002 р. Прем’єр Анатолій Кінах заявляє про те, що «Газпром відмовився надати номер рахунка, на який треба було перевести облігації Нафтогазу».

Лютий-березень 2002 р. Нафтогаз передає облігації до депозитарію нью-йоркського банку Bank of New York (США).

26 березня 2002 р. ДКЦПФР визнає реєстрацію облігацій НАК «Нафтогаз України», що випускаються в межах реструктуризації боргу компанії за природний газ ВАТ «Газпром», а також погоджується з їхнім обігом за межами України.

26 квітня 2002 р. Україна не передає Росії єврооблігації Нафтогазу. За словами Дубини, «українська сторона виконала свої зобов’язання стовідсотково, проблема виникла з російського боку — при прийнятті паперів Газпром вимушений платити великі податки».

7 жовтня 2002 р. Укладено угоду між урядами про стратегічну співпрацю в газовій галузі та угоди між ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» про створення підприємства «Міжнародний консорціум з управління і розвитку газотранспортної системи України».

Листопад 2002 р. — березень 2003 р. Газпром шукає оптимальну схему передачі єврооблігацій, що виключала б фіскальні втрати, одночасно намагаючись включити облігації в актив газотранспортного консорціуму, що синтезується.

13 березня 2003 р. Нафтогаз і Газпром схвалили, але вирішили доопрацьовувати нову схему передачі облігацій, що передбачає участь двох банків з використанням векселів.

31 жовтня 2003 р. Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко заявив, що правління Газпрому схвалило готову схему передачі облігацій.