Бюджетна арифметика

Вячеслав ДАРПІНЯНЦ

У засіках уряду завелися зайві гроші. Держказначейство вважає, що це профіцит держбюджету-03.

За підсумками дев’яти місяців цього року загальні доходи держави несподівано перевищили видатки майже на 2,5 млрд грн (доходи держбюджету становили 39,3 млрд грн, видатки — 36,8 млрд грн). З урахуванням того, що спочатку до бюджету-03 було закладено річний дефіцит 2,03 млрд грн, досягнення вельми цікаве.

Знову промах

Не всі макроекономічні прогнози Мінекономіки справджуються. Проте все, що не збувається нинішнього року — не збувається на краще. Зокрема, замість 4% зростання ВВП (закладених у держбюджеті-03) урядові аналітики вже зараз передчувають 7%. А податківці й митники з січня до жовтня перевиконують надходження практично за всіма бюджетоформуючими компонентами. 8,38 млрд грн, або 107,8% плану, вже зібрали за податком на прибуток підприємств. Майже 10,19 млрд (104,1%) — за ПДВ. Близько 2 млрд грн (на 10% більше, ніж розраховували) принесло мито на імпорт в Україну, 2,24 млрд грн (103,5% очікуваного) становили надходження від акцизів на вироблені в країні товари тощо.

Звідки і що зростає

Чиновники Мінфіну позитивну динаміку надходжень до бюджету традиційно пояснюють виключно зростанням ВВП або, точніше, виявом автоматичного стабілізатора. Тим часом, за інформацією компетентного джерела, ще в травні-червні цього року (якраз тоді, коли Верховна Рада вносила перші корективи до видатків й доходів держави) бюджетна ситуація була аж ніяк не благополучною. ВВП, звичайно, зростав, але й бюджетонаповнюючі інстанції отримали інструкцію «не пасти задніх». Інстанції, своєю чергою, «наїхали» на великих платників, а досягнутий між ними компроміс розрядив бюджетне напруження. Отримане в результаті перевищення доходів над видатками, які економлять, Держказначейство оптимістично охарактеризувало як профіцит держбюджет, (за загальним фондом на 1 жовтня цього року він становив 1,027 млрд грн).

Річ у тім, що відомчі розрахунки було зроблено на основі так званого касового виконання за січень — вересень 2003 року (за загальним фондом таке виконання становило 29,255 млрд грн). Тоді як «виділено асигнувань» за цей самий час було 31,5 млрд, а «спрямовано асигнувань на здійснені витрати» — 31,2 млрд (загальний фонд бюджету). Таким чином, чудо-профіцит просто завис на рахунках Держказначейства. До того ж спецфонди розпорядників бюджетних коштів (майже всіх без винятку), також було виконано не в повному обсязі. Так, важлива організація з бадьорою назвою ДУС (Державне управління справами) із запланованих спецфондом 154 млн грн освоїла наразі трохи більше 88,5 млн грн, Генпрокуратура — 11 млн грн з 35,8 млн. На рахунки МВС до кінця року має надійти ще 400 млн грн, Мінпаливенерго — 700 млн грн.

Зірки спалахують

Зайвих грошей, як відомо, у природі (ба більше, в бюджеті) не існує. Проте, якщо в Мінфіні говорять про перевиконання прибуткової частини держбюджету-03 та умовчують про те, що витратні статті виконуються не в повному обсязі, отже, це комусь потрібно.

Грубо кажучи, штучні перепони в фінансуванні видаткових статей можуть створюватися під загрозою інфляції. Нещодавно перший заступник глави НБУ Арсеній Яценюк і міністр економіки Валерій Хорошковський, підтверджуючи знання економтеорії, заявляли, що одномоментне викидання грошей упродовж останніх місяців року може спровокувати різкий стрибок цін. Зазначмо, що за підсумками дев’яти місяців інфляція в Україні становила близько 3,3% (тобто, не вийшла за межі прогнозів).

Контраргументом цього припущення може бути надана Мінекономіки динаміка зовнішньоторговельного балансу. За підсумками перших шести місяців поточного року позитивне сальдо України становило $1,86 млрд. Зростання, враховуючи, що за аналогічний період 2002-го сальдо було $1,7 млрд, не дуже суттєве, аби так невміло й штучно впливати на параметри абсорбції.

Основна бюджетна проблема зберігається — пріоритети економіки розмиті й незрозумілі. Уже не один рік держава не коригує макропоказники (рівень зайнятості, інфляція тощо) й за допомогою інструментарію бюджетної політики (передусім податків і структури витрат), а грає за власними, малозрозумілими законами (добре, що зростаючий ВВП поки що дозволяє). А це означає, що навіть якщо коли-небудь стане реальний профіцит бюджету, держава навряд чи зможе використати його цілеспрямовано.

Готуйте ваші грошенята (для прибуткової частини держбюджету-03)*, млрд грн

---

Динаміка виконання витратної частини (загальний фонд) держбюджету-03*, млн грн

---

Коментар опонента

Петро ПОРОШЕНКО, голова Комітету ВР з питань бюджету:

— Профіцит, про який говорять сьогодні, штучний. І справа не тільки в тому, що видаткові статті виконано наразі не в повному обсязі. Проблему відшкодування простроченої заборгованості держави з ПДВ так і не вирішено. Переконаний, що в результаті не тільки не буде профіциту, а й деякі статті бюджету буде недофінансовано. Величезні залишки бюджетних коштів на казначейських рахунках становлять певну загрозу фінансовій безпеці держави. Мінекономіки, визначаючи податкові надходження від зовнішньої торгівлі, прорахувалося у своїх прогнозних показниках щодо експорту та імпорту.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар