Силіконова долинa: iндійський варіант

Іван ЛУЧКОВСЬКИЙ

Менш як за десять років індійські ІТ-компанії пройшли шлях від напівлегальних структур, що створювали програмне забезпечення на замовлення західних компаній, до широкопрофільних підприємств, що мають дочірні структури у розвинених країнах. Акції таких компаній нині мають величезний попит на фондових ринках. Так, вартість цінних паперів Cognizant Technology Solutions (заснована 1994 року) впродовж поточного року перебільшила очікувану дохідність майже у 50 разів.

Бангалор — столиця ІТ-аутсорсингу

Індійське місто Бангалор (адміністративний центр штату Карнатака) чимось нагадує Харків чи Дніпропетровськ: чималий індустріальний потенціал, безліч конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів технічного профілю. Саме на бангалорських студентів та молодих науковців у середині дев’яностих зробили ставку замовники програмного забезпечення з прогресивної Європи та Штатів. На відміну від Індії, де до буму high-tech технологій було ще далеко, там попит на знання програмістів зростав, а відтак зростали й ціни на їхні послуги. Тож проблема пошуку дешевої робочої сили — програмістів — стала нагальною для багатьох компаній. Де ж її знайти, як не в Бангалорі — місті невизнаних комп’ютерних геніїв, вільно володіючих англійською мовою і готових працювати за невеликі за західними мірками гроші. Навіть зараз, коли індійські ІТ-компанії «нагуляли м’язи», тамтешні програмісти заробляють від $5 тис. до $7 тис. на рік (програміст-початківець одержує $170—200 на місяць) — майже вдесятеро менше за своїх американських колег.

Залучення індійських фахівців для розробки програмного забезпечення західними компаніями відразу ж набуло масового характеру. ІТ-аутсорсинг (залучення сторонніх фахівців) в Індії ще називають «офшорним програмуванням».

Попервах співпраця транснаціональних компаній з індійськими програмістами мала напівлегальний характер: жодних перерахувань до індійського держбюджету, жодних соціальних зобов’язань, жодного контролю з боку держави. Коли три роки тому чиновники з Делі взялися за справу, то спершу розгубилися: в країні розвивається ринок, обсяг якого, за підрахунками незалежних фахівців, 2008 року сягне $500 млрд, і працюватиме на ньому понад мільйон людей (нинішній показник — 68 тис.)! Уряд не наважився вжити жорстких адміністративних заходів: для нагляду за зненацька утвореною галуззю було створено профільне міністерство. Інвесторам запропонували пільги: нульовий рівень оподаткування на початковому етапі з поступовим підвищенням податків упродовж десяти років.

За результатами опитувань фахівців Forrester Research, які вона провела серед 45 компаній з обсягами продажу понад $1 млрд, 55% ІТ-менеджерів вищої ланки залучають фахівців з Індії. Індійська статистика: 62% індійського експорту програмного забезпечення припадає на Сполучені Штати (до кризи 2001 року до США експортували 90% ПЗ). Спектр послуг індійських фахівців постійно розширюється: крім власне розробки та тестування ПЗ іноземні компанії масово створюють в Індії свої call-центри, замовляють індійським фірмам дизайнерську роботу в галузі ІТ, доручають управління базами даних, обробку страхових вимог, телемаркетинг. Заощадження транснаціональних компаній порівняно з європейськими та американськими розцінками сягає 70%. Наприклад, в call-центрах США плинність кадрів становить 80%, в Індії — лише 15%. Зараз в Індії найбільшими аутсорсинговими містами є Бангалор, Бомбей та Нью-Делі. Лише в останньому ринок ІТ-послуг 2002 року оцінювався в $183,9 млн.

Провідні світові ІТ-компанії постійно збільшують свою присутність в Індії. Упродовж найближчих трьох років Microsoft планує інвестувати $400 млн в Індію, передусім на підготовку молодих кадрів у цій країні. Нещодавно компанія Oracle збільшила штат свого індійського офісу вдвічі: з трьох до шести тисяч.

Як зазначив виконавчий директор Oracle Ларрі Елісон, «в той час як Китай спеціалізується на «аутсорсингу виробництва», Індія є лідером з надання професійних послуг».

Cognizant Technology Solutions — перший серед рівних

В середньому річне зростання індійського ІТ-сектора становить 30%. Один з лідерів цієї індустрії є Cognizant Technology Solutions. Світовий фондовий ринок визнає цю компанію за найкращу: минулого року прибутки Cognizant Technology Solutions зросли на 50%, цьогорічний показник прогнозується на рівні 52% за обсягів продажу $354 млн (2000 року цей показник становив $94,15 млн). Вже сьогодні вартість акцій компанії зросла майже у 50 разів порівняно з прогнозованими показниками. Серед найбільших замовників Cognizant Technology — відомі компанії MetLife та JP Morgan Chase.

Свій бізнес Cognizant Technology розпочала 1994 року у складі Dun & Bradstreet. Cognizant, а 1998 року виокремилася в самостійну одиницю. Як і більшість найрозвиненіших індійських компаній, Cognizant Technology з часом відкрила свої офіси в Європі та США — ближче до потенційних замовників. У Штатах розташована штаб-квартира Cognizant Technology.

Нині третина менеджерів компанії працює у Старому та Новому світі й проводить роботу з VIP-клієнтами (компанії, що замовляють ПЗ на $5—30 млн на рік), решта працює в Індії. На відміну від своїх конкурентів Cognizant Technology не поспішає збільшувати штат (зараз він налічує 7,7 тис. працівників — приблизно вдвічі менше, ніж у найпотужніших індійських ІТ-компаніях). На думку аналітиків, саме малочисельність штату є головною перевагою Cognizant Technology: це, мовляв, дає змогу компанії оперативніше реагувати на останні ринкові зміни.

Водночас західні аналітики прогнозують, що період стрімкого зростання для лідерів індійської ІТ-індустрії невдовзі закінчиться. Утримання частини менеджерів за кордоном і збільшення навантаження на працівників в Індії неодмінно призведуть до збільшення зарплати програмістів, а відтак до зменшення конкурентоспроможності продукції цих компаній. Чверть мільйона програмістів, що їх щороку випускають індійські університети, — це менше, ніж потребує ринок. Отже, не виключено, що вектор ІТ-аутсорсингу змінить свій напрямок у бік Філіппін чи Мексики — країн, де також є чимала кількість англомовних фахівців у галузі high-tech. У Cognizant Technology подібний ризик ураховують, але, як зазначає гендиректор компанії Кумар Махадева, це не змусить провідну індійську компанію демпінгувати, і річне зростання прибутку залишатиметься на рівні 19—20%. Менеджмент Cognizant Technology впевнений у своїй репутації на західних ринках: компанія має 110 замовників, аутсорсингові зв’язки з більшістю з них усталені роками.

---

Український акцент

Валерій ЛАНОВЕНКО, директор «Майкрософт Україна»:

— Відверто кажучи, я не бачу розвитку української ІТ-індустрії за індійським сценарієм. В Індії існує низка передумов, що роблять аутсорсингові схеми ведення бізнесу набагато привабливішими, ніж в Україні. Наприклад, вартість робочої сили в Індії на порядок нижча, ніж у нашій країні. Це по-перше.

По-друге, в Індії кількість випускників, які спеціалізуються на ІТ-технологіях, значно більша, і всі вони сконцентровані в одному регіоні — місцевій, так званій силіконовій долині навколо міста Бангалор. Є ще один суттєвий момент: більшість індійських випускників-програмістів володіє англійською як рідною. І, безперечно, для розвитку в Україні офшорного програмування необхідно підняти рівень знання англійської мови серед вітчизняних ІТ-фахівців. Проте я не стверджую, що «офшорне програмування» є абсолютно неможливим в Україні: без сумніву, існує чимало досить успішних проектів, однак здебільшого вони пов’язані з конкретними фахівцями, які володіють унікальними знаннями в конкретній галузі. І вони програмують, виключно відштовхуючись від власного ноу-хау. Що стосується масового ринку «офшорного програмування», я не такий оптиміст, як багато хто з українських фахівців.

На мою думку, фокусування виключно на офшорному програмуванні — це не наш шлях. Наразі в нашій країні існує потреба в дуже великій кількості комп’ютерних програм, які необхідно локально розробляти для локального ринку. «Офшорне» ж програмування спрямоване переважно на експорт.

---

Довiдка

Компанії, які широко використовують ІТ-аутсорсинг:

General Electric; Oracle; Microsoft; Kodak; HSBC; Standard Chartered Bank; American Express; British Airways

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар